ENDOKRYNOLOGIA

287-302

Authors: Корпачева-Зиныч О.В.,Лукашевич П.Ю., Кушнарева Н.Н., Гурина Н.М., Ковальчук А.В., Прибила О.В., Шишкань-Шишова К.A., Корпачев В.В., Залищук Е.В.

Цель исследования: оценка эффективности и качества лечения больных сахарным диабетом 2-го типа (СД2) посредством использования препарата Диаглизид® MR в виде монотерапии или в комбинации с метформином и гиполипидемической терапией. Материалы и методы. Открытая наблюдательная программа ДіаДЕЯ (Діаглізид® MR: Доступність, Ефективність, Якість) осуществлялась в рамках Всеукраинского проекта для повышения качества жизни больных СД 2-го типа. В исследование первоначально были включены 605 больных СД2 с уровнем HbA1c≥7,0%, без серьезной сопутствующей патологии. Диаглизид® MR назначали пациентам в дозах от 30 мг/сутки до 120 мг/сутки. Повторные обследования проводили через 1 и 3 месяца после первого визита, при необходимости дозы препарата корректировали. К концу исследуемого периода количество участников сократилось до 529 больных (335 женщин и 194 мужчины). Результаты. Через 3 месяца применения Диаглизида MR в виде монотерапии или в комбинации с метформином и статинами во всех группах на фоне стабильных антропометрических показателей наблюдали существенное улучшение состояния углеводного обмена — показатель HbA1c снизился на 1,3%. У 96 пациентов с впервые выявленным СД2 обнаружен более существенный гипогликемический эффект (Δ=1,56±0,05%; Δ%=19±0,5%) по сравнению с результатом в общей группе (Δ=1,4±0,05%; Δ%=15,5±0,5%; р<0,05). Антиатерогенный эффект терапии проявился снижением артериального давления и изменениями липидного спектра крови, особенно выраженными при приеме статинов. Сравнительный анализ продемонстрировал, что при доказанной фармакокинетической биоэквивалентности зарубежным аналогам применение отечественных препаратов гликлазида и метформина позволит существенно сэкономить денежные средства. Выводы. Показана высокая эффективность применения препарата Диаглизид® MR как в виде монотерапии, так и в комбинации с метформином и гиполипидемическими средствами в отношении коррекции показателей углеводного обмена и липидного спектра крови.

309-314

Authors: Жердьова Н.М.

Мета роботи. Вивчити стан когнітивної сфери та наявності депресії у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2) зрілого віку залежно від виду цукрознижувальної терапії. Матеріали та методи. Обстежено 81 пацієнта віком від 45 до 59 років, яких розподілили на групи залежно від виду цукрознижувальної терапії: 1 — дієтотерапія, 2 — метформін, 3 — препарати сульфанілсечовини (ПСС), 4 — ПСС + метформін, 5 — ПСС + метформін + інгібітори дипептидилпептидази 4 (ДПП-4), аналог глюкагонподібного пептиду 1 (ГПП-1), інгібітори натрій-глюкозного котранспортера 2 (НЗКТГ-2), 6 — інсулін, 7 — інсулін + ПСС + метформін / інсулін + метформін. Для оцінки стану когнітивної функції застосовували тест «5 слів», пробу Шульте, міні-ментальну шкалу (MMSE), батарею тестів на лобну дисфункцію (БЛД), тест малювання годинника. Для визначення депресивного стану використовували самоопитувальник депресії Centre for Epidemiologic Studies Depression Scale (CES-D) і госпітальну шкалу тривоги та депресії (HAD). Результати. Найбільший відсоток проявів тяжкої депресії відзначено в групі «інсулінотерапія + ПЦП» — 49,49%, а в групах «метформін» і «ПСС + метформін + ДПП-4, ГПП-1, НЗКТГ-2» хворі з проявами тяжкої депресії були відсутні. За даними опитувальника HAS отримано схожі дані. Вірогідну різницю у показниках когнітивної функції за результатами тесту «5 слів» і проби Шульте визначено в групі 4 порівняно з групою 6. Висновки. У пацієнтів із ЦД2, які отримують інсулінотерапію, відбувається погіршення когнітивної функції та частішають депресивні розлади порівняно з хворими, які лікуються пероральними цукрознижувальними препаратами, що пов’язано з ліпшою компенсацією, відсутністю гіпоглікемічних станів, адекватним добором цукрознижувальної терапії на основі метформіну, можливо, за рахунок зниження інсулінорезистентності, відновлення інсулінового сигналінгу в мозку та нормалізації метаболізму глюкози, що зменшує пошкодження нейронів, пов’язане з діабетом.

321-326

Authors: Лучицький В.Є., Лучицький Є.В.,Тронько М.Д.

Мета роботи — дослідження впливу замісної терапії препаратом тестостерону пролонгованої дії на функціональний стан гіпофізарно-статевої системи, клінічну симптоматику андрогенодефіциту у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) з андрогенодефіцитом. Матеріали та методи. Обстежено 35 чоловіків, хворих на цукровий діабет 2-го типу, віком 39-72 років, із тривалістю діабету 2-14 років, із симптомами дефіциту тестостерону та рівнями загального тестостерону (Т) в крові <10,4 нмоль/л. З метою замісної терапії використовували 1000 мг масляного розчину тестостерону ундеканоату. Результати. Через 3 і 6 місяців після початку лікування відбулося вірогідне підвищення концентрації загального Т у крові до 14,6±0,9 нмоль/л і 17,0±0,7 нмоль/л відповідно vs 8,3±0,5 нмоль/л перед початком лікування (p<0,05). Вірогідних змін середніх рівнів лютропіну та естрадіолу на тлі лікування не було. Клінічно значущих побічних ефектів не відзначено. Висновки. Приймання ін’єкційного тестостерону ундеканоату тривалої дії приводить до нормалізації рівнів загального тестостерону та поліпшення еректильної функції у чоловіків із ЦД2 та андрогенодефіцитом.

336-338

Authors: Kryvovyaz Yu.O., Vlasenko M.V.

The article presents a clinical case of diabetes in patients with hyperhomocystein-emia. Late diagnosis of hyperhomocysteinemia in this patient led to difficulty in the choice of the tactics of hypoglycemic therapy. Secondary diabetes in a patient was found to be positive using insulin analogues and taking into account carbohydrate and folate diet. A combination of both pathologies (diabetes mellitus and hyperhomocysteinemia) requires monitoring of carbohydrate disorders and permanent therapy with vitamins B and folic acid.

359-365

Authors: Орленко В.Л.

У лекції висвітлено сучасні підходи до лікування захворювань суглобів у хворих на цукровий діабет (ЦД). Розглянуто основні групи засобів медикаментозної терапії остеоартропатій, які застосовуються у складі комплексної терапії пацієнтів із ЦД залежно від індивідуальних показань. Проаналізовано переваги та обмеження використання хондропротекторів (похідних глюкозаміну та хондроїтину), виявлені в клінічних дослідженнях. Наведено результати власного дослідження застосування комбінованого хондропротектора у лікуванні хворих на ЦД 1-го та 2-го типів, ускладнений діабетичною артропатією (відповідно 15 і 25 осіб). Продемонстровано ефективність препарату у зменшенні больового синдрому, поліпшенні функціональних можливостей пацієнтів. На ранніх етапах лікування у частини пацієнтів виявлено підвищення глікемії натще та впродовж дня, що обґрунтовує необхідність її контролю та застосування у цей період інтенсивнішої цукрознижувальної терапії. Через 6 тижнів приймання препарату показники глікемії повертались до вихідного рівня. Результати свідчать про відсутність стійкого гіперглікемічного ефекту та високу ефективність застосування комбінованого хондропротектора в лікуванні хворих із діабетичними остеоартропатіями.

374-384

Authors: Пастер И.П., Соколова Л.К., Тронько Н.Д.

Представлена информация о клинических исследованиях по применению инсулинового инфузионного дозатора («инсулиновой помпы») для лечения сахарного диабета 1-го типа.