Path of Science

1001-1007

Authors: Наталія Лесько

У статті досліджується феномен насильства на дітьми у освітньому середовищі. Аналізуються чинники, що загострюють насильство в освітньому середовищі. Висвітлюються проблеми захисту дітей від насильства у освітньому середовищі. Досліджено поняття шкільною медіації як примирення сторін шкільного конфлікту за допомогою однолітка-медіатора. Відзначено, що держава, школа та органи управління освітою мають бути зацікавленні у введенні медіаторських практик. Вони сприяють покращенню шкільної атмосфери, налагодженню діалогу всередині шкільного середовища та досягненню компромісу. Відзначається, що школи не бажають зазвичай афішувати конфлікт на рівні громадськості; медіація забезпечує таку можливість, не замовчуючи при цьому конфлікту умисно та не порушуючи прав, свобод і законних інтересів дітей. Узагальнено досвід європейських країн у сфері профілактики насильства над дітьми у освітньому середовищі. Метою статті є дослідження феномену насильства в освітньому середовищі України, окреслення шляхів вдосконалення теоретичної та нормативної бази з цього питання. Для реалізації поставленої мети проведено емпіричне дослідження, в якому взяли участь 180 дітей віком 17 років, що навчаються на першому курсі у Навчально-науковому інституті права та психології Національного університету «Львівська політехніка». Вивчаючи теоретико-методологічні аспекти зазначеної проблеми дослідження, застосовувалися такі теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення даних психолого-педагогічної, науково-методичної літератури. Доведено, що своєчасне та якісне реагування уповноважених органів та застосування ними всіх можливих заходів у випадку вчинення насильства щодо дітей є запорукою формування здорового у всіх сенсах цього слова суспільства.

2001-2010

Authors: Сергій Пeтров, Олег Чайка

Метою статті є дослідження властивостей опалого листя в якості сировини для виробництва біоетанолу; удосконалення технології переробки целюлозовмістної сировини в біоетанол максимально енергоефективним та екологічним способом. У результаті проведеного дослідження встановлено, що виробництву біопалива з відновлюваної сировини притаманні характерні ознаки інноваційної технології: швидке зростання цього сектора економіки супроводжується істотним збільшенням частки ринку. Застосування опалого листя в якості сировини дозволить усунути існуючий в даний час конфлікт інтересів, пов’язаний з використанням для виробництва біоетанолу харчової сировини, дозволить уникнути вилучення ресурсів зі сфери виробництва продуктів харчування. Істотними позитивними факторами виробництва і застосування біопалива є поліпшення екологічної обстановки, зниження шкідливого впливу на організм людини вихлопних газів, зниження забрудненості навколишнього середовища і, як наслідок, зниження захворюваності та супутніх витрат на медичне обслуговування. Використання біоетанолу в якості екобіопрісадок дозволяє підвищити октанове число палива, і, відповідно, підвищити ефективність роботи двигуна. Таким чином, використання біоетанолу призводить до якісного поліпшення техніко-економічних показників, що також є індикатором інноваційності. Загроза скорочення (вичерпання) невідновлюваних джерел енергії також є чинником, що обумовлює необхідність розвитку і вдосконалення технології виробництва біопалива. Порівняно низька рентабельність виробництва біопалива пов’язана з низьким виходом цільового продукту і високою вартістю попередньої обробки целюлозної сировини. Було вдосконалено методику отримання біоетанолу з відновлюваної незатребуваної сировини – опалого листя. Методика дозволяє збільшити вихід біоетанолу за рахунок більш ефективного гідролізу важкогідролізіруемих полісахаридів. Дістало подальший розвиток дослідження відмінностей в мікроелементному складі листя, зібраного поблизу екологічно брудних виробництв і проїжджих вулиць, з одного боку, і на екологічно чистих територіях, з іншого боку. За допомогою спектрального аналізу встановлено, що мікроелементний склад опалого листя значно варіює залежно від місця збору. Цю обставину варто враховувати при організації збору сировини для подальшої переробки на біоетанол. Результати дослідження можуть бути використані в практичній роботі, пов’язаної з впровадженням екологічно чистих технологій переробки віднов-люваної незатребуваної сировини. Подальші перспективи дослідження можуть бути пов’язані з більш глибоким дослідженням залежності між ступенем забрудненості території збору сировини для виробництва біоетанолу, та мікроелементного складу кінцевої продукції. Також подальші перспективи дослідження можуть бути пов’язані з уточненням ступеня інноваційності запропонованої технології і розрахунком її економічної ефективності.

3009-3019

Authors: Николай Галив

Статья посвящена научному творчеству известного российского и украинского историка, языковеда, педагога, археографа, археолога, профессора Киевской духовной академии Николая Ивановича Петрова (1840–1921). Определенная часть научных трудов ученого посвящена истории образования, в частности прошлому Киево-Могилянской академии (XVII – начало XIX вв.). Цель статьи – проанализировать технику изучения и обработки исторических источников, которую использовал Н. И. Петров в работах по истории образования. В результате проведенного исследования установлено, что Н. И. Петров на протяжении длительной практики историка-исследователя выработал определенные источниковедческие взгляды-принципы. Прежде всего, он отстаивал необходимость использования полноты источников при исследовании определенной проблематики и предпочитал ранее неизвестные документы. Показано, что ученый активно оперировал внешней и внутренней критикой письменных источников. Главные задачи первой, которые реализовывал Н. И. Петров в своих работах (в том числе и по истории образования), были: установление местонахождение письменного памятника, выяснения археографической и историографической судьбы документов, времени и места их написания, установление авторства источников, проведение типологизации источников, характеристика их репрезентативности. Доказывается, что внутренняя критика письменных источников, к которой прибегал ученый, заключалась, прежде всего, в установление достоверности приведенной в них информации и демонстрации генезиса содержательных компонентов документа. Отмечается, что в некоторых случаях внутреннюю критику определенного источника Н. И. Петров строил на основе психологической и индивидуализирующей интерпретации.