Pedagogìka ta psihologìâ

12-20

Authors: В. М. Олішевич

У статті йдеться про компетентнісний підхід у науковій площині. Визначаються концептуальні проблеми впровадження компетентнісного підходу. На підставі аналізу науково-методичної літератури зазначено, що компетентнісний підхід є ключовим об’єктом рефлексії в сучасній українській педагогіці. «Компетентність» розглядається як альтернативна класична тріада «знання – уміння – навички». Виявляються ключові суперечності між різними методологіями визначення термінології компетентнісної парадигми. У роботі виявляється сукупність концептуальних припущень, що складають підґрунтя відмінних визначень освітніх компетентностей. При цьому проводиться логічний аналіз цих припущень і установлюються критерії концептуальної оцінки відмінних методологій розуміння компетентнісного підходу. В статье говорится о компетентностном подходе в научной плоскости. Определяются концептуальные проблемы внедрения компетентностного подхода. На основании анализа научно-методической литературы отмечено, что компетентностный подход является ключевым объектом рефлексии в современной украинской педагогике. «Компетентность» рассматривается как альтернативная классическая триада «знания - умения - навыки». Выявляются ключевые противоречия между различными методологиями определения терминологии компетентностной парадигмы. В работе выявляется совокупность концептуальных предположений, составляющих основу отличительных определений образовательных компетенций. При этом проводится логический анализ этих предположений, и устанавливаются критерии концептуальной оценки отличительных методологий понимание компетентностного подхода. The article refers to the competence approach in the scientific plane. Conceptual problems of implementing the competence approach are identified. On the basis of the scientific literature it is indicated that the competence approach is a key object of reflection in modern Ukrainian pedagogy. "Competence" is considered as an alternative classical triad "knowledge - skills - abilities". The key contradictions between different methodologies of determining the terminology of the competence paradigm are identified. The work reveals a set of conceptual assumptions that form the basis of different definitions of educational competencies. It is made a logical analysis of these assumptions and it is established criteria of conceptual assessment of different methodologies for understanding the competence approach.

32-41

Authors: С. О. Моргунова

У статті розглянуто особливості підготовки до соціальної взаємодії майбутніх менеджерів організацій і адміністрування у разі створення певних педагогічних умов. Обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх менеджерів організацій і адміністрування до соціальної взаємодії: формування позитивної мотивації до соціальної взаємодії; спрямованість змісту гуманітарних дисциплін на підготовку майбутніх менеджерів організацій і адміністрування до соціальної взаємодії; упровадження у навчально-виховний процес професійної підготовки майбутніх менеджерів факультативного навчально-практичного спецкурсу «Тренінг соціальної взаємодії». Доведено, що реалізація визначених та теоретично обґрунтованих педагогічних умов сприятиме підвищенню ефективності підготовки до соціальної взаємодії майбутніх менеджерів організацій і адміністрування. В статье рассмотрены особенности подготовки к социальному взаимодействию будущих менеджеров организаций и администрирования при создании определенных педагогических условий. Обоснованы педагогические условия подготовки будущих менеджеров организаций и администрирования к социальному взаимодействию: формирование положительной мотивации к социальному взаимодействию; направленность содержания гуманитарных дисциплин на подготовку будущих менеджеров организаций и администрирования к социальному взаимодействию; внедрение в учебно-воспитательный процесс профессиональной подготовки будущих менеджеров факультативного учебно-практического спецкурса «Тренинг социального взаимодействия». Доказано, что реализация установленных и теоретически обоснованных педагогических условий будет способствовать повышению эффективности подготовки к социальному взаимодействию будущих менеджеров организаций и администрирования. The problems of the usage of SMART-technologies for the formation of foreign language professional communicative competence of the future manager are regarded in the article. It is emphasized that the usage of SMART-technologies creates new opportunities for the education system, consisting in particular, in the establishment of new guidelines for teachers in training and assessment of students. Examples of the usage of SMART-technologies in the Kharkiv National Automobile and Highway University on the lessons of foreign language for students-future managers are given. It is stressed that the concept of Smart-training that is implemented in KHNADU allows teacher not only to broadcast well-known facts but to navigate high-quality content. Alleged that experience of using SMART-technology at the lessons of foreign language in HNADU shows that they can effectively organize the group and independent work of students in the class, contribute to the improvement of skills and abilities of students, allow to individualize the learning process, increase the interest to the lessons of foreign language and stimulates cognitive activity of students to make practical lessons more modern and attractive for students.

50-58

Authors: Л. М. Калашнікова, В. В. Петрова

У статті розглянуто сутність «усвідомленості» як психологічної (особлива характеристика психічних і розумових дій особистості) та педагогічної (якісна характеристика результатів навчання) категорії, охарактеризовано шляхи і способи формування усвідомлених знань школярів. Поняття усвідомленість розкрито через суміжне поняття осмислення, яке не можливе без високого ступеня розуміння матеріалу, що вивчається. Приведено ряд ознак розуміння, на які посилаються дослідники при визначенні цього поняття. Проаналізовані три рівні прояву усвідомлених знань, особливості їх формування при застосуванні пояснювально-ілюстративного, частково-пошукового і дослідницького методів навчання та вираження в певних уміннях індивіда. Виявлено, що найбільш ефективним для формування якісних усвідомлених знань є дослідницький метод, оскільки для здійснення самостійного дослідження нових знань школярі повинні володіти достатньо якісними базовими знаннями. Усвідомленість знань визначає здатність школяра до вияву нового знання в будь-яких формах його вираження. В статье рассмотрены сущность «осознанности» как психологической (особая характеристика психических и умственных действий личности) и педагогической (качественная характеристика результатов обучения) категории, охарактеризованы пути и способы формирования осознанных знаний школьников. Понятие осознанность раскрыто через смежное понятие осмысление, которое невозможно без высокой степени понимания изучаемого материала. Приведѐн ряд признаков понимания, на которые ссылаются исследователи при определении этого понятия. Проанализированы три уровня проявления осознанных знаний, особенности их формирования при применении объяснительно-иллюстративного, частично-поискового и исследовательского методов обучения и выражение в определенных умениях индивида. Выявлено, что наиболее эффективным для формирования качественных осознанных знаний является исследовательский метод, поскольку для осуществления самостоятельного исследования новых знаний школьники должны обладать достаточно качественными базовыми знаниями. Осознанность знаний определяет способность школьника к проявлению нового знания в любых формах его выражения. The essence of "awareness" as psychological (special description of psychical and mental actions of personality) and pedagogical (high-quality description of results of studies) categories are considered in the article, ways and methods of forming knowledge of schoolchildren are described. The concept of awareness is revealed through a related concept of comprehension, which is impossible without a high degree of understanding of the material being studied. A number of signs of understanding are cited, to which the researchers refer when defining this concept. Three levels of manifestation of conscious knowledge, the features of their formation in the application of explanatory-illustrative, partially-search and research methods of instruction and expression in certain skills of the individual are analyzed. It was revealed that the research method is the most effective for the formation of qualitative conscious knowledge, since for students to carry out an independent study of new knowledge, they must have sufficient qualitative basic knowledge. Awareness of knowledge determines the student's ability to manifest new knowledge in any form of expression.

69-77

Authors: А. В. Маклакова

У статті проаналізовано основні підходи до визначення змісту таких понять, як «діяльність», «професійна діяльність», «професія», «проект», «проектування», «проектувальна діяльність». Проектувальна діяльність розглядається не ізольовано, а в аспекті дотичності до конкретної професії. У статті визначаються основні завдання та обов’язки техніків-технологів та розкриває суть і особливості їх цілеспрямованої підготовки до проектувальної діяльності. Підкреслюється, що якісна підготовка майбутніх техніків-технологів машинобудівного профілю в процесі навчання є нагальною потребою сьогодення. У процесі професійної підготовки важливим показником її якості стає ступінь розвитку та володіння майбутніх техніків-технологів проектувальними вміннями, тобто їх готовність до проектувальної діяльності. Робиться висновок, що проектувальна діяльність орієнтована на створення або вдосконалення існуючих і впровадження нових проектів, а готовність майбутнього фахівця технічного профілю виявляється в проектуванні на основі володіння спеціальними проектно-конструкторськими знаннями і вміннями, використанні сучасних технологій і засобів проектування, обґрунтованого вибору і оптимізації в разі багатоваріантності рішень, обліку швидкої зміни технологій, забезпеченні відповідності розроблюваних проектів технічним завданням і чинним нормативним документам з проектування, додержанні високої якості продукції. В статье проанализированы основные подходы к определению содержания таких понятий, как «деятельность», «профессиональная деятельность», «профессия», «проект», «проектирование», «проектировочная деятельность». Проектировочная деятельность рассматривается не изолированно, а в аспекте отношения к конкретной профессии. В статье рассматриваются основные задачи и обязанности техников-технологов и раскрывает суть и особенности их целенаправленной подготовки к проектировочной деятельности. Под-черкивается, что качественная подготовка будущих техников-технологов машиностроительного профиля в процессе обучения является необходимой на сегодняшний день. В процессе профессиональной подготовки важным показателем ее качества становится степень развития и владения будущих техников-технологов проектировочными умениями, то есть их готовность к проектировочной деятельности. Делается вывод, что проектировочная деятельность ориентирована на создание или совершенствование существующих и внедрение новых проектов, а готовность будущего специалиста технического профиля оказывается в проектировании на основе владения специальными проектно-конструкторскими знаниями и умениями, использовании современных технологий и средств проектирования, обоснованного выбора и оптимизации при многовариантности решений, учета быстрого изменения технологий, обеспечении соответствия разрабатываемых проектов техническим заданиям и действующим нормативным документам по проектированию, соблюдении высокого качества продукции. The article analyzes the main approaches to the definition of the content of such concepts as "activity", "professional activity", "profession", "project", "design", "designing activity". Designing activities are not considered in isolation but in attitude to a particular aspect of the profession. The article considers the main tasks and duties of technician and reveals the essence and peculiarities of their preparation for the targeted planning activity. It is emphasized that high-quality training of future machine building technician in the learning process is essential today. In the process of training an important indicator of its quality becomes the degree of development and ownership of future technician designing skills, is their willingness to designing activity. The conclusion is that designing activity is focused on the creation or improvement of existing and introduction of new projects, and the willingness of future technical specialists is the design on the basis of ownership of the special planning and design knowledge and skills, the use of modern technologies and design tools, make informed choices and optimization at multi-variant solutions, taking into account the rapid changes in technology, ensuring compliance with development projects' specifications and the current regulations for the design, compliance with the highest quality products.

86-99

Authors: О. Л. Свистак-Яроцька

Стаття присвячена аналізу теоретичних основ екологічної освіти від перших спроб пов`язати стан навколишнього середовища зі станом освіти в кінці ХІХ ст. до сучасного визначення екологічної освіти як необхідної складової освіти для сталого розвитку. Зазначено, що в науковій педагогічній літературі використовуються поняття «природоохоронна освіта» (natural study), «освіта в галузі охорони навколишнього середовища» (conservational education), «екологічна освіта» (environmental education). Відмічено, що обговорення терміну «екологічна освіта» на міжнародному рівні розпочалось в 60-ті роки і було пов`язане зі зростанням усвідомлення світовою громадськістю екологічних проблем. Показано генезис визначення поняття «екологічна освіта», починаючи від першого вживання поняття як педагогічного терміну Томасом Притчардом в 1948 році до початку ХХІ століття. Акцентовано увагу на велику роль міжнародних конференцій з екологічної освіти в Белграді (1975), Тбілісі (1977), Москві (1987) для закладення теоретичних основ здійснення екологічної освіти; на активізацію наукових досліджень, присвячених розробці теорії екологічної освіти після прийняття Генеральною Асамблеєю ООН в 1982 році «Всесвітньої хартії природи», в якій сказано про відповідальність кожної країни за збереження природи для теперішнього та майбутніх поколінь. Проаналізовано погляди науковців щодо ролі освіти та екологічної освіти зокрема для розвитку суспільства. Зазначено міжнародні події, визначальні для теорії та практики екологічної освіти. Зроблено висновок, що викладені визначення екологічної освіти, цілі і завдання екологічної освіти, численні наукові публікації щодо теоретичних основ екологічної освіти виявляють значне місце екологічної освіти для вирішення проблем довкілля та гармонійного існування людства. Статья посвящена анализу теоретических основ экологического образования от первых попыток связать состояние окружающей среды с состоянием образования в конце ХIХ в. до современного определения экологического образования как необходимой составляющей образования в интересах устойчивого развития. Отмечено, что в научной педагогической литературе используются понятия «природоохранное образование» (natural study), «образование в сфере охраны окружающей среды» (conservational education), «экологическое образование» (environmental education). Также отмечено, что обсуждение термина «экологическое образование» на международном уровне началось в 60-х годах и было связано с ростом понимания мировой общественностью экологических проблем. Показан генезис определения понятия «экологическое образование», начиная от первого употребления понятия как педагогического термина Томасом Притчардом в 1948 году до начала ХХI в. Акцентировано внимание на роль международных конференций по экологическому образованию в Белграде (1975), Тбилиси (1977), Москве (1987) для создания теоретических основ осуществления экологического образования; на активизацию научных исследований, посвященных разработке теории экологического образования после принятия Генеральной Ассамблеей ООН в 1982 году «Всемирной хартии природы», в которой говорится об ответственности каждого государства за сохранение природы для современных и будущих поколений. Осуществлен анализ взглядов ученых на роль образования и экологического образования в частности в развитии общества. Сделан вывод о том, что изложенные определения экологического образования, цели и задания экологического образования, многочисленные публикации, посвященные теоретическим основам экологического образования, определяют значительное место экологического образования для решения проблем окружающей среды и гармоничного существования общества. This article is dedicated to analysis of the theoretical foundations of the environmental education since the first attempts to link environment with the condition of education in the late nineteenth century to the modern definition of environmental education. It is pointed out on the using of approaches to the definitions «environmental education», «natural study», «nature protection», «conservational education», «sustainable development» in scientific pedagogical literature. It is mentioned in the article that the discussion of the term "environmental education" at the international level began in the 1960s and was connected with the increasing world awareness of environmental problems. The article also indicates the genesis of the definition of "environmental education" from the first use of the concept as a teaching period by Thomas Pritchard in 1948 to the beginning of the XXI century. The article focused on the important role of international conferences on environmental education in Belgrade (1975), Tbilisi (1977), Moscow (1987) for creation the theoretical foundations of the implementation of environmental education; research on the development of the environmental education theory after the adoption of the UN General Assembly in 1982, "World Charter for Nature" states the responsibility of each country for the preservation of nature for present and future generations. It was analyzed the views of scientists on the role of education and environmental education in particular for the social development. The international events which are defining the theory and practice of environmental education are mentioned. It is concluded that the definitions of the environmental education, goals and objectives of environmental education, numerous scientific researches on the theoretical foundations of environmental education find a significant place of the environmental education for solving the environmental problems and the harmonious human existence.

110-118

Authors: Н. А. Хміль

У статті наголошується, що професійна готовність майбутнього учителя до використання хмарних технологій у навчально-виховному процесі як цілісне утворення інтегрує в собі мотиваційно-ціннісний компонент, як необхідний та системоутворюючий. Розкривається зміст мотиваційного критерію, який є мірою для оцінки ступеню усвідомлення студентами необхідності опанування хмарних технологій та їх використання для продуктивної організації навчальної, проектної, дослідницької, самостійної та позанавчальної діяльності учнів із метою всебічного розвитку їх особистості. Теоретично обґрунтовуються показники мотиваційного критерію, оцінка яких здійснювалася відповідно до розробленого діагностичного інструментарію: тест-опитувальник для діагностики мотивації досягнення успіху (методика Т. Елєрс), діагностика мотивів навчальної діяльності студентів (методика А. Реан и В. Якунін у модифікації Н. Бадмаєвої), анкета «Педагогічна самооцінка здатності майбутніх учителів до організації навчально-виховного процесу із використанням хмарних технологій» (розроблена самостійно), анкети «Мотивація студентів педагогічного вишу до самоосвіти» (розроблена самостійно). Враховуючи ступінь прояву визначених показників мотиваційного критерію професійної готовності майбутніх учителів, у статті виокремлюються три рівні його сформованості: низький (репродуктивний), середній (рефлексивний), високий (дослідницький). В статье отмечается, что профессиональная готовность будущего учителя к использованию облачных технологий в учебно-воспитательном процессе как целостное образование интегрирует в себе мотивационный компонент, как необходимый и системообразующий. Раскрывается содержание мотивационного критерия, который является мерой оценки степени осознания студентами необходимости освоения облачных технологий и их использования для продуктивной организации учебной, проектной,исследовательской, самостоятельной и внеучебной деятельности учащихся с целью всестороннего развития их личности. Теоретически обосновываются показатели мотивационного критерия, оценка которых осуществлялась в соответствии с разработанным диагностическим инструментарием: тест-опросник для диагностики мотивации достижения успеха (методика Т. Элерс), диагностика мотивов учебной деятельности студентов (методика А. Реан и В. Якунин в модификации Н. Бадмаевой), анкета «Педагогическая самооценка способности будущих учителей к организации учебно-воспитательного процесса с использованием облачных технологий» (разработана самостоятельно), анкеты «Мотивация студентов педагогического вуза к самообразованию» (разработана самостоятельно). Учитывая степень проявления определенных показателей мотивационного критерия профессиональной готовности будущих учителей, в статье выделяются три уровня его сформированности: низкий (репродуктивный), средний (рефлексивный), высокий (исследовательский). The article notes stresses that professional readiness of future teachers to using Cloud technologies in educational process as holistic education integrates a motivational and value component, as important and system-building. The article deals with the contents of motivational criterion which, according to the author, is a measure for assessing students ' awareness of the importance of mastering Cloud technologies and their use for productive training, project, research, self and extra-curricular activities of students, aiming at full development of their personalities. Indicators of motivational criterion are theoretically explained. Their assessment is carried out in accordance with the developed diagnostic tools: a test questionnaire for diagnosing succeed motivation (methodology by Ernst Heinrich Ehlers), diagnosing motives of students’ learning activities (methodology by A. Rean and V. Yakunin with modification by N. Badmaev), a questionnaire “Pedagogical self-assessment of future teachers’s abilities to organizing educational process with Cloud technologies” and “Motivation of University students to self-education” (author’s methodology). Taking into account the degree of certain indicators of motivational criterion in professional readiness of future teachers, there are three levels of its formation: low (reproductive), intermediate (reflexive), high (research).

129-135

Authors: В. Ю. Бугаєва

У статті актуалізовано увагу на проблеми конкурентноспроможності сучасних фахівців ІТ-спеціальності; зауважено на позитивність осучаснення форм і методів їхньої підготовки. Розкрито дефініцію “гейміфікація”, що змістовно представлено на основі реалізації ігрових технологій. Розглядаються загальні відомості використання ігрових інструментів у неігрових процесах. На основі галузевих першоджерел щодо визначення поняття “гейміфікація” та вивчення досвіду науковців та фахівців бізнесу, маркетингу, розробки ігор у статті наведено переваги використання гейміфікації у професійному середовищі, представлені перспективи їх застосування як форми організації навчального процесу. Низкою прикладів з авторського досвіду робота підтверджує доцільність використання гейміфікації у навчанні для підвищення мотивації та залученності до діяльності, формування активної професійної поведінки майбутніх фахівців технічних ВНЗ. Визначено особливості реалізації гейміфікації у навчальному процесі: застосування сервіс-програм для встановлення справедливих рейтингів успішності студентів; функціонування постійного режиму зворотнього зв’язку як умови ефективного управління процесом навчання; створення гейміфікованого простору, в якому користувач спостерігає власний прогрес; формування у користувачів відчуття залученності до діяльності. В статье актуализировано внимание на проблемы конкурентоспособности современных специалистов ИТ-сферы; отмечена позитивность модернизации форм и методов их подготовки. Раскрыто понятие "геймификация", что содержательно представлено на основе реализации игровых технологий. Рассматриваются общие сведения использования игровых инструментов в неигровых процессах. На основе отраслевых первоисточников относительно определения понятия "геймификация" и изучения опыта ученых и специалистов бизнеса, маркетинга, разработки игр в статье приведены преимущества использования геймификации в профессиональной среде, представлены перспективы их применения в качестве формы организации учебного процесса. Рядом примеров из авторского опыта работа подтверждает целесообразность использования геймификация в обучении для повышения мотивации и вовлеченности в деятельность, формирование активного профессионального поведения будущих специалистов технических вузов. Определены особенности реализации геймификация в учебном процессе: применение сервис-программ для установления справедливых рейтингов успеваемости студентов; функционирование постоянного режима обратной связи как условия эффективного управления процессом обучения; создание пространства, в котором пользователь наблюдает собственный прогресс; формирование у пользователей ощущения вовлеченности в деятельность. The article focuses attention on the problems of competitiveness of modern IT professionals speciality; notes positivity of forms and methods modernization in their preparation. Reveals the definition of "gamification" that presents the content that is based on game technology implementation. The use of game tools in nongame processes is under the consideration in the following article. Taking into account the professionally oriented literature concerning the definition of "gamification" and studying the existing experience of researches and specialists in business, marketing, game development the article provides the benefits of using gamification in the professional environment, shows the prospects of their use as a form of educational process. A number of examples from the author's work experience supports the use of gamification in education to improve motivation and promote involvement in work, forming active professional behaviour of future professionals at technical universities. The features of gamification implementation in the educational process are the following: using the service programs for fair ratings of students’ perfomance; functioning of continuous feedback as a condition for effective management of the learning process; creating the gamification environment in which the user is watching his/her own progress; forming the feeling of involvement into work.

149-157

Authors: О. Г. Олексієнко

Вивчення ціннісних орієнтацій студентів сьогодення є актуальним, оскільки майбутній стан суспільства залежить від того, який фундамент цінностей буде закладений у молоді. У статті розглядаються ціннісні орієнтації студентів Донбаського державного технічного університету, які складають основу життєвої мотивації і світогляду особистості. Проаналізовано ряд різноманітних методик щодо ранжирування цінностей у студентів. На основі дослідження встановлено, що домінуючими цінностями у юнаків на даному віковому етапі розвитку особистості є: матеріальне становище, добробут та здоров'я сім’ї, політична та соціальна свідомість. В результаті проведеного опитування виявлено, що процес формування та розвиток ціннісних орієнтацій молоді безпосередньо зв′язаний з появою побоювань щодо перешкод у досягненні найважливіший життєвих цілей. З'ясовано, що найсильніший страх  це залишитись без матеріальних засобів існування, без роботи, житла та сім'ї. Изучение ценностных ориентаций современного студента является актуальным, поскольку будущие направления развития общества зависят от того, какой фундамент ценностей будет заложен у молодежи. В статье рассматриваются ценностные ориентации студентов Донбасского государственного технического университета, которые составляют основу жизненных мотиваций и мировоззрения личности. Проанализирован ряд различных методик ранжирования ценностей у студентов. На основе исследования определено, что доминирующими ценностями молодых людей на данном возрастном этапе развития личности являются: материальное состояние, благополучие и здоровье семьи, политическая и социальная активность. В результате проведенного опроса выявлено, что процесс формирования и развития ценностных ориентаций молодежи непосредственно связан с появлением опасений относительно препятствий в достижении важнейший жизненных целей. Выяснено, что самый сильный страх  это страх остаться без материальных средств к существованию, без работы, жилья и семьи. Studying value orientations of today’s students’ is of great importance because the future state of the society depends on the values foundation established in young people. The value orientations forming the basis for life motivation and personal outlook of Donbass State Technical University students are investigated in the paper. A number of different methods for ranking the students’ values are analyzed. Based on the investigation it is determined that the dominant values for young people at this age stage are financial conditions, family health and welfare, political and social consciousness. As a result of the survey conducted it is discovered that the process of formation and development of young people value orientations is directly connected with appearing the apprehensions about obstacles in achieving the most important life goals. It is clarified that the strongest fear is to be without material means of subsistence, without work, housing and family. Such aspects of the problem as determining the value of the parents, teachers, government and local authorities in the process of formation and development of values and value orientation system in general among students need further scientific development and practical solution.

167-174

Authors: Ю. Г. Барабаш

У статті розглядається поняття іншомовної комунікативної компетенції у контексті професійного розвитку особистості. Автор наголошує на важливості удосконалення іншомовної комунікативної компетенції як обов'язкової умови професійної компетентності фахівця. Розуміння конкретних завдань, мотивація є важливими факторами організації процесу підвищення іншомовної мовленнєвої компетенції. Розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, а саме технологій мобільного навчання забезпечує ефективність, гнучкість, динамічність і доступність навчання. Мобільне навчання посідає вагоме місце у процесі розвитку мовленнєвих вмінь. У дослідженні проаналізовано онлайн ресурси, такі як тести, аудіо та відео матеріали, ігри, словники, мобільні додатки з удосконалення мовленнєвих вмінь. Автор наголошує на використанні мобільних пристроїв, які відіграють важливу роль у нашому повсякденному житті, як потужної ефективної навчальної технології. Запропоновано інші шляхи підвищення рівня мовленнєвої компетенції, такі як навчання в мовних школах, підготовка до міжнародних іспитів. У статті проаналізовано технології навчання й навчальні ресурси. В статье рассматривается понятие иноязычной коммуникативной компетенции в контексте профессионального развития личности. Автор подчеркивает важность совершенствования иноязычной коммуникативной компетенции как обязательного условия профессиональной компетентности специалиста. Понимание конкретных задач, мотивация являются важными факторами организации процесса повышения иноязычной речевой компетенции. Развитие современных информационно-коммуникационных технологий, а именно технологий мобильного обучения обеспечивает эффективность, гибкость, динамичность и доступность обучения. Мобильное обучение занимает важное место в процессе развития речевых умений. В исследовании проанализированы онлайн ресурсы, такие как тесты, аудио и видео материалы, игры, словари, мобильные приложения по совершенствованию коммуникативных умений. Автор делает акцент на использовании мобильных устройств, которые играют важную роль в нашей повседневной жизни, как мощной эффективной учебной технологии. Предложены другие пути повышения уровня речевой компетенции, такие как обучение в языковых школах, подготовка к международным экзаменам. В статье проанализированы технологии обучения и учебные ресурсы. In the article the concept of foreign language communicative competence in the context of professional development of the individual has been considered. The author emphasizes the importance of improving foreign language communicative competence as a prerequisite of professional competence of the expert. Understanding the specific tasks and motivation are important factors in the process of improving foreign language competence. The development of modern information and communication technologies, such as mobile learning technology provides effectiveness, flexibility, agility and accessibility of education. Mobile learning occupies an important place in the development of foreign communication skills. Online resources such as tests, audio and video materials, games, dictionaries, mobile applications to improve foreign communication skills have been analysed in the research. The author emphasizes the use of mobile devices, which play an important role in our daily lives as powerful and effective educational technology. Other ways to enhance communicative competence, such as study in language schools, preparation for international exams have been considered. Training technologies and educational resources have been analysed in the article.

186-194

Authors: В. В. Гаргін

У статті визначено наступні етапи проектно-технологічної діяльності: організаційно-підготовчий етап, на якому перед школярами постає проблема; конструкторський етап, де планується технологія виготовлення виробу; технологічний етап, на якому учні виконують технологічні операції; заключний етап, де здійснюється кінцевий контроль, порівняння і випробування проекту. Розглянуто місце проектно-технологічної діяльності в інтелектуальному розвитку дитини, що характеризується високою загальною і спеціальною освіченістю, широким колом і системністю знань про виробництво й природу; культурою розумової праці, умінням користуватися своїми знаннями, застосовувати їх у своїй практичній діяльності. Досліджено способи спільної діяльності учнів та учителя, в ході яких активізується творче мислення дитини, можливість здійснювати вільне обговорення проблемної ситуації. Зроблено висновки, які вказують на те, що, в ідеальному випадку, учні як майбутні технологи, конструктори, дизайнери мають навчатись бачити проблемну область, виходячи з власних потреб чи потреб суспільства і, працюючи над цією проблемою, застосовувати вказані методи творчої діяльності, шукати шляхи вирішення відповідних проблем. В статье исследуются следующие этапы проектно-технологической деятельности: организационно-подготовительный этап, на котором перед школьниками возникает проблема; конструкторский этап, где планируется технология изготовления изделия; технологический этап, на котором учащиеся выполняют технологические операции; заключительный этап, где осуществляется конечный контроль, сравнение и испытание проекта. Рассмотрено место проектно-технологической деятельности в интеллектуальном развитии ребенка, которое характеризуется высокой общей и специальной образованностью, широким кругом и системностью знаний о производстве и природе; культурой умственного труда, умением пользоваться своими знаниями, применять их в своей практической деятельности. Исследованы способы совместной деятельности учащихся и учителя, в ходе которых активизируется творческое мышление ребенка, возможность осуществлять свободное обсуждение проблемной ситуации. Сделаны выводы, которые указывают на то, что, в идеальном случае, ученики, как будущие технологи, конструкторы, дизайнеры должны учиться видеть проблемную область, исходя из собственных потребностей или потребностей общества и, работая над этой проблемой, применять указанные методы творческой деятельности, искать пути решения соответствующих проблем. The article examines following stages of the project-technological activity: organize and preparatory phase, during which the students face the problem; the engineering phase, where the manufacture of products is planned; technological stage, when students perform technological operations; the final stage, where the final inspection, comparison and testing of the project are made. There was considered the place of production-engineering activities in the intellectual development of the child, which is characterized by a high general and special education, a wide range and systematic knowledge about the manufacture and nature; culture of intellectual labor, the ability to use their knowledge and apply them in their practice. There was studied the ways of the joint activity of students and teachers, during which has been activating the creative thinking of a student, the opportunity to exercise free discussions of the problematic situation. The conclusions have been made, which indicate that, in ideal, students as future engineers, constructors, designers must learn to see the problem are a on the basis of their own needs or the needs of society and while working on this problem, should apply these methods of creative activity, seek solutions of the relevant problems.

204-214

Authors: Г. А. Дегтярьова

Акцентовано увагу на тому, що від здатності вчителя самостійно оцінювати професійно-педагогічну діяльності залежить зростання його педагогічної майстерності, зокрема його ІК-компетентності. Самооцінюванню можуть слугувати не тільки опитувальні листи, анкети, тести, а й факторно-критеріальні моделі (кваліметричні), які розроблено на основі вимог, запропонованих Г. Єльниковою і З. Рябовою. Наведено аналіз результатів самооцінювання вчителями філологічних дисциплін власного рівня ІК-компетентності до і після підвищення ними кваліфікації в галузі ІКТ протягом андрагогічного циклу за допомогою факторно-критеріальних моделей до початку формувальних заходів і на завершальному етапі експерименту. Дані констатувального етапу засвідчують, що учасники експериментальної та контрольної груп мають приблизно однаковий рівень ІК-компетентності. За допомогою методів математичної статистики здійснено аналізу вірогідності результатів (середній коефіцієнт kсер. рівнів ІК-компетентності вчителів експериментальної та контрольної груп і його приріст Δkсер., метод порівняння приросту середнього коефіцієнту вищезазначених параметрів вимірювання). Показано, що факторно-критеріальні моделі є адекватним засобом визначення вчителями філологічних дисциплін власного рівня ІК-компетентності. Акцентировано внимание на том, что от способности учителя самостоятельно оценивать профессионально-педагогическую деятельность зависит рост его педагогического мастерства, в частности его ИК-компетентности. Для самооценки могут служить не только опросные листы, анкеты, тесты, но и факторно-критериальные модели (квалиметрические), которые разработаны на основе требований, предложеных Г. Ельниковой и З. Рябовой. Приведен анализ результатов самооценки учителями филологических дисциплин собственного уровня ИК-компетентности до и после повышения ими квалификации в области ИКТ в течение андрагогического цикла с помощью факторно-критериальных моделей до начала експеримента и на его завершающем этапе. Данные констатирующего этапа показывают, что участники экспериментальной и контрольной групп имеют примерно одинаковый уровень ИК-компетентности. С помощью методов математической статистики осуществлен анализ достоверности результатов (средний коэффициент kсер.. уровней ИК-компетентности учителей экспериментальной и контрольной групп и его прирост Δkсер., метод сравнения прироста среднего коэффициента вышеупомянутых параметров измерения). Показано, что факторно-критериальные модели являются адекватным средством определения учителями филологических дисциплин собственного уровня ИК-компетентности. The attention is focused on the fact that the ability of teachers to self-assess professional and pedagogical activity depends on the growth of their pedagogical skills, the IC competence. Self-assessment can serve not only questionnaires, surveys, tests, and factor and criterion model (qualimetrics), which is developed based on the requirements proposed by H. Yelnikova and Z. Ryabova. The analysis of results of self-assessment by teachers of philological disciplines their own level of IC competence before and after improve their qualifications in ICT during andragogues cycle using the factor and criterion model to the beginning of the forming events, and at the final stage of the experiment. The data of the ascertaining stage show that participants in the experimental and control groups have approximately the same level of IC competence. Using the methods of mathematical statistics of the analysis of the reliability of the results (the average ratio kсер. the level of IC competence of teachers in experimental and control groups and increase Δkсер., the method of comparison of the increase in the average ratio of the above-mentioned measurement parameters). It is shown that the factor and criterion model is adequate means of identifying teachers of philological disciplines their own level of IC competence.

227-234

Authors: І. С. Каменська, О. М. Бокшиц

У статті проаналізовано проблеми забезпечення якості знань з охорони праці в процесі підготовки майбутніх фахівців з охорони праці та визначені основні напрямки їх вирішення. Розглянуто функції та права інспектора з охорони праці, які вони повинні своєчасно та повністю використовувати у наглядовій роботі. Визначенні основні поняття дослідження. З’ясовано, що функціональна компетентність є складовою професійної компетентності інспектора з охорони праці і базується на його функціональних обов’язках і ролях. Встановлено, що діяльність майбутнього інспектора з охорони праці вимагає постійного професійного зростання у всіх сферах виробництва, що дозволить підвищити конкурентоспроможність на ринку праці та забезпечити виробництво кваліфікованими фахівцями з охорони праці. В статье проанализированы проблемы обеспечения качества знаний по охране труда в процессе подготовки будущих специалистов по охране труда и определены основные направления их решения. Рассмотрены функции и права инспектора по охране труда, которые они должны своевременно и полностью использовать в надзорной работе. Определены основные понятия исследования. Выяснено, что функциональная компетентность является составляющей профессиональной компетентности инспектора по охране труда и базируется на его функциональных обязанностях и ролях. Установлено, что деятельность будущего инспектора по охране труда требует постоянного профессионального роста во всех сферах производства, что позволит повысить конкурентоспособность на рынке труда и обеспечить производство квалифицированными специалистами по охране труда. In the article the problem of ensuring the quality of knowledge on labor protection in the process of training future specialists for labor protection are analyzed and the main directions of their solution are determined. The functions and rights of labor protection inspector, they must promptly and fully use in the oversight work are considered. The main concepts of the study are defined. It is found that functional competence is a component of professional competence of the inspector for the protection of labor and is based on its functional responsibilities and roles. It is established that the activity of the future inspector for labour protection requires continuous professional growth in all spheres of production, which will enhance the competitiveness on the labour market and ensure the production of qualified labor protection specialists.

248-256

Authors: В. В. Масич

Одним з найважливіших чинників, котрий сприяє продуктивності й успішності професійної діяльності інженера-педагога, є творчість. Творчість є одним із видів діяльності майбутнього інженера-педагога, що спрямований на ефективне вирішення професійних проблем з урахуванням дуального характеру його професійної діяльності, процес якої вирізняється новизною, оригінальністю, унікальністю, а результат має суб’єктивну або об’єктивну значущість. Творчість характеризується через такі ознаки як: продуктивність, новизна, індивідуальна неповторність, оригінальність, особистісна і соціальна значущість, активність і самостійність, прогресивність, наявність суперечності, проблемної ситуації або творчого завдання, наявність об'єктивних (соціальних, матеріальних) і суб'єктивних (особистісних якостей) передумов для творчості. Творчість органічно пов'язана з пізнанням, відображенням дійсності, законів її розвитку і функціонування і включає: підготовку, дозрівання, осяяння і перевірку. Одним из важнейших факторов, который способствует производительности и успешности профессиональной деятельности инженера-педагога, является творчество. Творчество является одним из видов деятельности будущего инженера-педагога, направленным на эффективное решение профессиональных проблем с учетом дуального характера его профессиональной деятельности, процесс которой отличается новизной, оригинальностью, уникальностью, а результат имеет субъективную или объективную значимость. Творчество характеризуется через такие признаки: производительность, новизна, индивидуальная неповторимость, оригинальность, личностная и социальная значимость, активность и самостоятельность, прогрессивность, наличие противоречия, проблемной ситуации или творческой задачи, наличие объективных (социальных, материальных) и субъективных (личностных качеств) предпосылок для твор-чества. Творчество органично связано с познанием, отражением действительности, законов его развития и функционирования и включает: подготовку, созревание, озарение и проверку. One of the major factors that contributes to the productivity and success of professional activity of the engineer-teacher, is creativity. Creativity is one of the types of future engineers-teachers, which aims to effectively solve professional problems given the dual nature of its professional activities, a process which differs novelty, originality, uniqueness, and the result is a subjective or objective significance. Creativity is characterized by symptoms such as: performance, innovation, individual uniqueness, originality, personal and social significance, activity and independence, progressiveness, the presence of contradictions problematic situation or creative tasks, there is objective (social, material) and subjective (personal qualities) conditions for creativity. Creativity is organically linked with knowledge, a reflection of reality, the laws of its development and operation and includes: preparation, maturation, illumination and verification.

266-273

Authors: І. А. Небитова

У статті розглянуто проблему професійного зростання майбутніх вчителів початкових класів. Проаналізовано погляди знаних вчених на процес професійного зростання. Зазначено умови професійного зростання майбутніх вчителів, що висвітлені у змісті навчання в системі підготовки майбутніх вчителів початкових класів у вищих навчальних закладах. На основі напрацювань відомих науковців визначено сутність поняття "професійне зростання". Проаналізовано складові процесу професійного зростання та їх особливості. Визначено та узагальнено сутність сучасних підходів до професійного зростання майбутніх вчителів початкових класів. Зазначено та проаналізовано етапи професійного зростання майбутніх вчителів початкових класів. Доведено, що актуальність даного дослідження полягає в детальному вивченні професійного зростання майбутніх вчителів початкових класів, оскільки саме професійне зростання є важливим чинником у становленні майбутнього вчителя, як професіонала для його подальшої успішної професійної діяльності. В статье рассмотрена проблема профессионального роста будущих учителей начальных классов. Проанализированы взгляды известных ученых на процесс профессионального роста. Указаны условия профессионального роста будущих учителей, освещены в содержании обучения в системе подготовки будущих учителей начальных классов в высших учебных заведениях. На основе наработок известных ученых определена сущность понятия "профессиональный рост". Проанализированы составляющие процесса профессионального роста и их особенности. Определены и обобщенно сущность современных подходов к профессиональному росту будущих учителей начальных классов. Указаны и проанализированы этапы профессионального роста будущих учителей начальных классов. Доказано, что актуальность данного исследования заключается в детальном изучении профессионального роста будущих учителей начальных классов, поскольку именно профессиональный рост является важным фактором в становлении будущего учителя, как профессионала для его дальнейшей успешной профессиональной деятельности. In the article the problem of professional growth of future primary school teachers. Analyzed the views of prominent scientists in the process of professional growth. These conditions of future teachers professional development that highlights the content of education in training future elementary teachers in higher education. On the basis of developments known scientists the essence of the concept of "professional growth."Components of the process of professional growth and their features. Determined and summarized the essence of modern approaches to professional development of future elementary teachers. These and the stages of professional development of future teachers of primary klasiv. It is proved that the relevance of this study is a detailed study of the professional growth of future elementary school teachers, since professional growth is an important factor in the development of future teachers as professionals for its further successful professional activity.

285-293

Authors: А. В. Пасічніченко

Стаття містить аналіз змісту та методичних аспектів викладання навчальної дисципліни «Психологія дитячої творчості» студентам напряму підготовки 6.010101 - Дошкільна освіта. У статті обґрунтовано актуальність даного курсу, визначено його специфіку, мету, завдання, уміння та навички, якими повинні оволодіти студенти у результаті вивчення даної дисципліни. Зазначено, що програма курсу "Психологія дитячої творчості" складається з таких модулів: «Загальна характеристика творчої діяльності особистості» та «Психологічні особливості дитячої творчості». Детально проаналізовано зміст кожного змістового модуля навчальної дисципліни. У статті розглядаються методичні аспекти організації та проведення лекційних і практичних занять з кусу «Психологія дитячої творчості», визначено їх специфіку. Наголошується на ефективності проблемного викладу матеріалу, використанні у процесі проведення занять дискусій, ділових і рольових ігор, тренінгів, що сприятиме формуванню системи знань, умінь та навичок, які відповідають вимогам сучасності, та дозволять студентам ефективно їх реалізувати у майбутній практичній діяльності вихователя дошкільного навчального закладу. Статья включает анализ содержания и методических аспектов преподавания дисциплины «Психология детского творчества» студентам специальности 6.010101 - Дошкольное образование. В статье обоснована актуальность этого курса, определена его специфика, цели, задачи, умения и навыки, которыми студенты должны овладеть в результате изучения даной дисциплины. Отмечено, что программа курса «Психология детского творчества» состоит из следующих модулей: «Общие характеристики творческой деятельности личности» и «Психологические особенности детского творчества». Детально проанализировано содержание каждого модуля учебной дисциплины. В статье рассматриваются методические аспекты организации и проведения лекционных и практических занятий по курсу «Психология детского творчества», определена их специфика. Подчеркивается эффективность проблемного изложения материала и использование в процессе проведения занятий дискуссий, деловых и ролевых игр, тренингов, которые будут содействовать формированию системы знаний, умений и навыков, соответствующим требованиям нашего времени, и позволяющим студентам эффективно реализовать их в предстоящей практической деятельности воспитателя дошкольного учебного заведения. The article contains analysis of the matter and methodological aspects of teaching students of 6.010101 − Preschool Education training direction the academic discipline “Psychology of children's creativity”. The article substantiates the relevance of the course and defines its specifics, objectives, tasks and skills that students should master as a result of studying the discipline. It is indicated that the course “Psychology of children's creativity” consists of the following modules: “Overview of individual creativity” and “Psychological characteristics of children's creativity”. Detailed analysis of the issues of each content module of the discipline has been represented. The article considers methodological aspects of organizing and conducting lectures and practical classes on the course “Psychology of children's creativity” and determines their specificity. Special attention is given to the efficiency of problem-solving presentation of the material, using discussions, business and role-playing games, trainings during the classes to facilitate the formation of the system of knowledge and skills meeting the requirements of our time and allowing students to implement them effectively into their future practical work as a preschool teacher.

302-312

Authors: А. С. Бондаренко

У статті досліджується післявоєнний період діяльності Харківського державного учительського інституту як самостійного вищого педагогічного навчального закладу; визначено особливості організаційно-педагогічної діяльності учительського інституту за такими напрямами: навчальний, науково-дослідний, організаційний, ідейно-виховний, кадровий; виявлено позитиви і недоліки в роботі учительського інституту у зазначений період. У 1935 р. згідно з Постановою Раднаркому УРСР «Про підготовку педагогічних кадрів, систему педагогічної освіти та мережу педагогічних установ» при ХДПІ створюється дворічний учительський інститут, який у травні 1946 р. був виокремлений у самостійний ВНПЗ. У повоєнний період перед органами радянської влади досить гостро постала проблема нестачі кваліфікованих кадрів у закладах освіти, особливо у школах. Тому Харківський державний учительський інститут був покликаний виконати завдання якісної і короткотермінової (2 роки) підготовки вчителів для 5-7 класів, вихованих у дусі комуністичної ідейності. В статье исследуется послевоенный период деятельности Харьковского государственного учительского института как самостоятельного высшего педагогического учебного заведения; определены особенности организационно-педагогической деятельности учительского института за такими направлениями: учебный, научно-исследовательский, организационный, идейно-воспитательный, кадровый; обнаружены позитивы и недостатки в работе учительского института в обозначенный период. В 1935 г. согласно Постановлению Совета Министров СССР «О подготовке педагогических кадров, систему педагогического образования и сети педагогических учреждений» при ХГПИ создается двухлетний учительский институт, который в мае 1946 был выделен в самостоятельный ВУПЗ. В послевоенный период перед органами советской власти достаточно остро стоит проблема нехватки квалифицированных кадров в учебных заведениях, особенно в школах. Поэтому государственный учительский институт должен был выполнить задание качественной и краткосрочной (2 года) подготовки учителей для 5-7 классов, воспитанных в духе коммунистической идейности. The article examines the postwar period of the Kharkiv State Teachers Institute as an independent higher educational institution; The features of the organizational and educational activities Teachers Institute in the following areas: training, research, organizational, ideological education, personnel; found positives and shortcomings in the Teachers' Institute in the period. In the postwar period before the Soviet authorities rather acute problem of shortage of qualified personnel in educational institutions, especially in schools. In 1935 according to the Decree of People's Commissars of USSR "On the training of teachers, teacher education system and a network of educational institutions" at the Kharkiv State Pedagogical Institute created a two-year Teacher's Institute. One of the priority tasks standing before the Soviet Ukraine in the postwar period was the restoration of secondary education, including completion of the transition to universal seven-year education. So Kharkov state pedagogical institute was designed to do the job quality and short-term (2 years) teacher training for 5-7 classes, educated in the spirit of communist ideology.

322-330

Authors: Ю. В. Кузьменко

У публікації на підставі аналізу історико-педагогічної літератури висвітлено трансформаційні зміни в системі професійної освіти фахівців із трудової підготовки в Україні у період з 1950-х рр. ХХ – початку ХХІ ст.ст. Наголошено, що пошук конструктивних шляхів реформування системи національної освіти неможливий без врахування прорахунків та цінного історичного досвіду діяльності вітчизняних освітніх установ. З’ясовано, що складовими системи підготовки педагогічних кадрів є педагогічні училища, педагогічні інститути і інститути удосконалення вчителів. Установлено, що реформування означеної системи мало свої етапи, а саме: 1950-1958 рр., 1959-1983 рр., 1984-1990 рр., 1991 р. - початок ХХІ ст. Окреслено зміни у змісті навчання вчителів трудового навчання (уведення нових спеціальностей, оновлення навчальних планів, введення нових навчальних дисциплін і видів форм і методів навчання тощо). У результаті дослідження виокремлено ідеї конструктивного історико-педагогічного досвіду щодо формування освітньої складової фахівців із трудової підготовки. В статье на основе анализа историко-педагогической литературы раскрыты трансформационные изменения в системе профессионального образования специалистов по трудовой подготовке в Украине в период с 1950-х гг. ХХ – начало XXI века. Отмечено, что поиск конструктивных путей реформирования национальной системы образования невозможен без учета просчетов и ценного исторического опыта деятельности отечественных образовательных учреждений. Выяснено, что составляющие системы подготовки педагогических кадров это педагогические училища, педагогические институты и институты усовершенствования учителей. Установлено, что реформирование этой системы имело свои этапы, а именно: 1950-1958 гг., 1959-1983 гг., 1984-1990 гг., 1991 г. - начало XXI века. Очерчены изменения в содержании обучения учителей трудового обучения (введение новых специальностей, обновление учебных планов, введение новых учебных дисциплин, форм и методов учебы и т.д.). В результате исследования выделены идеи конструктивного историко-педагогического опыта по формированию образовательной составляющей специалистов по трудовой подготовке. The article is based on an analysis of historical and pedagogical literature about the transformational changes in vocational education experts from labor training in Ukraine during the 1950's of XX - XXI centuries. It is emphasized that the search for constructive ways of reforming the national education system is not possible without errors and valuable historical experience of domestic educational institutions. It was clarified that the components of training teaching staff is teaching school, teaching institutes and institutes of teachers. I t was determined that the designated system of reforms had its stages, namely the 1950-1958, 1959 - 1983, 1984-1990. In 1991 - the beginning of XXI century the changes outlined in the content of teacher training labor training (the introduction of new professions, the updated curriculum, the introduction of new disciplines and of the types of new forms and methods, etc.). The study singled out the constructive ideas of historical and educational experience to form the educational component specialists in labor training.

343-353

Authors: М. Е. Пісоцька

У статті проаналізовані архівні матеріали, що стосуються навчання студентів природничо-математичних спеціальностей педагогічних інститутів УРСР у 50-ті роки ХХ століття. Підкреслено, що в післявоєнний час діяльність вищих навчальних закладів була спрямована на боротьбу з неуспішністю, відсівом студентів, на поліпшення якості професійної підготовки. Наголошено, що в зазначений період викладачі, організуючи аудиторну діяльність студентів, поняття «індивідуалізація навчання» ще не використовували. Розглянуті факти, що свідчать про певний досвід здійснення індивідуалізації навчання студентів природничо-математичних спеціальностей: в процесі організації самостійної діяльності, підготовки до аудиторних занять, на лекціях, семінарських, практичних заняттях, лабораторних роботах, консультаціях, додаткових заняттях. Підкреслено, що однією з особливостей даного періоду є введення факультативів, спецкурсів, спецсемінарів за вибором та на прохання студентів. В статье проанализированы архивные материалы, касающиеся обучения студентов естественно-математических специальностей педагогических институтов УССР в 50-е годы ХХ столетия. Подчеркнуто, что в послевоенное время деятельность высших учебных заведений была направлена на борьбу с неуспеваемостью, отсевом студентов, на улучшение качества профессиональной подготовки. Отмечено, что в указанный период преподаватели, организуя аудиторную деятельность студентов, понятие «индивидуализация обучения» еще не использовали. Рассмотрены факты, свидетельствующие об определенном опыте осуществления индивидуализации обучения студентов естественно-математических специальностей: в процессе организации самостоятельной деятельности, подготовки к аудиторным занятиям, на лекциях, семинарских, практических занятиях, лабораторных работах, консультациях, дополнительных занятиях. Подчеркнуто, что одной из особенностей данного периода является введение факультативов, спецкурсов, спецсеминаров по выбору и по просьбе студентов. The article analyzes the archival materials relating to the teaching students of natural and mathematical disciplines in pedagogical institutes of the USSR in the 50’s of ХХ century. It was stressed, that at that time the activities of higher education institutions was aimed at combating poor academic progress, dropout students, improving the quality of professional training. It is noted that during this period the teachers, while organizing classroom activitiy of the students, did not use the concept of "individualized instruction" yet. It was considered the facts pointing at a certain experience of the individualization of teaching students of the natural and mathematical disciplines: in the organization of independent activity, training for the classroom activities; lectures, seminars, practical classes, laboratory work, consultations, additional classes. It was stressed, that the feature of this period is the introduction of electives, special courses and seminars at the choice and at the request of students. It was stressed, that these were the first steps towards the implementation of the search options of individualization of teaching students in the classroom activities in the second half of the ХХ century.

362-372

Authors: О. М. Царик

У статті проаналізовано стан самоосвіти, наведено основні тенденції, можливості та засоби для самоосвіти, розкрито роль самоосвіти у формуванні культури мовлення особистості в Галичині міжвоєнного періоду ХХ ст. Зазначено, що в Галичині міжвоєнного періоду ХХ ст. існувала необхідність поширення знань серед населення. З’ясовано, що самоуки ділилися своїми знаннями з іншим, писали статті, виголошували реферати. Досліджено, що на формування культури мовлення особистості у першу чергу впливало читання текстів класиків літератури. Зазначено, що інтелігенція впливала на створення належного кола читання серед простих галицьких міщан і селян, поєднуючи естетичний та практичний принципи, за допомогою читання художньої літератури, науково-популярних та довідкових книг. Шкільні читанки, хрестоматії та видання для дорослих теж були зорієнтовані на підвищення культурного рівня особистості. Зроблено висновки про те, що самоосвіта в Галичині міжвоєнного періоду ХХ ст. відбувалася як діяльність для постійного поповнення знань, як процес засвоєння додаткових знань, як компонент системи освіти, як спосіб формування культури мовлення особистості. В статье проанализировано состояние самообразования, изучены основные тенденции, возможности и средства для самообразования, раскрыта роль самообразования в формировании культуры речи личности в Галиции межвоенного периода ХХ в. Отмечено, что в Галиции межвоенного периода ХХ в. существовала необходимость распространения знаний среди населения. Выяснено, что самоучки делились своими знаниями с другими, писали статьи, произносили рефераты. Доказано, что на формирование культуры речи личности в первую очередь влияло чтения текстов классиков литературы. Отмечено, что интеллигенция влияла на создание надлежащего круга чтения среди простых мещан и крестьян Галиции, сочетая эстетический и практический принципы, посредством чтения художественной литературы, научно-популярных и справочных книг. Школьные хрестоматии, хрестоматии и издания для взрослых тоже были ориентированы на повышение культурного уровня личности. Сделаны выводы о том, что самообразование в Галиции межвоенного периода ХХ в. происходило как деятельность для постоянного пополнения знаний, как процесс усвоения дополнительных знаний, как компонент системы образования, как способ формирования культуры речи личности. In the article was made the analysis of the self-education, were studied the major trends, opportunities and tools for self-education, its role in formation the personality culture of speech in Galicia in the interwar period of the twentieth century. Was indicated there was a need to disseminate knowledge among the population. It was found that reading people shared their knowledge with others, wrote articles, essays and proclaimed what they read. However, to proclaim the essay, the individual had to possess the sound knowledge of the subject, the ability to speak and write. The reading of texts of literature classics in schools primarily influenced the formation of individual speech culture in Galicia. The intellectuals influenced the creation of a proper range of reading culture among ordinary Galician burghers and peasants, combining aesthetic and practical principles through reading fiction and popular science and reference books. The analysis of tools and methods revealed that in the formation of speech culture in Galicia during the interwar period of the twentieth century, self-education played an important role. Was concluded that the self-education in Galicia in the interwar period of the twentieth century proceeded as activities for constant updating of knowledge, as a process of learning additional knowledge, as a component of the education system, as a way of creating a personality speech culture.