212-220
ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД МУЗИКАНТІВ-ПЕДАГОГІВ МИНУЛОГО В СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ
Authors: О. М. Лук`янченко
Number of views: 498
У статті акцентованого увагу на доречність використання
педагогічного досвіду музикантів-педагогів минулого у контексті сучасної
мистецької освіти. Автором зазначено, що у педагогічній практиці, яка є
досить багатовимірною, розвиваються різні типи педагогічного досвіду,
змістовно визначені та описані педагогічною наукою, а саме: індивідуальний
педагогічний досвід, масовий педагогічний досвід, передовий педагогічний
досвід, який дослідники, у свою чергу, модифікують як репродуктивний,
новаторський (дослідницький), а також окремо розглядається категорія як
інноваційний педагогічний досвід.
В статті доведено, що педагогічний досвід учителя є підґрунтям, на
якому зростає його педагогічна майстерність. Водночас він є і джерелом
розвитку педагогічної науки. Аналіз результатів експериментальної роботи
дає змогу довести істинність чи неправомірність теоретичного знання,
перевірити оптимальність рішень, вірогідність прогнозів.
Виокремлено основні критерії, що характеризують сутність і зміст
передового педагогічного досвіду, а саме: актуальність, новизна,
результативність, перспективність та стабільність.
Схарактеризовано педагогічний досвід щодо музичного виховання дітей
Е. Ж. Далькроза та К. Орфа та визначено його як новаторський. Підкреслено,
що їх ідеї музично-ритмічного виховання на основі поєднання музики, руху,
імпровізації та елементарного музикування випереджали час та не знайшли
широкого втілення у масову систему мистецької освіти, що підсилює науковий
інтерес щодо використання досвіду означених педагогів в сучасній системі
мистецької освіти. Поряд з тим зазначено, що недостатньо є вивченими
досвід діячів української педагогіки: М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценко,
В. Верховинця, П. Козицького, М. Вереківського, М. Завалішина, А. Кос-
Анатольського.
В статье акцентировано внимание на важность использования
педагогического опыта музыкантов-педагогов прошлого в контексте
современного художественного образования. Автором подчеркнуто, что в педагогической практике развиваются разные типы педагогического опыта,
которые охарактеризованы педагогической наукой как с содержательной
стороны так и по форме, а именно: индивидуальный педагогический опыт,
массовый, передовой педагогический опыт, который исследователи
модифицируют как репродуктивный, новаторский (исследовательский), а так
же отдельно рассматривается категория как инновационный педагогический
опыт.
В статье указано, что педагогический опыт учителя является основой
для роста его педагогического мастерства. В тоже время он является
источником развития педагогической науки. Анализ результатов
экспериментальной работы дает возможность доказать истинность или
неправомерность теоретичного знания, проверить оптимальность решений,
вероятность прогнозов.
Определены основные критерии, которые характеризуют сущность и
содержание передового педагогического опыта, а именно: актуальность,
новизна, результативность, перспективность и стабильность.
Охарактеризован педагогический опыт Е. Ж. Далькроза и К. Орфа
относительно музыкального воспитания детей и определен его новаторский
характер. Подчеркнуто, что их идеи музыкально-ритмического воспитания на
основе объединения музыки, движения, импровизации и элементарного
музыцирования опережали свое время и не нашли широкого распространения в
массовой системе художественного образования, что в свою очередь
усиливает научный интерес к использования опыта педагогов в современной
системе образования. Вместе с тем указано на недостаточность изучения и
использования опыта деятелей украинской музыкальной педагогики:
Н. Лысенка, Н. Леонтовича, К. Стеценко, В. Верховинця, П. Козицкого,
Н. Верековского, М. Завалишина, А. Кос-Анатольського.
The article highlights the importance of implementation of the pedagogical
experience of musicians-teachers of the past in the context of contemporary art
education. The author points out that different types of pedagogical experience are
developed in pedagogical practice. These are characterized by pedagogical science
both on the content side and in form, and include: individual pedagogical experience,
mass, advanced pedagogical experience which in their turn are modified as
reproductive, innovative (research) an innovative pedagogical experience (with the
latter considered as a separate category)
The article finds that the teacher’s pedagogical experience is the basis for the
growth of his/her pedagogical skill. At the same time, it is the source of the
development of pedagogical science. The analysis of the results of experimental work
enables us to prove the truth or illegitimacy of theoretical knowledge, to verify the optimality of solutions, and the probability of predictions. The main criteria
characterizing the essence and content of advanced pedagogical experience,
including relevance, novelty, effectiveness, prospects and stability are determined.
The pedagogical experience of EJ Dalcroze and K. Orff concerning musical
upbringing of children has been studied and characterized as innovative. It is
emphasized that their ideas of musical-rhythmic education on the basis of the
unification of music, movement, improvisation and elementary music-
making outstripped their time and did not find wide recognition in the system of art
education, which in turn increases the scientific interest in using the
teachers’ experience in the modern education system. At the same time,
the inappropriate level of studying and implementation of the experience of the
figures of Ukrainian musical pedagogy (N. Lysenko, N. Leontovich, K. Stetsenko,
V. Verkhovintsya, P. Kozitsky, N. Verekovsky, M. Zavalishin, A. Kos-Anatolsky) was
underlined.