ENDOKRYNOLOGIA

100-106

Authors: Тронько Н.Д.,Караченцев Ю.И., Соколова Л.К., Кравчун Н.А.

В статье рассмотрены результаты открытых рандомизированных клинических исследований по оценке терапевтической эквивалентности заместительной терапии сахарного диабета препаратами инсулина Инсулар Актив и Инсулар Стабил в сравнении с референтными препаратами — Хумулин® Регуляр и Хумулин® НПХ. Оценивались следующие параметры: изменение уровня гликированного гемоглобина (HbA1c) на 90-й день по сравнению с исходным, динамика среднесуточной дозы инсулинов за 3 дня и количество антител к инсулину на 90-й день исследования по сравнению с исходным. Установлено, что по исследуемым показателям препараты Инсулар Актив и Инсулар Стабил терапевтически эквивалентны референтным препаратам. Ключевые слова:сахарный диабет, инсулинотерапия.

114-118

Authors: Атанова Я.О.

Наразі маловивченими та суперечливими залишаються питання впливу основних характеристик цукрового діабету 2-го типу (параметрів вуглеводного обміну, тривалості захворювання, особливостей цукрознижувальної терапії) на кісткову тканину, надто в період постменопаузи, що вимагає подальшого дослідження. Мета. Оцінка впливу цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) на стан кісткового ремоделювання у жінок залежно від віку, тривалості постменопаузи, виду цукрознижувальної терапії. Матеріали та методи. Стан кісткового мета- болізму оцінювали за вмістом сироваткового β-CrossLaps імуноферментним методом на автоматичному імуно- ферментному аналізаторі Cobas e 411 ROSHE HITACHI (Німеччина) із застосуванням реагентів β-CrossLaps/serum ROSHE. Обстежено 101 жінку, яких розподілили на три групи: здорові жінки пізнього репродуктивного віку (до 50 років) без порушення менструальної функції — 14 осіб, практично здорові постменопаузні жінки — 56, постме- нопаузні жінки із ЦД2–31. Вміст β-CrossLaps у постменопаузних жінок із ЦД2 залежно від виду цукрознижувальної терапії визначено у 37 пацієнток, розподілених на 2 підгрупи. Жінки першої підгрупи (n=22) приймали перораль- ні цукрознижувальні препарати (ПЦЗП). Жінки другої підгрупи (n=12) отримували інсулінотерапію. Результати. Концентрація β-CrossLaps у сироватці крові постменопаузних жінок із ЦД2 була вірогідно нижчою, ніж у постме- нопаузних жінок без ЦД. Виявлене спрямування змін кісткового ремоделювання не залежить від віку, тривалості постменопаузи, ступеня компенсації вуглеводного обміну та виду цукрознижувальної терапії. Висновки. Рівень кісткового ремоделювання у жінок пізнього репродуктивного віку та практично здорових постменопаузних жі- нок не різниться. ЦД2 уповільнює процеси кісткового ремоделювання у жінок різного віку та не залежить від тривалості постменопаузи. Інтенсивність процесів кісткового ремоделювання у жінок із ЦД2 у постменопаузі не залежить від виду лікування (інсулінотерапія або пероральні цукрознижувальні препарати). Ключові слова: цукровий діабет 2-го типу, постменопауза, кістковий метаболізм.

125-130

Authors: Лучицький Є.В., Лучицький В.Є., Зубкова Г.А., Рибальченко В.М., Складанна І.І., Гулеватий С.В., Волинець І.П.

Мета дослідження — вивчення стану гіпофізарно-статевої системи у чоловіків, хворих на рак щитоподібної залози, на різних етапах лікування. Матеріали та методи. Обстежено 24 чоловіки репродуктивного віку (21-40 років), хворих на РЩЗ, і 26 практично здорових чоловіків (віком 20-45 років). Усім обстеженим проводилося визначення концентрації загального та вільного тестостерону (Тзаг., Тв.), лютропіну (ЛГ), фолітропіну (ФСГ), естрадіолу (Е2) і пролактину (ПРЛ), сексстероїдзв‘язуючого глобуліну (ССЗГ), антиспермальних антитіл (Ас/ат) у сироватці крові. Хворих на РЩЗ обстежували перед тиреоїдектомією, через 1 місяць після її проведення (перед застосуванням радіойодтерапії, в стані гіпотиреозу) та через 4 і 12 місяців після 1-го курсу радіойодтерапії. Рівень гормонів визначали імуноферментним методом (аналізатор Stat Fax 3200) стандартними наборами фірми DRG. Результати. Середні концентрації Тзаг., Тв. у крові у чоловіків із РЩЗ перед лікуванням, через 4 і 12 місяців після першого курсу радіойодтерапії вірогідно не відрізнялися від показників у контрольній групі, а середній рівень Е2 був вірогідно підвищеним. Середні рівні ФСГ були вірогідно підвищеними у чоловіків із РЩЗ через 4 місяці після 1 курсу радіойодтерапії, але через 12 місяців були нижчими, ніж у контрольній групі та групі пацієнтів через 4 місяці. Середні показники ЛГ у пацієнтів після 1-го курсу радіойодтерапії вірогідно не змінювалися. У чоловіків із РЩЗ були вірогідно підвищеними середні рівні Ас/ат через 4 і 12 місяців після 1-го курсу радіойодтерапії. Ключові слова: чоловіки, радіойодтерапія, рак щитоподібної залози, гонадотропні гормони, статеві гормони.

137-143

Authors: Rakov O.V.

The aim of the work was to evaluate the therapeutic efficacy and safety of merkazolilum («Zdorovya» Ukraine) and thyrozol (Takeda) in the treatment of patients with diffuse toxic goiter (DTG). Materials and methods. 59 patients aged 20-73 years (mean age 43.17±1.85), 17 men (28.8%) and 42 women (71.9%) among them were examined in hospital for resolving determined tasks. Graves’ disease of middle severity was diagnosed in all patients. The patients of study groups were matched by the age, sex, thyroid size and duration of thyrotoxicosis. The diagnosis of Graves’ disease was verified on the basis of clinical characteristics, data of anamnesis, clinical examination, hormonal and immunological studies, ultrasound examination of the thyroid gland. The observation time from thyrostatic drug prescription consisted of 6 months. Such indices as TSH, fT4, fT3, TRAbs and thyroid gland ultrasound were monitored during the observation period — in 1, 3, 6 months after the treatment. All patients were treated by thyrostatic drugs (mercazolilum, thyrozol), β-blockers (bisoprolol, metoprolol), sedative means, and potassium drugs. The patients with DTG were divided into two groups by the nature of the conservative treatment: 30 patients who received mercazolilum were included in group 1, 29 patients who were taken thyrozol — in group 2. The daily dose of thyrostatic drugs was 20-30 mg for observed patients of both groups. No relationship between the manifestation of clinical symptoms of thyreotoxicosis, the levels of TSH, free T3, free T4, TRAbs in the peripheral blood and the degree of thyroid increase was revealed as a result of the examination. A decrease in the levels of thyroid hormones and TRAbs was observed in patients of both groups in a month after starting the medicamentous therapy, without a detection of significant differences between these parameters depending on the used thyrostatic drugs (p>0.05). Normalized levels of peripheral hormones such as fT4, fT3 under a low level of TSH were demonstrated in 100% of the subjects in both groups. Similar indices were determined in 3 and 6 months after beginning of thyrostatic therapy in patients of both groups later on. Euthyroid state was achieved in 100% (59 patients) patients of both groups against a background of thyrostatic therapy. No significant side effects (agranulocytosis, toxic hepatitis) were observed in patients of both groups in our case, in six months after treatment of patients with DTG by thyrostatic drugs. Conclusions. No difference in the timing of thyrotoxicosis compensation occurrence was found in patients receiving both mercazolilum and thyrozol. No differences in frequency of principal complications occurrence were also found as a result of medicamentous therapy with thyrostatic drugs. Merkazolilum and thyrozol can be considered equivalent drugs for their efficacy and safety. Key words: diffuse toxic goiter, thyrozol, mercazolilum.

148-153

Authors: Кундін В.Ю., Новерко І.В., Сатир М.В.

Метою роботи було вивчення можливостей застосування та ефективності сцинтиграфії, технологій ОФЕКТ та ОФЕКТ/КТ із 99mTc-MIBI в діагностиці аденом прищитоподібних залоз. Результати. Обстежено 143 пацієнти з пухлинною патологією прищитоподібних залоз. У 115 (80,4%) пацієнтів отримано діагностичні зображення високої якості. Негативні результати спостерігались у 16 (11,2%) пацієнтів, сум- нівні — у 9 (6,3%). Зроблено висновок про високу діагностичну значущість сцинтиграфії з 99mTc-MIBI в діа- гностиці пухлинної патології прищитоподібних залоз, а також ОФЕКТ і ОФЕКТ/КТ із 99mTc-MIBI у визначенні атипово розташованих аденом прищитоподібних залоз. Кдючові слова: аденома, прищитоподібні залози, сцинтиграфія, ОФЕКТ, ОФЕКТ/КТ, 99mTc-MIBI.

161-165

Authors: Чистякова Е.Є., Величко Н.Ф., Смолєнко Н.П., Карпенко Н.О.

З метою визначення наслідків дії емоційного стресу або/та надмірного надходження фітоестрогенів під час молочного вигодовування для перебігу процесів програмування, дозрівання та функціонування репродуктивної функції у самців щурів досліджено здатність до відтворення. Результати. Виявлено, що дія емоційного стресу у цей критичний період призводить до зниження копуляторної активності та плідності (більше ніж на 40%) у дорослих самців. Вживання фітоестрогенів на тлі стресування у підсосний період по- силює вираженість цих наслідків, результатом чого є збільшення відсотка самців, які не здатні спаровуватися та отримувати життєздатних нащадків. Висновок. Емоційний стрес і надмірне надходження фітоестрогенів під час молочного вигодовування можуть бути чинниками диспрограмної гіпофертильності дорослих самців. Ключові слова: стрес, фітоестрогени, період молочного вигодовування, статева поведінка, спермограма, фертильність