Naukovì zapiski Harkìvsʹkogo nacìonalʹnogo pedagogìčnogo unìversitetu Lìteraturoznavstvo

7-13

Authors: E. H. Бескровная

У своїй статті «Жіноча тема в єврейській літературі» Бескровна О.Н. звертає увагу на традиційну у світовій культурі проблему.Особлива увага у статті звертається на те, що у давнину жінка займала одне з провідних місць у єврейській історії та тема її зображення у єврейській літературі пов’язана з Біблією. Автор статті показує, що жіноча тема в єврейській літературі перш за все – це психологічна тема та її трансформація у творах письменників пов’язана зі змінами у житті єврейського народу протягом тисячоліть. Ключові слова: жінка-пророкувальниця, жінка діва Марія, життя єврейської жінки в умовах діаспори. В своей статье «Женская тема в еврейской литературе» Бескровная Е.Н. обращается к традиционной для мировой культуры проблеме. Особое внимание в статье обращается на то, что с древности женщина занимала одно из ведущих мест в еврейской истории и тема ее изображения в еврейской литературе тесно связана с Библией. Автор статьи показывает, что женская тема в еврейской литературе - это прежде всего психологическая тема и ее трансформация в произведениях писателей связана с изменениями жизни еврейского народа на протяжении тысячелетий. Ключевые слова: женщина-пророчица, женщина Дева Мария, жизнь еврейской женщины в условиях диаспоры. O.Beskrovna looking in the traditionally in the World Culture problem in the article “The Woman theme in the Hebrew Literature”. We are pay attention in the fact, what in the ancient the woman had a first place in the Hebrew history and the theme her representation in the Hebrew Literature is binding with the Bible. The author of the article is showing, what the Woman theme in the Hebrew Literature – this is the Psychology theme and his transformation in the creative works of Worlds writer is binding from the change the life of Hebrew peoples from the century. Key words: the woman Lord Marie, the life of the Hebrew woman in the conditions of Kagal from the century.

20-24

Authors: A. A. Висоцький

Стаття репрезентує спробу спроектувати певні атрибутивні ознаки персонажів однієї з «саг про ісландців», «Саги про синів Дроплауг», на деякі характерні властивості верховного бога скандинавів-язичників Одіна, уявлення про які відбилися в еддичних та інших сагових текстах. Матеріал статті може прислужитися при намаганні акцентувати риси одінічного героя в дійових особах родових саг у контексті Одінового культу, язичницьких традицій скандинавів. Публікація сприятиме ідентифікації в «Сазі про синів Дроплауг» свідчень функціонування середньовічного суспільства, розпізнаванню в конкретному саговому тексті відлуння тогочасних релігійних вірувань, моральних цінностей, особливостей побуту тощо. Ключові слова: середньовічне суспільство, родові саги, язичницька традиція, культ Одіна, «Старша Едда», «Молодша Едда». Статья представляет собой попытку спроектировать определенные атрибутивные признаки персонажей одной из «саг об исландцах», «Саги о сыновьях Дроплауг», на некоторые характерные свойства верховного бога скандинавов-язычников Одина, представление о которых отразились в эддических и других саговых текстах. Материал статьи может быть полезен при стремлении акцентировать черты одинического героя в действующих лицах родовых саг в контексте культа Одина, языческих традиций скандинавов. Публикация поможет идентификации в «Саге о сыновьях Дроплауг» свидетельств функционирования средневекового общества, распознаванию в конкретном саговом тексте отражения тогдашних религиозных верований, моральных ценностей, особенностей быта и т. д. Ключевые слова: средневековое общество, родовые саги, языческая традиция, культ Одина, «Старшая Эдда», «Младшая Эдда». The article is an attempt to design a specific characters’ attribute of one of the “sagas of the Icelanders”, “The Droplaug Sons Saga” on some of the characteristic properties of the supreme god of the pagan Scandinavians Odin, the idea of which was reflected in Eddic and other saga texts. The material can be useful in an effort to accentuate the features of the odinic hero in the characters of family sagas in the context of the cult of Odin, the Scandinavian pagan traditions. The published work will contribute to the identification of evidences of medieval society functioning in “The Droplaug Sons Saga”, and recognition of the then religious beliefs, moral values, life peculiarities and so on in specific saga text. Key words: medieval society, family sagas, pagan tradition, Odin cult, “The Elder Edda”, “The Younger Edda”.

36-41

Authors: M. A. Горовенко

Стаття присвячена вивченню ролі кольору в творі. Колористика Фіцджеральда багатофункціональна. Колір виконує не тільки номінативну функцію, але й передає символічний зміст. Важливу роль відіграють колірні образи в розкритті психології персонажів, в відтворенні їх характерів, в передачі складної гамми почуттів та переживань. Колористика сприяє виникненню та функціонуванню основних мотивів, лейтмотивів твору. Так, важливу роль в розкритті основної теми роману – теми мрії відіграє зелений колір. Ключові слова: колір, символ, колоративна лексика, поетика. Статья посвящена изучению роли цвета в произведении. Колористика Фицджеральда многофункциональна. Цвет выполняет не только номинативную функцию, но и несет в себе символический смысл. Немаловажную роль играют цветовые образы в раскрытии психологии персонажей, в воссоздании их характеров, в передаче сложной гаммы их чувств и переживаний. Колористика способствует возникновению и функционированию основных мотивов, лейтмотивов произведений. Так, важную роль в раскрытие основной темы романа - темы мечты играет зеленый цвет. Ключевые слова: цвет, символ, колоративная лексика, поэтика. The article is devoted to studying the function of colours in the text. Colour is a complex and powerful device that can have profound effects on human beings. The words, denoting colour in the novel are multifunctional. Colour performs not only the function of nomination, it is also intended to convey certain symbolic meaning. By means of colour the writer reveals the psychological state of the characters, their emotional experience and feelings. Colour contributes to the development of the main motif of the novel – the motif of dream, associated with “the green light.” Key words: colour, symbol, colour patterns, poetics.

49-56

Authors: Я. B. Гуртовая

Стаття присвячена осмисленню ідейно-художньої своєрідності нарису І. С. Тургенєва «Встреча моя с Белинским». У даному портретно-психологічному нарисі автор точно і переконливо відтворив образ великого критика, показав складну суперечливість його характеру і позначив його місце в літературному житті того часу. Портрет критика по-нарисовому актуальний. У ньому є відзвуки полеміки слов’янофілів з революційними демократами-шістдесятниками. І. С. Тургенєв підкреслює, що західницькі захоплення В. Г. Бєлінського не послабили в ньому розуміння всього російського, тієї «російської струни», яка звучала в його душі. У ході аналізу в першій частині нарису був виявлений мемуарний елемент, якій у другій частині змінився літературно-критичним. У першій частині нарису критик постає як «центральна натура», а в другій показаний як «керівник суспільної свідомості свого часу». Основний масив нарису присвячений відтворенню образу «живої» людини, і в цьому його своєрідність. Ключові слова: портретно-психологічний нарис, літературно-критичний елемент, мемуарний елемент, літературний портрет. Статья посвящена осмыслению идейно-художественного своеобразия очерка И.С. Тургенева «Встреча моя с Белинским». В данном портретно-психологическом очерке автор точно и убедительно воссоздал образ великого критика, показал сложную противоречивость его характера и обозначил его место в литературной жизни того времени. Портрет критика по-очерковому актуален. В нем есть отзвуки полемики славянофилов с революционными демократами-шестидесятниками. И.С. Тургенев подчеркивает, что западнические увлечения В.Г. Белинского не ослабили в нем понимание всего русского, той «русской струны», которая звучала в его душе. В ходе анализа в первой части очерка был выявлен мемуарный элемент, который во второй части сменился литературно-критическим. В первой части очерка критик предстает как «центральная натура», а во второй показан как «руководитель общественного сознания своего времени». Основной массив очерка посвящен воссозданию образа «живого» человека, и в этом его своеобразие. Ключевые слова: портретно-психологический очерк, литературно-критический элемент, мемуарный элемент, литературный портрет. The article is devoted the comprehension of the ideological and artistic originality of I. S. Turgenev’s essay «Встреча моя с Белинским». In this portrait-psychological essay the author has accurately and convincingly recreated the image of the great critic; he also showed the complex contradictions of his character and marked his place in the literary life of that time. The portrait of the critic is essay-relevant. It has echoes of the controversy of slavanophiles with the revolutionary democrats of the sixties. I. S. Turgenev emphasizes that V. G. Belinsky’s western addictions did not weaken in him the understanding of the whole Russian, that «Russian chord», which sounded in his soul. The analysis in the first part of the essay has identified the memoir element that has been replaced in the second part by the literary-critical one. In the first part of the essay the critic appears as the «central image», while the second part shows him as «the head of the social consciousness of that time». The main body of the essay is dedicated to recreating of the image of «alive» person and in this is its originality. Key words: a portrait-psychological essay, literary-critical element, memoir element, literary portrait.

65-69

Authors: B. И. Доценко

В статті на основі фронтального вивчення листування Тургенєва доводиться, що Моцарт був одним із найулюбленіших композиторів письменника. Тому так вимогливо він ставився до виконання його творів, гаряче реагував на спроби принизити значення Моцарта. На основе фронтального изучения писем Тургенева в статье обосновывается мысль о том, что Моцарт был одним из самых любимых композиторов писателя. Поэтому так требовательно он относился к исполнению его произведений, бурно реагировал на попытки принизить значение Моцарта. Based on the frontal studying of Turgenev’s letters the idea that Mozart was one of the favourite composers of the writer is substantiated in the article. Turgenev’s perception of this composer explains his demand of excellence in rendition of his pieces of music and his violent reaction to the attempts of depreciation of the role of Mozart.

85-92

Authors: A. A. Князь

Стаття присвячена інтерпретації міфу про Мінотавра в трагедії «Аріадна» М. Цвєтаєвої. Драматург, йдучи за міфологічною традицією, основну увагу приділяє герою Тезею та його стосункам з Аріадною. Проте образ Мінотавра хвилював Цвєтаєву, про що свідчать плани та нариси до майбутнього трагедійного циклу. Ось тому образ людинобика в основному характеризується через призму ставлення до нього інших персонажів. При цьому такий підхід до інтерпретації міфу про Мінотавра дає можливість по-новому відтворити психологічну сутність героїв та зрозуміти мотивацію їх вчинків. Ключові слова: міф, персонаж, Мінотавр, стихія, лабіринт. Статья посвящена интерпретации мифа о Минтавре в трагедии «Ариадна» М. Цветаевой. Драматург, следуя мифологической традиции, основное внимание уделяет Тезею и его отношениям с Ариадной. Однако образ Минотавра волновал Цветаеву, о чем свидетельствуют планы и наброски к будущему трагедийному циклу. Поэтому образ человекобыка в основном характеризуется через призму отношений к нему других персонажей. При этом такой подход к интерпретации мифа о Минотавре дает возможность по-новому воссоздать психологическую сущность героев и постичь мотивацию их поступков. Ключевые слова: миф, персонаж, Минотавр, стихия, лабиринт. The presented article is devoted to the myth about Minotaur in the context of the tragedy “Ariadna” by M. Tsvetaeva. The playwright following the mythological tradition pays more attention to the main protagonist Theseus and his relations with Ariadna. But Tsvetaeva was excited by the image of Minotaur and her plans and drafts of the future tragic cycle prove this fact. Therefore the image of Minotaur is represented through the other protagonists’ attitude to him. Such approach to the interpretation of the myth about Minotaur gives the opportunity to recreate the psychological entity of the heroes in a new way and to perceive the motivation of their actions. Key words: myth, protagonist, Minotaur, element, labyrinth.

99-106

Authors: E. O. Козлова

В статті охарактеризовані відмінні риси сюжету в паломницькому жанрі. В неї проаналізований характер зовнішньої подієвості в паломницьких творах. Події літературного життя, священної та світської історії розглядаються як такий чинник, що породжує сюжет паломництв, здійснених з релігійною або культурологічною метою. Виявлені риси паломницького сюжету в творах І. Буніна, І. Шмельова та представників селянської прози. Подано пояснення «міфопоетичної» природи сюжету творів розглянутого типу. Розкрито значення внутрішньої подієвості в паломництві. Ключові слова: паломництво, жанр, сакральний, сюжет, подія. В статье охарактеризованы отличительные черты сюжета в паломническом жанре. В ней проанализирован характер внешней событийности в паломнических произведениях. События литературной жизни, священной и светской истории рассматриваются как сюжетопорождающий фактор в паломничествах, совершенных с религиозной или культурологической целью. Выявлены черты паломнического сюжета в произведениях И. Бунина, И. Шмелева и представителей деревенской прозы. Дано объяснение «мифопоэтической» природы сюжета произведений рассматриваемого типа. Раскрыто значение внутренней событийности в паломничестве. Ключевые слова: паломничество, жанр, сакральный, сюжет, событие. The article described the distinctive features of the plot in the pilgrimage genre. It analyzed the nature of the external eventness in the pilgrimage narrations. The events of the literary life, sacred and secular history are considered as a factor of plot causing in the descriptions of pilgrimages made with religious or cultural purpose. Identified features of the pilgrimage plot in the literary works of I. Bunin, I. Shmelev and representatives of village prose. The explanation of "mythopoetic" nature of the plot in the literary works of this type. The value of the internal eventness in a pilgrimage narrations is disclosed. Keywords: pilgrimage, genre, sacred, story, event.

114-122

Authors: I. I. Логвінов

У статті висвітлюється вплив французького соціо-культурного суперстрату на північно-африканський літературний ареал, творчість національних письменників, їх самосвідомість як відображення не лише суб’єктивної картини духовного життя маґрибських країн періоду національно-визвольної боротьби, здобуття незалежності та розвитку у нових соціально-політичних умовах, а й об’єктивного процесу відродження, становлення, формування та виокремлення нових напрямків національних культур загалом. Ключові слова: Маґрибська франкомовна література, самоідентифікація, пошуки самосвідомості, автохтонність, білінгвізм, колонізатор. В статье раскрывается влияние социо-культурного суперстрата на северо-африканский литературный ареал, творчество национальных писателей, их самосознание как отражение не только субъективной картины духовной жизни магрибских стран периода национально-освободительной войны, обретение независимости и развитие в новых социально-политических условиях, но и объективного процесса возрождения, становления, формирования новых направлений национальных культур в общем. Ключевые слова: Магрибская франкоязычная литература, самоидентификация, поиски самосознания, автохтонность, билингвизм, колонизатор. The article highlights the influence of the French socio-cultural superstratum on the North African literary area, the work of national writers, their identity, namely reflection of not only subjective picture of the spiritual life of the Maghrebian countries in the period of the national and liberation struggle, getting independence, and development in the new socio-political conditions, but also the objective process of renewal, establishing, formation and singling out of new directions of national cultures in general. Key words:Maghreb francophone literature, self-identity, search of self-identity, authenticity, bilingualism, colonizer.

129-133

Authors: B. A. Мазурина

В статті йдеться про причини появи жанру мемуарів в літературі першої хвилі еміграції, оглянуто більш значущі мемуари для розуміння літератури російського зарубіжжя, акцент зроблено на спогадах В. Ходасевіча. Ключові слова: література російського зарубіжжя, перша хвиля еміграції, жанр мемуарів. В статье обосновывается появление жанра мемуаров в литературе первой волны русской эмиграции, делается обзор наиболее значимых мемуаров для понимания литературы русского зарубежья, акцентируется внимание на мемуарах В. Ходасевича. Ключевые слова: литература русского зарубежья, первая волна эмиграции, жанр мемуаров. The article is based on the memoir genre in the literature of the first wave of Russian emigration, reviews the most important memoir for understanding literature of the Russian diaspora, the attention is focused on V. Khodasevich's memoirs. Keywords: literature of the Russian diaspora, the first wave of emigration, the genre of memoirs

141-146

Authors: T. H. Мельник

В.М.Шукшин творчо засвоює різноманітні жанри усної народної творчості: пісні, прислів’я, приказки, легенди тощо. Фольклорні жанри (повністю або частково), а також їхні стилізації широко представлені в романі «Любавини». Вони створюють особливу ліричну атмосферу, сприяють поглибленню психологічних характеристик, містять народні оцінки. Зацікавленість фольклорними формами вплинула на жанрове мислення письменника, який виступив як новатор у жанрі роману. Ключові слова: традиція, фольклор, сюжет, образ, жанр, стиль. В. М. Шукшин творчески осваивает различные жанры устного народного творчества: песни, пословицы, поговорки, легенды и др. Фольклорные жанры (целиком или частично), а также их стилизации широко представлены в романе «Любавины». Они создают особую лирическую атмосферу, способствуют углублению психологических характеристик, содержат народные оценки. Интерес к фольклорным формам повлиял на жанровое мышление писателя, который выступил как новатор в жанре романа. Ключевые слова: традиция, фольклор, сюжет, образ, жанр, стиль. V.M.Shukshyn explores different genres of folk arts: songs, proverbs, tongue twisters, legends and others. Folk genres (completely and partially) and their stylization are widely shown in the novel “Liubaviny”. They create a special lyrical atmosphere, promote the deepening of psychological descriptions and contain folk estimation. The shown interest for folk forms has influenced on the writer’s genre thinking, who acted as an innovator in the genre of the novel. Key words: tradition, folklore, plot, image, genre, style.

151-154

Authors: B. A. Перцева

Статтю присвячено творчості російського письменника другої половини XIX століття М.Е Гейнце. Зокрема аналізуються художні особливості його кримінальних нарисів, а також інтерпретація теми злочину та покарання. Ключові слова: нарис, моральний мотив, катарсис, психологізм, типізація, збірний образ, оповідна манера. Статья посвящена творчеству русского писателя второй половины XIX века Н.Э.Гейнце. В частности, анализируются художественные особенности его уголовных очерков, а также интерпретация темы преступления и наказания. Ключевые слова: очерк, нравственный мотив, катарсис, психологизм, собирательный образ, типизация, повествовательная манера. The article is devoted to the creative activity of the Russian writer of the late XIX century N. E. Geintse. In particular, the artistic peculiarities of his criminal essays and the interpretation of crime and punishment concept are analyzed. Key words: essay, ethical motive, catharsis, psychological analysis, collective image, typification, narrative style.

161-169

Authors: Є. A. Прасол

В статье проанализирован роман Д.Митчелла в контексте интертекстуальных связей с творчеством Х.Мураками. Референциальные обращения автора представляют сложное взаимодействие восточного и западного дискурсов в репрезентации образа современной Японии. В центре анализа – интертекстуальный контакт, насыщенный художественными кодами творчества Х.Мураками (имена с намеками, игровые аллюзии, завуалированности и т.д.), создающими новые смыслы. Образ Японии в произведениях искусства и литературы часто окружен ориенталистскими стереотипами, которые, как указывает Э.Саид, были созданы в основном в Европе и Северной Америке. В статье показаны механизмы разрушения устоявшихся стереотипов в романе «Сон№9» Девида Митчелла, который преодолевает ориенталистский подход, а общим знаменателем переосмысления становится интертекстуальное поле творчества Мураками. Японский мир культового японского автора просвечивает на разных уровнях романа английского писателя: игра слов, игра с читателем, развитие таких “муракамовских” черт, как «легкость», кажущаяся поверхностность и одновременное раскрытие вечных тем и образов (поиск возлюбленной, блуждание в лабиринте собственного «я», сон-жизнь, реальность-иллюзия). Для Митчелла, хорошо знающего и любящего Японию, творчество Мураками становится важным интертекстуальным ресурсом для понимания современной Японии и японского национального характера. Ключевые слова: интертекстуальность, транскультуральность, симулякр, культурные коды, репрезентация, образ Японии. У статті проаналізовано роман Д.Мітчелла в контексті інтертекстуальних зв’язків з творчістю Х.Муракамі. Референційні звернення автора представляють складну взаємодію східного та західного дискурсів при конструюванні образу сучасної Японії. Особливості репрезентації Японії, а також «дублювання» письменником художніх кодів Х.Муракамі в центрі аналізу. Образ Японії в творах мистецтва та літератури часто оточений орієнталістськими стереотипами, які, як вказує Е.Саїд, були складені здебільшого в Європі і Північній Америці. У статті показані механізми руйнування усталених стереотипів у романі «Сон № 9» Девіда Мітчелла, який долає орієнталістський підхід при зображенні Японії, а загальним знаменником переосимлення стає інтертекстуальне поле творчості Муракамі. Японський світ культового японського автора просвічує на різних рівнях роману англійського письменника: гра слів, гра з читачем, розвиток таких «муракамовськіх» рис, як «легкість», «поверховість» і одночасне розкриття вічних тем і образів (пошук коханої, блукання в лабіринті власного «я», сон-життя, реальність-ілюзія). Для Мітчелла, який добре знає Японію і захоплюється нею, творчість Муракамі стає важливим інтертекстуальним ресурсом для розуміння сучасної Японії та японського національного характеру. Ключові слова: інтертекстуальність, транскультуральність, симулякр, культурні коди, репрезентація, образ Японії The paper deals with analysis of D.Mitchell’s Number9Dream in terms of intertextual connections with H.Murakami’s works. Referential links present complex interactions between eastern and western discourses in the construction of a modern image ofJapan. Specific features of representation ofJapan, as well as Mitchel’s "duplication" of the H.Murakami’s cultural codes are in the center of the analysis. The image of Japan in art and literature is often surrounded by orientalist stereotypes which were created (as E.Said pointed out) mainly in Europe and North America. The paper shows the mechanisms of destruction of manyfolded stereotypes in Mitchell’s novel "Number9Deam", which overcomes the Orientalist approach to the representation of Japan, and the common denominator of the reconsideration is the intertextual field of Murakami’s works. Japanese world of the cult Japanese author is manifested at different levels of the novel by English writer: word game, a game with the reader, the development of such "murakami" features as "lightness", the apparent superficiality and simultaneous disclosure of the eternal themes and images (search for sweetheart, wandering in a maze of hero’s own "I", dream-life, reality-illusion). For Mitchell, who knows well and lovesJapan, Murakami's work is an important intertextual resource for understanding modernJapan and the Japanese national character. Key words: intertextuality, transculture, simulacrum, cultural codes, representation, the image of Japan.

178-184

Authors: H. B. Ротова

Стаття присвячена аналізу авторської моделі, створеної І.Сенченком у повісті «Савка». ЇЇ своєрідність полягала в руйнуванні радянського міфу про дореволюційне українське село як уособлення убогості й темноти, відмові від штучної революціонізації та деміфологізація традиційних мотивів, що сприяло гумористичному забарвленню оповіді. Ключові слова: світомодель, міфологема, неоміфологізм, латентний план, інтертекстуальність, іронічність. Статья посвящена анализу аторской модели, созданной И. Сенченко вповести «Савка». Её своеобразие заключается в разрушении советского мифа про дореволюционное село как олицетворение нищеты и темноты, отказа от искусственной революционизации и демифологизация традиционных мотивов, что способствовало юмористической окраске повести. Ключевые слова: авторская модель мира, мифологема, неомифологизм, латентный план, интертекстуальность, ироничность. This article analyzes the atorskoy model created I. Senchenko vpovesti "White-headed Duck." Its originality lies in the destruction of the Soviet myth about pre-revolutionary village as a symbol of poverty and ignorance, rejection of artificial revolutionizing and demythologize traditional motifs, which contributed to a humorous painting of the story. Keywords: author's model of the world, mythology, neomifologizm, latent plan, intertextuality, irony.

191-197

Authors: O. П. Усенко

У статті з позицій імагології розглядається написана британським письменником японського походження Кадзуо Ішігуро «Передмова» до англомовного видання вибраних творів японського письменника, Нобелівського лауреата Ясунарі Кавабата. Ішігуро дивиться на Японію, зображену Кавабатою, водночас «зсередини» і «ззовні»: з одного боку, він виявляє знання та розуміння японської літературної та художньої традиції, а з іншого – асоціює себе із західним читачем, для якого деякі аспекти японської культури залишаються незрозумілими. «Передмова» Ішігуро цікава і тим, що її можна розглядати як підказку читачам його ранніх «японських» творів. Ключові слова: Кадзуо Ішігуро, Ясунарі Кавабата, імагологія, образ, японськість, стереотип. В статье с позиций имагологии рассматривается написанное британским писателем японского происхождения Кадзуо Исигуро «предисловие» к англоязычному изданию избранных романов японского писателя, Нобелевского лауреата Ясунари Кавабата. Исигуро смотрит на Японию, изображенную Кавабата, одновременно «изнутри» и «извне»: с одной стороны, он обнаруживает знание и понимание японской литературной и художественной традиции, а с другой – ассоциирует себя с западным читателем, для которого некоторые аспекты японской культуры остаются непонятными. «Предисловие» Исигуро интересно и тем, что его можно рассматривать как подсказку писателя читателям своих ранних «японских» произведений. Ключевые слова: Кадзуо Исигуро, Ясунари Кавабата, имагология, образ, японскость, стереотип. The paper is an attempt of the analysis from the positions of imagology of “Introduction” written by the British writer of Japanese origin Kazuo Ishiguro to the English edition of the selected works by the Japanese writer, Nobel winner Yasunari Kawabata. Ishiguro looks at Kawabata's Japan both from “inside” and “outside”: on one hand, he shows knowledge and understanding of Japanese literary and artistic tradition, but on the other – he associates himself with the Western reader for whom some of the aspects of Japanese culture may seem alien. Ishiguro's “Introduction” is also interesting because it can be interpreted as the author's hint on how to read his own early “Japanese” works. Key words: Kazuo Ishiguro, Yasunari Kawabata, imagology, image, Japaneseness, stereotype.

202-206

Authors: Ю. B. Чимирис

В статті Чіміріс Ю.В. проводиться стислий аналіз щоденникової прози кінця XIX – початку XX століття, історії щоденника як жанру. Автор наводить характерні ознаки щоденників та мемуарів, вказує на їх основні відмінності. Автор статті проводить порівняльний аналіз щоденників та мемуарів, наголошуючи на їх відмінностях. Також підкреслюється роль щоденника в процесі вивчення біографії автора, історії написання того чи іншого твору письменника, розумінні його світогляду та погляду на окремі події. В статье Чимирис Ю.В. проводится сжатый анализ дневниковой прозы конца XIX – начала XX столетия, истории дневника как жанра. Автор приводит характерные признаки дневников и мемуаров, указывает на их основные различия. Автор статьи проводит сравнительный анализ дневников и мемуаров, подчеркивая их отличительные черты. Также Чимирис Ю.В. указывает на роль дневника в процессе изучения биографии автора, истории создания того или иного произведения писателя, понимании его мировоззрения и взгляда на отдельные события. A brief analysis of the diary prose of the end of the 19th – beginning of the 20th century and the history of the diary as a genre is made in the article. The author gives the peculiar features of diaries and memoirs, indicating their major differences. The article provides a comparative analysis of diaries and memoirs, emphasizing their distinctive features. Also Chimiris Y. indicates the role of the diary in the process of studying the author's biography, history of a writer's works and his understanding of the world.

215-219

Authors: B. Л. Чорна

Статья посвящена творчеству современной американской писательницы Маргарет Фрейзер. Рассматривается цикл её исторических детективов, посвященных средневековой Англии периода войны Алой и Белой Роз. Исследована жанровая специфика романов. Ключевые слова: местный колорит, анахронизм, ретродетектив. Статтю присвячено творчості сучасної американської письменниці Маргарет Фрейзер. Розглянуто цикл її історичних детективів, присвячених середньовічній Англії періоду війни Червоної та Білої Троянд. Досліджено жанрову специфіку романів. Ключові слова: місцевий колорит, анахронізм, ретродетектив. The article is devoted to the activity of modern American writer Margaret Frazer. The cycle of her historical mysteries, the actions in which take place in Medieval England during the War of Roses in is analyzed. Genre specific character of the novels has been researched. Key words: coleur locale, anachronism, historical mystery.

227-236

Authors: T. C. Яровенко

Стаття є стислим оглядом особливостей літературознавчої рецепції творів В. Винниченка по смерті письменника, проблеми збереження, каталогізації та вивчення його творчої спадщини як першовитоків самостійного наукового сегменту – винниченкознавства. Також розглядаэться чотири основні аспекти вивчення спадщини митця (за Г. Костюком), які «охоплюють в основному всі ділянки життя і творчості Винниченка»: біографічний, історико-літературний, філософічно-етичний, суспільно-політичний. З «поверненням» В. Винниченка на батьківщину, напрацювання вчених діаспори будуть активно використовуватися і творчо переосмислюватися літературознавцями материкової України. Ключові слова: архівалії, винниченкознавство, драматургія, каталогізація, рецепція, романістика, сегмент, художньо-естетична значимість. Статья является кратким обзором особенностей литературоведческой рецепции произведений В. Винниченко после смерти писателя, проблемы сохранения, каталогизации и изучения его творческого наследия как первоистоков самостоятельного научного сегмента – винниченковедения. Также рассматриваются четыре основных аспекта изучения наследия художника (по Г. Костюку), которые «охватывают в основном все участки жизни и творчества Винниченко»: биографический, историко-литературный, философо-этический, общественно-политический. С «возвращением» В. Винниченко на родину, наработки ученых диаспоры будут активно использоваться и творчески переосмысливаться литературоведами материковой Украины. Ключевые слова: архивалии, винниченковедение, драматургия, каталогизация, рецепция, романистика, сегмент, художественно-эстетическая значимость. The article is a brief overview of the features ofV. Vynnychenko’s literary works reception after his death; the problems of preservation, cataloging and studying his heritage as the primary source of independent scientific segment –V. Vynnychenko’s literary heritage investigation school. In the articlewe also discuss four main aspects of studying the artist's heritage (according toG. Kostiuk). These aspects "cover basically all areas of V. Vynnychenko’s life and work": biographical, historical, literary, ethical, philosophical, social and political. In consequence of V.Vynnychenko’sreturn to his motherland, the achievements ofdiaspora scientists will beactively used and creatively rethoughtby literary critics of mainlandUkraine. Keywords: archive storage,school ofV. Vynnychenko’s literary heritage investigations, drama, cataloging, reception, Romance phililigy, segment, artistic and aesthetic value.