ENDOKRYNOLOGIA

193-198

Authors: Корзун Ю.В., Соколова Л.К., Гирявенко О.Я.

У клінічній практиці анемія на тлі ЦД1 трапляється часто та негативно впливає на його прогноз і перебіг. Мета роботи — визначення розповсюдженості та структури анемічного синдрому у хворих на ЦД. Матеріали та методи. Обстежено 100 хворих на ЦД. Для визначення характеру анемії проводили розширений загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові з визначенням концентрації креатиніну, сироваткового заліза, феритину, трансферину, вітаміну В12 і фолієвої кислоти в крові. ШКФ визначали за формулою MDRD. Результати. Встановлено, що у хворих на ЦД1 у структурі анемічного синдрому переважають ЗДА й АХЗ: у хворих на ЦД зі збереженою функцією нирок — ЗДА, у хворих на ЦД із ХХН — АХЗ. Майже кожен третій випадок анемічного синдрому має поєднаний характер. Висновки. Анемія обумовлює зниження якості життя, прискорення прогресування мікро- та макросудинних ускладнень ЦД, підвищуючи ризик загибелі хворих від серцево-судинних катастроф, тому важливе значення мають її вчасна діагностика та лікування

204-212

Authors: Журавлёва Л.В., Лопина Н.А.

Цель исследования — оценить взаимосвязь показателей углеводного обмена (гликемии и гликированного гемоглобина) с наличием и выраженностью поражения коронарных артерий у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) с сахарным диабетом 2-го типа (СД2) и без него, а также их значение в диагностике атеросклеротического поражения коронарных сосудов. Материалы и методы. Обследован 131 пациент с ИБС (89 мужчин, 42 женщины), средний возраст которых составил 59,6±9,11 года. С учетом наличия СД2 больных ИБС разделили на 2 группы: 1-я (n=70) — с СД2, 2-я (n=61) — без него. Всем пациентам для верификации диагноза ИБС проводили коронарографию, а также оценивали гликемию глюкозооксидазным методом и уровень глики- рованного гемоглобина (HbA1c) хроматографическим методом. Результаты. Установлены средние положительные корреляционные связи между длительностью СД и количеством атеросклеротических бляшек в коронарных сосудах (r=0,5; p<0,00001), количеством пораженных коронарных сосудов (r=0,5; p<0,000001), слабые — между длительностью СД и количеством пораженных сегментов коронарных артерий (r=0,45; p=0,00001), количеством гемодинамически значимых стенозов коронарных сосудов (r=0,32; p=0,0073). Также установлены слабые положи- тельные корреляционные связи между гликемией и количеством атеросклеротических бляшек в коронарных сосудах (r=0,28; p=0,001), количеством пораженных коронарных сосудов (r=0,27; p=0,002), количеством пораженных сегментов коронарных артерий (r=0,27; p=0,002). Между уровнем HbA1c выявлена средней силы положительная корреляционная связь с количеством атеросклеротических бляшек в коронарных сосудах (r=0,68; p<0,000001) и сильная — с количеством пораженных коронарных сосудов (r=0,70; p<0,000001), количеством пораженных сегментов коронарных артерий (r=0,70; p<0,000001). Выводы. Полученные в ходе исследования результаты демонстрируют неблагоприятное влияние на развитие и прогрессирование атеросклероза нарушений углеводного обмена. Определение показателя долгосрочной компенсации СД2 — HbA1c имеет важное значение как в прогнозировании атеросклеротического поражения коронарных сосудов, так и в диагностике гемодинамически значимых стенозов коронарных артерий, диффузного поражения коронарного русла.

220-224

Authors: Лукашеня О.С., Левчук Н.І., Микоша О.С., Ковзун О.І.

N-ацилетаноламіни (NAE) — клас мінорних ліпідів, які за хімічною природою є ацильними похідними етаноламіну. Показано, що NAE справляють широкий спектр біологічних ефектів в організмі: мембранопротекторний, антиоксидантний, антиалергічний, протизапальний, антивірусний, антибактеріальний. Крім того, останніми роками широко досліджується їх участь у регуляції апоптозу та пригніченні проліферації пух- линних клітин різного походження. Продемонстровано також проапоптотичний вплив NAE на позапухлинну тканину кори надниркових залоз людини. Проте механізми, за якими реалізуються проапоптотичні та антипроліферативні ефекти, залишаються майже не вивченими. Мета. Дослідити вплив різних концентрацій NAE in vitro на рівень експресії мРНК проапоптотичного білка Вах у позапухлинній тканині кори надниркових залоз. Матеріали та методи. Дослідження проводили на зрізах позапухлинної тканини кори надниркових залоз хворих із гормонально неактивними пухлинами. Рівень експресії мРНК Вах оцінювали методом диференцій- ної полімеразної ланцюгової реакції після зворотної транскрипції (ПЛР). Результати. Інкубація зрізів позапухлинної тканини кори надниркових залоз у присутності різних концентрацій NAE призводила до збільшення рівня мРНК проапоптотичного білка Вах. Найбільш суттєвий ефект спостерігали для концентрації 10–6 моль/л. Висновок. N-ацилетаноламіни in vitro викликали підвищення рівня експресії Вах у позапухлинній тканині кори надниркових залоз, що дозволяє віднести NAE до проапоптотичних чинників. Проапоптотичні ефекти NAE реалізуються завдяки підвищенню експресії білка Вах.

239-246

Authors: Орленко В.Л.

Лекцію присвячено питанням остеоартропатій на тлі цукрового діабету. Обговорюються сучасні визначення остеоартропатій, їх поширеність, клінічні прояви та особливості перебігу за цукрового діабету та метаболічного синдрому. Ключовими механізмами в етіології остеоартриту вважаються деградація суглобового хряща, перебудова субхондральної кістки та запалення. До патогенетичних механізмів розвитку дегенеративно-дистрофічних змін суглобів належать метаболічні порушення, асоційовані з чинниками метаболічного синдрому та цукрового діабету: загальне й абдомінальне ожиріння, інсулінорезистентність, глюкозотоксичність, оксидативний стрес, дисметаболізм ліпідів і пуринів. Для цукрового діабету характерним є дисбаланс прозапальних і протизапальних цитокінів, простагландинів, ростових чинників, що індукує процеси запалення та деградації суглобового хряща, створюючи підґрунтя для клінічного прояву ознак остеоартриту.