Pedagogìka ta psihologìâ

3-11

Authors: О. В. Білостоцька

На основі аналізу наукової літератури у статті обґрунтовано сутність поняття «ділова гра», проаналізовано класифікацію ділових та рольових ігор, визначено структуру, можливості особливості проведення ділової гри у навчально-дослідній роботі майбутніх педагогів-музикантів. Ключові слова: навчально-дослідна робота; ділова гра; рольова гра. На основе анализа научной литературы в статье обоснованно сущность понятия «деловая игра», проанализированы классификация деловых и ролевых игр, определена структура, возможности особенности проведения деловой игры в учебно-исследовательской работе будущих педагогов-музыкантов. Ключевые слова: учебно-исследовательская работа, деловая игра, ролевая игра. The advantage of using gaming in the educational and research process of the university lies in their non-traditional methods of learning features, namely the learning process by using business games as close to real practice; business game is a game teaching method, where all participants act in different roles, and make decisions in accordance with the interests of their role; business game - a collective way of learning, while traditional methods are focused primarily on individual training; in business games with special means to create a emotional players, the socalled "controlled tension". In addition, in the course of the business game developed sense of purpose, activity, dynamics and productivity of thinking, strength and memory, commitment to excellence and belief in themselves. From a didactic point of view of effective training game that does not cause resistance to modern pedagogical theory and can become a form of integrated obucheniya.My agree with the opinion of modern scholars point out that the business game can be considered as a new area of activity, as the simulations, as a form of role-based learning as a method of teaching, research, and educational solutions and educational problems. Educational games can be characterized by educational goals and objectives of the form, manner of organization, complexity, quantitative composition of the participants. Role playing allows students to see anew the value of the research work of the teacher in the future professional activity, methods, forms and location of the work. Key words: Teaching and research work, role play, role-playing game.

22-28

Authors: Ю. О. Гайдученко

У статті аналізуються проблеми врахування індивідуальних особливостей та потенційних можливостей майбутніх економістів. Визначається роль професорсько-викладацького колективу у створенні сприятливих умов для самореалізації студентів у вищому навчальному закладі. Визначається поняття самореалізація. Дається характеристика категорії педагогічні умови. Стверджується, що для самореалізації обов’язково необхідно враховувати індивідуальні особливості студента. Говориться про необхідність індивідуалізації навчального процесу і вищої школи, що сприятиме розвитку та удосконаленню психолого-фізіологічних задатків студента. Визначається індивідуалізація процесу навчання як організація навчального процесу навчання, під час якої враховуються індивідуальні відмінності студентів, рівень їх здібностей до навчання та самореалізації. Виділяються аспекти індивідуального підходу. Вважається за потрібне проводити анкетування для визначення індивідуальних особливостей студентів. Доводиться, що викладач власним прикладом діє на аудиторію, викликає у студента довіру та налаштовує на творчу самореалізацію. Показується значення для реалізації індивідуального підходу науково-дослідницької роботи, яка допомагає розкрити здібності кожного студента та підібрати відповідні методи для ефективного формування професійної компетентності майбутніх економістів. Ключові слова: самореалізація, самоосвіта, самостійна творча діяльність, педагогічні умови, індивідуальний підхід. В статье анализируются проблемы учета индивидуальных особенностей и потенциальных возможностей будущих экономистов. Определяется роль профессорско-преподавательского коллектива в создании благоприятных условий для самореализации студентов в высшем учебном заведении. Определяется понятие самореализация. Дается характеристика категории педагогические условия. Утверждается, что для самореализации обязательно необходимо учитывать индивидуальные особенности студента. Говорится о необходимости индивидуализации учебного процесса и высшей школы, что будет способствовать развитию и совершенствованию психолого-физиологических задатков студента. Определяется индивидуализация процесса обучения как организация учебного процесса обучения, при которой учитываются индивидуальные различия студентов, уровень их способностей к обучению и самореализации. Выделяются аспекты индивидуального подхода. Считается необходимым проводить анкетирование для определения индивидуальных особенностей студентов. Доказывается, что преподаватель собственным примером действует на аудиторию, вызывает у студента доверие и настраивает на творческую самореализацию. Показывается значение для реализации индивидуального подхода научно-исследовательской работы, которая помогает раскрыть способности каждого студента и подобрать соответствующие методы для эффективного формирования профессиональной компетентности будущих экономистов. Ключевые слова: самореализация, самообразование, самостоятельная творческая деятельность, педагогические условия, индивидуальный подход. This article analyzes the problems and take account of the individual characteristics of potential future economists. The role of the teaching staff to create favorable conditions for self-realization of students in higher education. Defines selfrealization. Describes the categories pedagogical conditions. It is alleged that for self-realization must necessarily take into account the individual characteristics of the student. Said about the need for individualization of the learning process and higher education to facilitate the development and improvement of psychological and physiological traits of the student. Determine the individualization of the learning process as the organization of educational process of training, during which captured individual differences of students, their level of education and ability to selfrealization. There are aspects of an individual approach. It is necessary to conduct surveys to determine the individual characteristics of students. It is proved by example that a teacher has on the audience, causing the student confidence and sets the creative self-realization. Showing to the achievement of individual approach for research that helps to reveal the abilities of each student choose appropriate and effective methods for formation of professional competence of future economists. Key words: self-realization, self, independent creative activity, pedagogical conditions, individual approach.

38-49

Authors: С. О. Доценко

У статті представлено теоретичне обґрунтування проблеми формування просторової уяви в учнів у процесі початкової математичної освіти. Проаналізовано основні характеристики понять «просторова уява» і «просторове мислення», визначено взаємозв’язки між ними. В результаті встановлено, що просторова уява — вид розумової діяльності, що забезпечує створення просторових образів і оперування ними в процесі вирішення різних практичних і теоретичних завдань. Обґрунтовано педагогічні умови, завдяки яким забезпечується формування просторової уяви. Ці умови реалізуються з позицій діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів та дотримання провідних принципів, які визначають структуру навчання математики у проектних класах, що працюють в межах наукового проекту «Інтелект України»: принцип пріоритету цілісного підходу, відкритої багатозначності та фузіонізму. Встановлено перспективи подальших досліджень та необхідність розробки нових методик формування просторової уяви в системі початкової математичної освіти. Ключові слова: просторова уява, просторове мислення, математика, геометрія, фузіціонізм, початкова математична освіта. В статье представлены теоретические обоснования проблемы формирования пространственного воображения у учащихся в процессе начального математического образования. Проанализированы основные характеристики понятий «пространственное воображение» и «пространственное мышление», определены взаимосвязи между ними. В результате установлено, что пространственное воображение — вид умственной деятельности, обеспечивающей создание пространственных образов и оперирование ими в процессе решения различных практических и теоретических задач. Обоснованы педагогические условия, благодаря которым обеспечивается формирование у учащихся пространственного воображения. Эти условия реализуются с позиций деятельностного и личностно ориентированного подходов и учитывают ведущие принципы, которые определяют структуру обучения математике в проектных классах, работающих в рамках научного проекта «Интеллект Украины»: принцип приоритета целостного подхода, открытой многозначности и фузионизма. Установлено перспективы дальнейших исследований и необходимость разработки новых методик формирования пространственного воображения в системе начального математического образования. Ключевые слова: пространственное воображение, пространственное мышление, математика, геометрия, фузиционизм, начальная математическое образование. The article presents the theoretical justification of the problem of formation of spatial imagination of pupils in the elementary mathematics education. We analyzed the basic characteristics of the concepts of "spatial imagination" and "spatial thinking", to determine the relationship between them. As a result, found that the spatial imagination — kind of mental activity that ensures the creation of spatial images and operating them in the process of solutiontion of various practical and theoretical problems. Substantiates pedagogical conditions that give effect to the formation of students' spatial imagination. These conditions are realized from the position of Worker-lnostnogo and individually oriented approaches and take into account the guiding principles that define the structure of teaching mathematics in the project classes, working in the framework of the research project «Intellect of Ukrain»: the principle of priority of a holistic approach, ambiguity and open fuzionizma. Established prospects for further research, and the need to develop new methods of spatial imagination formurovaniya in primary mathematics education Key words: spatial imagination, spatial thinking, mathematics, geometry, fuzitsionizm, the initial parameter mathematical education. Постановка проблеми. В умовах сучасного суспільства

58-65

Authors: О. Г. Кузьмінська

Матеріали статті присвячені питанням використання архівів наукових публікацій для дослідження стану актуального знання у певній предметній галузі. Запропоновано характеристики основних типів наукових публікацій та інструментів для забезпечення відкритого доступу до колекцій наукової продукції. Наведено список ресурсів для організації наукової комунікації у процесі проведення магістерського дослідження. Ключові слова:наукові публікації, засоби наукової комунікації, ІКТ, вища школа, магістерське дослідження. Материалы статьи посвящены вопросам использования архивов научных публикаций для исследования состояния актуального знания в определенной предметной области. Предложена характеристика основних типов научных публикаций и инструментов для обеспечения открытого доступа к коллекциям научной продукции. Приведен список ресурсов для организации научной коммуникации в процессе проведения магистерского исследования. Ключевые слова: научные публикации, средства научной коммуникации, ИКТ, высшая школа, магистерское исследование. The article is devoted to the use of archives of scientific publications for research of current state of knowledge in a particular subject area. A description of main types of scientific publications and tools for ensuring public access to collections of scientific production is proposed. A list of resources, proposed in the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine for the organization of scientific communication in the process of master's studies is provided. Such resources include: institutional archives of scientific publications of the University, international archives, which support open access initiative, scientometric databases, available in open access, and specialized databases. The article contains the results of a survey of masters, which indicate the advisability of holding specialized training on usage of electronic scientific communications in the research process. The author makes a conclusion about the necessity of building of informational support of implementation of scientific communications in the university and monitoring of its participants. Key words: scientific publications, means of scientific communication, ICT, higher school, master's study.

76-89

Authors: Г. Ф. Москалик

У статті автором проаналізовано історію формування поняття «суспільство знань», підкреслена неоднозначність категорії «знання». Розглянуті погляди різних дослідників на тематику, що вивчається, їх відмінність та протиріччя, проаналізовано ступінь дослідженості предмета вченими. Автор статті звертає увагу на комплексність і системність – закономірні властивості освітнього процесу. Розглянуто поняття «ресурсів», «інтелектуальних ресурсів». Доведено, що стратегічними ресурсами побудови «суспільства знань» є творчий потенціал, а також інтелектуальний розвиток людини. Автор публікації розглядає поняття інтелекту, його сутність у ракурсі інтелекту особистості людини. Розглянуто і визначено сутність нової парадигми освіти – «Освіта впродовж усього життя», а елементом нової освітньої парадигми постає концепція фундаменталізації освіти. Проведено аналіз понятійного апарату, розглянуто систему формування нової освітньої парадигми. Після розгляду усіх факторів і причин автор публікації робить висновок про те, що простором для функціонування і розвитку інтелекту особистості є суспільство знань. Ключові слова: суспільство знань, знання, інтелект, освіта протягом усього життя. В статье автором проанализирована история формирования понятия «общество знаний», подчеркнута неоднозначность категории «знание». Рассмотрены взгляды различных исследователей на тематику изучаемого вопроса, их различие и противоречие, проанализирована степень исследованности предмета учеными. Автор в статье обращает внимание на комплексность и системность – закономерные свойства образовательного процесса. Рассмотрено понятие «ресурсов», «интеллектуальных ресурсов». Доказано, что стратегическими ресурсами построения «общества знаний» являются творческий потенциал, а также интеллектуальное развитие человека. Автор в публикации рассматривает понятие интеллекта, его сущность в ракурсе интеллекта личности человека. Рассмотрена и определена сущность новой парадигмы образования – «Образование на протяжении всей жизни», а элементом новой образовательной парадигмы предстает концепц фундаментализации образования. Проведен анализ понятийного аппарата, рассмотрено систему формирования новой образовательной парадигмы. После рассмотрения всех факторов и причин автор публикации делает вывод о том, что простором для функционирования и разворачивания интеллекта личности является общество знаний. Ключевые слова: общество знаний, знание, интеллект, образование на протяжении всей жизни. In the article the author analyzes the history of the formation of the concept of "knowledge society", stressed the ambiguity of the category "knowledge". We consider the views of various researchers on topics studied question, their difference and contradiction, analyzed the degree of issledovannosti scholars of the subject. The author of the article pays attention to the integrity and consistency – logical properties of the educational process. The concept of "resources", "intellectual resources". Proven strategic resources of building a "knowledge society" are creativity and intellectual development. The author in the publication examines the concept of intelligence, its nature from the perspective of the intellect of the person. Reviewed and defined the essence of the new paradigm of education – "Education throughout life", and the element of the new educational paradigm is the concept of fundamentalization of education. The analysis of the conceptual apparatus, the formation of a new educational paradigm. After consideration of all factors and reasons, the author concludes that the scope for the functioning and deployment of intelligence of the individual is the knowledge society. Key words: society of knowledge, knowledge, intellect, education duringall life.

103-113

Authors: Н. А. Хміль

У публікації представлено результати аналізу досліджень із проблем упровадження хмарних технологій в сучасний освітній процес, що висвітлені на сторінках вітчизняних періодичних фахових видань. Автором, спираючись, на нормативно-правову базу, обґрунтовано доцільність і необхідність впровадження в Україні хмарних технологій в освіту. Наведено приклади вітчизняних навчальних закладів, які мають певний досвід їх застосування в освітньому процесі. Визначено масив вітчизняних періодичних фахових видань, у яких опубліковано статті з проблем використання хмарних технологій в освіті. На основі аналізу шістдесяти п’яти публікацій виявлені загальні тенденції висвітлення проблем їх упровадження в освітній процес: обговорення питань щодо формування хмаро орієнтованого навчального (інформаційно- освітнього, освітнього, освітньо-наукового) середовища вищого і загальноосвітнього навчального закладу; висвітлення досвіду застосування хмарних сервісів і платформ із метою удосконалення методичної та управлінської роботи вищого, загальноосвітнього та дошкільного навчальних закладів, а також досвіду використання хмарних сервісів викладачами (вчителями) під час навчальних занять із метою якісної підготовки студентів (учнів). Ключові слова: хмарні технології, упровадження, освітній процес, можливості застосування, фахові публікації, навчальні заклади. В публикации представлены результаты анализа исследований по проблемам внедрения облачных технологий в современный образовательный процесс, которые опубликованы на страницах отечественных периодических профессиональных изданий. Автором, опираясь на нормативно-правовую базу, обоснована целесообразность и необходимость внедрения в Украине облачных технологий в образование. Приведены примеры отечественных учебных заведений, которые имеют определенный опыт их применения в образовательном процессе. Определен массив отечественных периодических профессиональных изданий, в которых опубликованы статьи по проблемам использования облачных технологий в образовании. На основе анализа шестидесяти пяти публикаций выявлены общие тенденции освещения проблем их внедрения в образовательный процесс: обсуждение вопросов по формированию облачно ориентированной учебной (информационно- образовательной, образовательной, научно-образовательной) среды высшего и общеобразовательного учебного заведения; освещение опыта применения облачных сервисов и платформ с целью усовершенствования методической и управленческой работы высшего, общеобразовательного и дошкольного учебных заведений, а также опыта использования облачных сервисов преподавателями (учителями) во время учебных занятий с целью качественной подготовки студентов (учащихся). Ключевые слова: облачные технологии, внедрение, образовательный процесс, возможности применения, научные публикации, учебные заведения. In the publication are represented the results of the analysis of experiments on the problems of the introduction of the cloud technologies into the contemporary educational process, which are published on the pages of the domestic periodic professional publications. By the author, relying on normative- legal base is substantiated expediency and need of introducing in the Ukraine the cloud technologies in the formation. Examples of the domestic educational institutions, which have the specific experience of their application in the educational process, are made. The massif of the domestic periodic professional publications, in which are published the articles on the problems of the use of cloud technologies in the formation is determined. The general tendencies of the illumination of the problems of their introduction into the educational process are revealed on the basis of the analysis of sixty-four publications: discussion of questions concerning the forming of the cloud-oriented training (information-educational, educational, scientificeducational) medium of the highest and general education educational institution; the illumination of the experience of the application of cloud services and platforms for the purpose of the improvement of the systematic and administrative work of the highest, general education and pre-school educational institutions, and also the experience of the use of cloud services by instructors (teachers) during the training exercises for the purpose of the qualitative training of students (students). Key words: cloud technologies, introduction, educational process, the opportunity of application, scientific publications, the educational establishments.

123-133

Authors: О. М. Василенко

Актуалізація проблеми розвитку соціальної відповідальності учнів як інтегративної якості особистості, що визначає поведінку індивіда на основі усвідомлення та прийняття суспільних норм, цінностей і здатності оцінювати наслідки своїх дій і нести відповідь за них, обумовлена зростанням значущості в світовому просторі соціальних цінностей. Розглядаючи середовище як засіб соціального виховання і як технологію опосередкованого управління формуванням і розвитком дитини, на основі вивчення психофізіологічних характеристик дитини, середовищних впливів та завдяки зміни ставлення суб’єктів мікросередовища (сім’ї, загальноосвітнього навчального закладу) до дітей молодшого шкільного віку було розроблено комплекс соціально-педагогічних умов розвитку соціальної відповідальності дітей: зміна ставлення мікросередовища до дітей молодшого шкільного віку з метою усвідомлення ними сутності соціальної відповідальності та відповідальної поведінки особистості; координація впливів мікросередовища з метою подолання причин виникнення безвідповідальності учнів; інтеграція соціально-виховних зусиль мікросередовища з метою стимулювання механізмів розвитку відповідальності дітей. Ключові слова: соціальний, відповідальність, обов’язок, мікросередовище, соціально-педагогічні умови, учень, молодший шкільний вік, школа Актуализация проблемы развития социальной ответственности учащихся как интегрированного качества, определяющее поведение индивида на основе осознания и усвоения общественных норм, ценностей, способности оценивать последствия своих действий и нести за них ответственность, обусловлена возрастанием в мировом пространстве роли социальных ценностей. Рассматривая среду как способ социального воспитания и как технологию опосредованного управления формированием и развитием ребенка на основе изучения его возрастных характеристик и факторов влияния среды, изменения отношения субъектов микросреды (семья, общеобразовательная школа)к ребенку младшего школьного возраста, был разработан комплекс социально- педагогических условий развития социальной ответственности детей: изменение отношений к детям младшего школьного возраста с целью осознания ими сути социальной ответственности и ответственного поведения личности; координация влияний микросреды с целью преодоления причин возникновения безответственности учащихся; интеграция социально-воспитательных усилий микросреды с целью стимулирования механизма развития ответственности детей. Ключевые слова: социальный, ответственность, обязанности, микросреда, социально-педагогические условия, ученик, младший школьный возраст, школа. The actualization of the problem of development of student social responsibility as an integrative quality of an individual which determines the behavior of an individual on the basis of understanding and acceptance of social norms, values and ability to evaluate the consequences of these actions and take responsibility for them is conditioned by the increase of importance of social values in the world. The purpose of the article is to develop social and pedagogical conditions that ensure the development of the student social responsibility at the microenvironment level on the basis of environmental approach with due regard for psychophysiological characteristics of primary school children. Taking into consideration the environment as a means of education and technology of indirect control of the process of formation and development of a child, on the basis of the study of psychophysiological characteristics of a child, environmental influences due to the change in attitude of microenvironment subjects (family, school), a set of social and pedagogical conditions for the development of social responsibility of primary school childrenwas developed: change in attitude of the microenvironment to primary school children with the aim of their understanding the essence of social responsibility and responsible behavior of a person; coordination of microenvironmental influences to overcome the causes of students’ irresponsibility; integration of social and educational microenvironmental efforts to correct the responsibility of primary school children. Key words: social, duty, microenvironment, social and pedagogical conditions, student, primary school children, school.

143-150

Authors: Л. П. Вороновська

У статті обґрунтовано педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх фахівців комунального господарства; представлено теоретичну основу цих умов; актуалізовано увагу на економічних та соціальних проблемах, пов’язаних із діяльністю підприємств комунальних господарств. Ключові слова: фахівець комунального господарства, професійна мобільність, педагогічні умови професійної мобільності фахівця комунального господарства. В статье обоснованы педагогические условия формирования профессиональной мобильности будущих специалистов коммунального хозяйства; представлено теоретическую основу для этих условий; актуализировано внимание на экономических и социальных проблемах, связанных с деятельностью предприятий коммунального хозяйства. Ключевые слова: специалист коммунального хозяйства, профессиональная мобильность, педагогические условия профессиональной мобильности специалистов коммунального хозяйства. In the article it is presented pedagogical conditions of professional mobility of future municipal services specialists; actualization of modern model of future profession in education process in higher education establishments; activation of communication links students in tutoring activities; creating situations where students have to choose the way of professional realization and have the responsibility for this choice. It is proved social and educational reasons to find these conditions: directing the activity of students to find information about professional development options, innovative trends in it; helping students to use their personal contacts for professional communication in education process in higher education establishments; tolerant attitude to the choice of students to combine study and work. It is paid attention to economic and social issues related to activity of utilities: tariff policy inadequacy, poor quality of public services for the population, shortage and inefficient budget allocation of financial resources, lack of an effective mechanism to attract extra-budgetary funds. Key words: municipal services specialists, professional mobility, pedagogical conditions of professional mobility of municipal services specialists.

162-172

Authors: Н. Д. Кабусь

Статтю присвячено висвітленню проблеми підготовки майбутнього вчителя до реалізації стратегії сталого розвитку суспільства. Розкрито суть сталого розвитку, доведено, що лише його синергетична модель – взаємодоповнюючий сталий розвиток особистості, соціальної групи, суспільства є умовою прогресивного розвитку людства. Показано провідну роль вчителя у забезпеченні означених процесів. Наголошено на важливості цілеспрямованої підготовки майбутніх вчителів в означеному напрямі, що здійснюється через увесь спектр видів діяльності у вищому навчальному закладі – навчальну, виховну, практичну, дослідницьку, самоосвітню, волонтерську й має бути спрямованою на чітке розуміння студентами основних законів і закономірностей сталого суспільного розвитку, усвідомлення власної ролі, ролі особистості та соціальних груп у його досягненні, формування здатності розробляти ефективні засоби виховання духовно мислячої людини, а також сприяти зміцненню сім’ї, громади, нації як важливих соціальних груп, що становлять основну соціальну структуру суспільства й визначають його прогресивний розвиток. Подальші дослідження спрямовуватимуться на розробку системи підготовки майбутнього вчителя до реалізації стратегії сталого суспільного розвитку в педагогічній діяльності. Ключові слова: сталий розвиток, особистість, соціальна група, суспільство, освіта для сталого розвитку, підготовка майбутнього вчителя. Статья посвящена раскрытию проблемы подготовки будущего учителя к реализации стратегии устойчивого развития общества. Раскрыта суть устойчивого развития, доказано, что только его синергетическая модель – взаимодополняющее устойчивое развитие личности, социальной группы, общества являются условием прогрессивного развития человечества. Показана ведущая роль учителя в обеспечении данных процессов. Подчеркнута важность целенаправленной подготовки будущих учителей в обозначенном направлении, которая осуществляется через весь спектр видов деятельности в высшем учебном заведении – учебную, воспитательную, практическую, исследовательскую, самообразовательную, волонтерскую и направлена на четкое понимание студентами основных законов и закономерностей устойчивого развития общества, осознание собственной роли, роли личности и социальных групп в его достижении, формирование способности разрабатывать эффективные средства воспитания духовно мыслящего человека, а также содействовать укреплению семьи, общины, нации как важных социальных групп, что способствует прогрессивному развитию общества. Дальнейшие исследования будут направлены на разработку системы подготовки будущего учителя к реализации стратегии устойчивого развития общества в педагогической деятельности. Ключевые слова: устойчивое развитие, личность, социальная группа, общество, образование для устойчивого развития, подготовка будущего учителя. The article is devoted to exploration of the рroblem of preparing future teachers to implementation of the strategy of society sustainable development. The essence of sustainable development of the personality, social groups and society are defined. It’s proved that only their synergistic integrative development is the condition of humanity sustainable development. The leading role of teacher in providing of this process is shown. The importance of preparing future teachers to implementation of the strategy of society sustainable development is emphasized. Such preparing should be realized in all kinds of activity in higher school. They are educational, practice, research, self-educational activity and volunteering. All they are oriented on understanding by future teachers main laws of society sustainable development, awareness of their own role and the role of personality and social groups in their achievement. Future teachers must be able to create effective means of upbringing of spiritual thinking personality and promote consolidation of family, community and nation as social groups which define society progressive development. Further research will be directed to the development system of training future teachers to realization of the strategy of sustainable society development. Key words: sustainable development, personality, social group, society, education for sustainable development, preparing future teachers.

186-193

Authors: С. О. Моргунова

У статті розглянуто наукові погляди на визначення терміну паблік рилейшенз. Проаналізовано основні підходи до розуміння суті паблік рилейшенз у сучасній науковій літературі. Автор зазначає, що частіш за все PR визначають як практичну чи професійну діяльність чи безпосередньо як комунікацію між організацією і її суспільним оточенням. Розглянуто суть поняття «PR-компетенція» як складової компетентності сучасного фахівця. Виходячи з тлумачення понять «PR» («звязки з громадськістю»), «професійна компетенція», а також приймаючи до уваги вимоги до професійної кваліфікації сучасного фахівця, автор дає своє визначення PR-компетенції як інтегральної характеристики особистісних, професійних і поведінкових якостей особистості, показника знання основних психологічних і PR-концепцій, показника вміння ефективно використовувати сучасні психологічні та PR- технології, що дозволяють фахівцю максимально реалізуватися у професії. Автор зазначає, що особливо значущою наявність PR–компетенції є для майбутніх менеджерів, оскільки у коло професійних завдань сучасного фахівця цього напрямку входить управління репутацією організації, просування її продукту на ринку, здійснення зв’язків зі споживачами та ЗМІ, формування позитивного іміджу організації та її внутрішнього корпоративного середовища. Підкреслюється, що включення паблік рилейшенз до освітнього процесу впливатиме на якість підготовки майбутнього керівного складу та результативність управління в усіх галузях. Ключові слова: паблік рилейшенз, компетенністний підхід, компетенція, PR-компетентність, PR-компетенція. В статье рассмотрены научные взгляды на определение термина паблик рилейшенз. Проанализированы основные подходы к пониманию сути паблик рилейшенз в современной научной литературе. Автор отмечает, что чаще всего PR определяют как практическую или профессиональную деятельность или непосредственно как коммуникацию между организацией и ее общественным окружением. Рассмотрена сущность понятия «PR- компетенция» как составляющей компетентности современного специалиста. Исходя из толкований понятия «PR» («связи с общественностью»), «профессиональная компетенция», а также принимая во внимание требования к профессиональной квалификации современного специалиста, автор дает свое определение PR-компетенции как интегральной характеристики личностных, профессиональных и поведенческих качеств личности, показателя знания основных психологических и PR-концепций, показателя умения эффективно использовать современные психологические и PR-технологии, позволяющие специалисту максимально реализоваться в профессии. Автор отмечает, что особенно значимой наличие PR-компетенции является для будущих менеджеров, поскольку в круг профессиональных задач современного специалиста этого направления входит управление репутацией организации, продвижение ее продукта на рынке, осуществление связей с потребителями и СМИ, формирование положительного имиджа организации и ее внутренней корпоративной среды. Подчеркивается, что включение паблик рилейшенз в образовательный процесс влияет на качество подготовки будущего руководящего состава и результативность управления во всех отраслях. Ключевые слова: паблик рилейшенз, компетентностный подход, компетенция, PR-компетентность, PR-компетенция. This paper deals with scientific approaches to public relations in order to provide their definition. The altruistic, compromise-based and pragmatic approaches are analysed. The researcher has conducted a study of the major approaches to public relations using contemporary scientific literature. She makes it clear that public relations are frequently defined as practical or professional activity as well as communication between a company and its social environment. The author believes that the essence of the notion of public relations competency (PR-competency) is a constituent part of the competence of a modern specialist. Taking into account the notions of PR (relations with community) and professional competency that are coupled with requirements towards the professional qualification of a specialist, the author provides her own definition of PR-competency as an integral characteristic of the professional and behavioral qualities of personality, as a benchmark of major psychological and PR-concepts, as an index of human capacity to effectively use contemporary psychological and PR-technologies that enable a specialist to implement their knowledge into practice. The researcher states that PR-competency will be especially important for managers in the future because the range of the professional tasks of a specialist in this field includes the control of an enterprise image, the promotion of products at the market, relations with customers and mass media, the creation of the right image of enterprise and its internal corporate medium. It is emphasized that introduction of public relations into an educational process will have an impact upon both the training of leaders and the results of control in all industries. Key words: public relations, competency-related approach, competency, PRcompetence, PR-competency.

201-210

Authors: А. М. Приходько

У статті розглядаються особливості формування професійно- комунікативної компетентності іноземних студентів. Аналізуються проблеми, які виникають у іноземних студентів різних національних груп під час здійснення комунікаціїї нерідною мовою у навчальному процесі, розглядаються думки різних дослідників даної проблеми. Зʼясовано, що подолання труднощів у професійному спілкуванні можливе завдяки скороченню соціокультурної дистанціїї між представниками різних культур, а сформованість комунікативної компетентності на пропедевтичному етапі дозволить інтенсифікувати процес формування професійно-комунікативної компетентності на основному етапі. Доводиться доцільність контекстного вивчення мови країни навчання як засобу формування професійно- комунікативної компетентності. Робиться висновок, що процес формування професійно-комунікативної компетентності іноземних студентів у вищих технічних навчальних закладах містить два етапи і є досить складним явищем, яке виявляється в оптимальному та комплексному поєднанні суб’єктивних та об’єктивних факторів. Ключові слова: комунікативна компетентність, професійно- комунікативна компетентність, соціокультурна компетентність, контекстне навчання, іноземні студенти. В статье рассматриваются особенности формирования профессионально-коммуникативной компетентности иностранных студентов. Анализируются проблемы, возникающие у иностранных студентов различных национальных групп при осуществлении коммуникации на неродном языке в учебном процессе, рассматриваются мнения разных исследователей данной проблемы. Выяснено, что преодоление трудностей в профессиональном общении возможно благодаря сокращению социокультурной дистанциии между представителями различных культур, а сформированность коммуникативной компетентности на подготовительном этапе позволит интенсифицировать процесс формирования профессионально-коммуникативной компетентности на основном этапе. Аргументируется целесообразность контекстного изучения языка страны обучения как средства формирования профессионально-коммуникативной компетентности. Делается вывод, что процесс формирования профессионально- коммуникативной компетентности иностранных студентов в высших технических учебных заведениях содержит два этапа и является достаточно сложным явлением, которое проявляется в оптимальном и комплексном сочетании субъективных и объективных факторов. Ключевые слова: коммуникативная компетентность, профессионально- коммуникативная компетентность, социокультурная компетентность, контекстное обучение, иностранные студенты. The peculiarities of formation of professional communicative competence of foreign students are regarded in the article. The problems that foreign students of different ethnic groups face in the process of communication on non-native language in the learning process are analyzed, the views of various researchers of the noted problem are considered. It is found out that overcoming of difficulties in professional communication is possible by reducing sociocultural distance between the representatives of different cultures and formation of communicative competence on the propaedeutic stage will intensify the process of formation of professional and communicative competence on the main stage. The feasibility of contextual learning of language of the country of studying as a mean of professional and communicative competence is proved. It is concluded that the process of the formation of professional and communicative competence of foreign students in higher technical educational establishments has two stages and is a complicated phenomenon that manifests itself in an optimal and comprehensive combination of subjective and objective factors. Key words: communicative competence, professional communicative competence, socio-cultural competence, contextual learning, foreign students.

219-227

Authors: О. С. Савченко

У статті визначаються найбільш важливі для професії водія відчуття (зорові, слухові, кінестетичні (м'язово-рухові), дотику, вестибулярні) та особливості виявлення сприйняття (швидкість, повнота і точність), що залежать від знань і досвіду водія. Актуалізується зміст якостей, пов’язаних із розвиненістю психічних відчуттів, що мають важливе значення для водія при керуванні автомобілем: «уваги» як зосередженості свідомості на якомусь об'єкті або дії; «неуважності» як однієї з основних причин дорожньо-транспортної події (ДТП). Представляється відображення дії психічних пізнавальних процесів (мислення, памʼяті) у професійній діяльності водія. Виокремлюючи особливу роль швидкості реакції водія, визначається особливе значення сенсомоторної реакції як відповідній дії на будь-який подразник (сигнал), що у професії водія представляється реакцією на зовнішнє середовище, зміну дорожнього стану. Визначено, що трудова діяльність водія вимагає високого рівня сконцентрованості, уваги, а також сформованості уміння сприймати інформацію, яка надходить у процесі розвитку дорожнього стану, та своєчасного переключення від одного об’єкта на інший; здатності переносити великі емоційні навантаження, стійкості до різних негативних чинників у дорожньо-транспортних ситуаціях. Ключові слова: психофізіологічні якості, водій, дорога, увага, мислення, стійкість, пам'ять, сприйняття, безпека. В статье определяются наиболее важные для профессии водителя ощущения (зрительные, слуховые, кинестетические (мышечно-двигательные), прикосновения, вестибулярные) и особенности выявления восприятия (скорость, полнота и точность), которые зависят от знаний и опыта водителя. Актуализируется содержание качеств, связанных с развитостью психических ощущений, которые имеют важное значение для водителя при управлении автомобилем: «внимания» как сосредоточенности сознания на каком-либо объекте или действии; «Невнимательности» как одной из основных причин дорожно-транспортного происшествия (ДТП). Представляется отображения действия психических познавательных процессов (мышления, памяти) в профессиональной деятельности водителя. Выделяя особую роль скорости реакции водителя, определяется особое значение сенсомоторной реакции как соответствующего действия на любой раздражитель (сигнал), что в профессии водителя представляется реакцией на внешнюю среду, изменение дорожного состояния. Определено, что трудовая деятельность водителя требует высокого уровня концентрации, внимания, а также сформированности умения воспринимать информацию, которая поступает в процессе развития дорожного состояния и своевременного переключения от одного объекта на другой; способности переносить большие эмоциональные нагрузки, устойчивости к различным негативным факторам в дорожно-транспортных ситуациях. Ключевые слова: психофизиологические качества, водитель, дорога, внимание, мышление, устойчивость, память, восприятие, безопасность. The article identifies the most important driver for the profession sensations (visual, auditory, kinesthetic (musculo-skeletal), touch, vestibular) and especially the perception of detection (speed, completeness and accuracy), which depend on the knowledge and experience of the driver. Updated quality content related to the development of mental sensations that are essential to the driver while driving, "attention" as the focus of consciousness on any object or action; "Inattention" as one of the main causes of road traffic accident (RTA). It seems display of mental action of cognitive processes (thinking, memory) in the professional activity of the driver. Singling out the special role of the speed of reaction of the driver is determined by the particular importance of sensorimotor reactions such as the appropriate action to any stimulus (signal), which is represented in the profession of driver reaction to the external environment, changes in road condition. It was determined that the driver's labor activity requires a high level of concentration, attention, and the formation of the ability to receive the information, which comes in the process of development of the road condition and the timely switch from one object to another; ability to endure great emotional stress, resistance to various negative factors in traffic situations. Key words: physiological quality, driver, road, attention, thinking, stability, memory, perception, safety.

238-250

Authors: С. О. Васильєва

У статті проаналізовано архівні матеріали, які відображають розвиток взаємодії ХНПУ імені Г.С. Сковороди та шкіл Харківської області. Встановлено, що серед форм співпраці ВПНЗ були такі: читання лекцій для викладачів училищ, технікумів, учнів; організація лекцій з популяризації педагогічних знань серед батьків при школах, клубах, на підприємствах та батьківських лекторіїв; проведення семінарів; консультацій з учителями, екскурсій для вчителів та учнів, створення засобів навчання, допомога шкільним піонерським таборам, складення методичних вказівок для вчителів щодо використання різних форм роботи з учнями, проведення спортивних змагань; розробка єдиного загальноінститутського плану роботи кафедр щодо допомоги школам міста й області, а також плану роботи кафедр у базовій школі. Ключові слова: статус, взаємодія ВПНЗ та школи, професійний статус, професійний статус вчителя. В статье проанализированы архивные материалы, которые отображают развитие сотрудничества ХНПУ имени Г.С. Сковороды и школ Харьковской области. Установлено, что среди форм сотрудничества вуза были такими: чтение лекции для преподавателей училищ, техникумов, учащихся; организация лекций по вопросам педагогической пропаганды для родителей при школах, клубах, на предприятиях и родительских лекториев; проведение семинаров, консультаций с учителями, экскурсий для учителей и учеников; изготовление средств обучения; помощь школьным пионерским лагерям; составление методических указаний для учителей по применению различных форм работы с учащимися; проведение спортивных соревнований; разработка единого общеинститутского плана работы кафедр по помощи школам города и области, а также плана работы кафедр в базовой школе. Ключевые слова: статус, профессиональный статус, взаимодействие вузов и школы, профессиональный статус учителя. Teaching profession is especially important for Ukrainian society during the European integration, economic and political globalization, the rapid development of science and technology, because the teacher is the founder of a future state, preparing the next generation to carry out social, professional duties, creates a culture of the next generation. Unfortunately, new trends that characterize the status of teachers of educational institutions denominated in partial lowering the prestige of teachers' work. One of the reliable sources raise the prestige of the teaching profession may be historical and pedagogical analysis of professional status of teachers as productive updating mechanisms for training and education to meet the needs of society and one of the factors of the professional status of teachers is to organize cooperation between university and school. Established forms of cooperation among university existed: a lecture for teachers of schools, colleges, students; lectures on educational promotion for parents at schools, clubs, businesses; parent organization of lectures; seminars; consultations with teachers, excursions with teachers and students, creating learning tools, helping pioneer camp schools, drawing up guidelines for teachers on various forms of work with students, sports competitions; development of a unified plan of chief of the departments of the schools to help the city and region, as well as the plan of the departments in the basic school. Key words: status, professional status, interaction Universities and schools, professional status of teacher. Постановка проблеми.

260-268

Authors: В. М. Тихонович

У статті висвітлено погляди вітчизняних науковців 60-х – 80-х рр. ХХ ст. на використання тестування як методу контролю навчання, який побудований на діяльнісному підході до засвоєння навчального матеріалу студентами. Проаналізовано вимоги до складання тестових завдань, розкрито сутність ідеї про створення еталону відповіді студента на перевірочні питання. Зроблено висновок, що у вказаний період тестування як метод контролю навчання студентів отримало теоретичне обґрунтування, побудоване на досягненнях психологічної науки. Ключові слова: контроль навчання, тестування, тест, глибина розуміння, діяльнісний підхід, рівні діяльності, еталон відповіді, сигнатура перевірки, критерії засвоєння. В статье представлены взгляды отечественных ученых 60-х – 80-х гг. ХХ ст. на использование тестирования как метода контроля обучения, который основан на деятельностном подходе к усвоению учебного материала студентами. Проанализированы требования к составлению тестовых задач, раскрыта сущность идеи о создании эталона ответа студента на проверочные вопросы. Сделан вывод, что в указанный период тестирование как метод контроля обучения студентов получило теоретическое обоснование, построенное на достижениях психологической науки. Ключевые слова: контроль обучения, тестирование, тест, глубина понимания, деятельностный подход, уровень деятельности, эталон ответа, сигнатура проверки, критерии усвоения. The article highlights the views of the national scientists to use testing as a method of monitoring student learning that are based on activity approach to learning students. It has been analyzed the scientists' requirements for taking tests, including the validity, strict control of all stages of using test; differentiation of their content and etc. It has been revealed the essence of the idea of creating the standard student's answers to test questions. The attention is paid to determining the peculiarities of usage of tests to control students' knowledge in the conditions of software training, namely to the necessity of formalization of the content of tests based on the allocation of its structures: pragmatic, syntactic and semantic. It has been determined characteristic of the ways of answering the questions that were used in tests for controlling machines. It is concluded that in the period testing as a method to control the education of students has been received theoretical foundation, built on the achievements of psychological science. Key words: control training, testing, test, depth of understanding, activity approach, activity levels, the standard answer, signature verification, the criteria of acquisition.

3-11

Authors: Ж. В. Давидова

Стаття присвячена організації педагогічного процесу дискусійного клубу у навчанні іноземній мові. Застосовано метапредметний підхід до навчання, при якому головною метою є не лише розвиток іншомовної комунікативної компетентності, а ще й формування ціннісних орієнтацій та особистісних якостей студентів. Дискусійний клуб спрямовано на розвиток духовно- ціннісної свідомості особистості, набуття навичок ціннісного ставлення до дійсності, а також поведінкових вмінь. Навчальний процес спроектовано на основі педагогічної технології, за допомогою якої студенти поступово просуваються з рівня прямого управління навчальною діяльністю через співуправління на рівень самоуправління. Детально представлено зміст, форми, методи навчального курсу, який є цілісною системою, що складається з декількох взаємопов’язаних компонентів. При просуненні студентів на рівень самоуправління відбувається екстеріоризація набутого досвіду та підвищення потреб студентів. Педагогічний процес дискусійного клубу забезпечує настанову студентів на саморозвиток, самоактуалізацію та самореалізацію через індивідуальну розумово-оцінювальну діяльність. Ключові слова: дискусійний клуб, педагогічний процес, навчання іноземній мові, ціннісні орієнтації, педагогічна технологія, міжкультурна комунікативна компетентність. Статья посвящена организации педагогического процесса дискуссионного клуба при обучении иностранному языку. Использован метапредметный подход к обучению, при котором основной целью является не только развитие иноязычной коммуникативной компетентности, а формирование ценностных ориентаций и личностных качеств студентов. Дискуссионный клуб направлен на развитие духовно-ценностного сознания личности, овладения нею навыков ценностного отношения к действительности, а также формирование поведенческих умений. Педагогический процесс спроектирован на основе педагогической технологии, с помощью которой студенты постепенно продвигаются с уровня прямого управления через самоуправление на уровень самоуправления учебной деятельностью. Детально представлено содержание, формы и методы обучающего курса, который является целостной системой взаимосвязанных компонентов. При продвижении на уровень самоуправления происходит экстериоризация полученного опыта и повышения уровня потребностей субъектов. Педагогический процесс дискуссионного клуба обеспечивает установку студентов на саморазвитие, самоактуализацию и самореализацию с помощью индивидуальной умственно-оценочной деятельности. Ключевые слова: дискуссионный клуб, обучение иностранному языку, педагогический процесс, межкультурная коммуникативная компетентность, ценностные ориентации, педагогическая технология. The article is devoted to organization of educational process of a discussion club while studying foreign languages. Metasubject approach is used. Its objective is not only development of cross-cultural communicative competence, but also formation of value orientation and personal qualities of students. Educational process is designed on the base of pedagogic technology, with the help of which students gradually move up from the level of direct management through comanagement to the level of self-management of learning activity. The content, forms and methods are presented in detail for the learning course, which is a system with co-related components. After moving up to the level of self-management the exteriorization of the experience obtained occurs and the student’s level of demand is rising. The educational process of the speaking club grants the attitude to selfdevelopment, self-actualization and self-realization. Key words: discussion club, studying foreign languages, educational process, cross-cultural communicative competence, value orientation, educational technology.

19-29

Authors: М. Е. Пісоцька

У статті наведені підходи до визначення сутності, співвідношення понять семантичної групи індивідуалізації навчання, що існує у педагогічній літературі. Наголошено що, визначаючи індивідуалізацію навчання,науковці виділяють різні суттєві ознаки цього поняття. Зроблений висновок, що індивідуалізація: процес, який спрямований на розвиток індивідуальності; передбачає відокремлення (виділення) учня (студента) в процесі навчання для урахування притаманних йому індивідуальних особливостей; потребує певну організацію цього процесу (систему індивідуалізованих способів та прийомів взаємообумовлених дій вчителя (викладача) та учнів (студентів) на всіх етапах учбової діяльності). З терміном «індивідуалізація» використовують різні словосполучення- поняття: «індивідуальний підхід», «індивідуалізоване навчання», «індивідуальне навчання». Автор схиляється до того, що індивідуалізація навчання є процес реалізації принципу індивідуального підходу, може здійснюватися у виді індивідуалізованого навчання та у формі індивідуального навчання. Ключові слова:індивідуалізація навчання, індивідуальний підхід до навчання, індивідуалізоване навчання, індивідуальне навчання. В статье приведены подходы к определению сущности, соотношению понятий семантической группы индивидуализации обучения, существующие в педагогической литературе. Отмечено, что, определяя индивидуализацию обучения, ученые подчеркивают различные существенные признаки этого понятия. Сделан вывод, что индивидуализация: процесс, направленный на развитие индивидуальности; предусматривает отделение (выделение) ученика (студента) в процессе обучения для учета присущих ему индивидуальных особенностей; требует определенную организацию этого процесса (систему индивидуализированных способов и приемов взаимообусловленных действий учителя (преподавателя) и учеников (студентов) на всех этапах учебной деятельности). С термином «индивидуализация» используют различные словосочетания- понятия: «индивидуальный подход», «индивидуализированное обучение», «индивидуальное обучение». Автор склоняется к тому, что индивидуализация обучения есть процесс реализации принципа индивидуального подхода, может осуществляться в виде индивидуализированного обучения и в форме индивидуального обучения. Ключевые слова: индивидуализация обучения, индивидуальный подход к обучению, индивидуализированное обучение, индивидуальное обучение. The article presents approaches to defining the essence, the relations of concepts in the semantic group of teaching individualization, existing in the educational literature. It is noted that defining the teaching individualization, scientists emphasize different essential features of this concept. It is concluded that the individualization: is a process aimed at the development of individuality; it provides for the accentuation (emphasizing) of a pupil (student) in the teaching process to take into account the individual inherent characteristics; it requires a certain organization of this process (a system of individualized methods and techniques interdependent with the actions of the teacher and pupils (students) at all phases of the teaching activity). Various combinations of the concept are used with the term “individualization": "personalization", "individual approach", "personalized learning", "individual training". The article presents different approaches to the definition of the mentioned above concepts and scientists' views on the relationship between these concepts. The author is inclined to think that the individualization of teaching is a process of implementation of the individual approach principle, that may be in the form of individualized teaching and in the form of individual teaching. Key words: teaching individualization, individual approach to teaching, individualized teaching, individual teaching.

40-47

Authors: О. Г. Штонда

Метою статті є на основі аналізу науково-педагогічної літератури виділити та обґрунтувати основні дидактичні умови, які будуть сприяти забезпеченню наступності у навчанні студентів педагогічних університетів. В даній статті проаналізовано та обґрунтовано основні дидактичні умови для забезпечення наступності у навчанні, які необхідно розглянути для удосконалення навчального процесу в педагогічному університеті, що дозволить готувати студентів на більш високому професійному рівні. Забезпечення наступності є важливим процесом при підготовці студентів, а саме педагогічних університетів, що впливає на навчальний процес. Максимальне забезпечення наступності на кожному черговому етапі навчання сприяє усуненню певних труднощів у навчанні та ефективному засвоєнню знань студентів, зокрема педагогічних університетів. Розглянуто та охарактеризовано поняття «умова» та «дидактична умова». Також автором виділені основні дидактичні умови, що сприятимуть забезпеченню наступності у навчанні природничо-математичних дисциплін студентів педагогічних університетів. На думку автора, дана стаття надасть більше інформації, щодо удосконалення навчального процесу в педагогічному університеті з метою забезпечення наступності. Ключові слова: умова, дидактична умова, наступність, дидактична підготовка, елективні курси. Целью статьи является на основе анализа научно-педагогической литературы выделить и обосновать основные дидактические условия, которые будут способствовать обеспечению преемственности в обучении студентов педагогических университетов. В данной статье проанализированы и обоснованы основные дидактические условия для обеспечения преемственности в обучении, которые необходимо рассмотреть для усовершенствования учебного процесса в педагогическом университете, что позволит готовить студентов на более высоком профессиональном уровне. Обеспечение преемственности является важным процессом при подготовке студентов, а именно педагогических университетов, что влияет на учебный процесс. Максимальное обеспечение преемственности на каждом очередном этапе обучения способствует устранению определенных трудностей в обучении и эффективному усвоению знаний студентов, в том числе педагогических университетов. Рассмотрены и охарактеризованы понятие «условие» и «дидактическое условие». Также автором выделены основные дидактические условия, способствующие обеспечению преемственности в обучении естественно-математических дисциплин студентов педагогических университетов. По мнению автора, данная статья предоставит больше информации, по совершенствованию учебного процесса в педагогическом университете с целью обеспечения преемственности. Ключевые слова: условие, дидактическое условие, преемственность, дидактическая подготовка, элективные курсы. The article aims on the basis of analysis of scientific and educational literature allocate and justify didactic basic conditions that will help to ensure continuity in teaching students of pedagogical universities. In this article are analyzed and substantiated the basic didactic terms in order to ensure continuity in training that must be addressed to improve the educational process at pedagogical university will prepare the students for high professional level. Ensuring continuity is an important process in the preparation of students of pedagogical universities namely that affects the learning. Maximum ensure continuity in each next stage of learning helps eliminate certain difficulties in learning and effective absorption of student learning, including pedagogical universities. Examined and characterized the notion «condition» and «didactic condition». The authors also identified the main didactic conditions that contribute to continuity in teaching natural and mathematical sciences students of pedagogical universities. The author of this article provides more information on the improvement of the educational process at pedagogical university in order to ensure continuity. Key words: condition, didactic condition, continuity, didactic training, elective courses.

56-64

Authors: О. В. Попова

У статті розкрито основні напрями дослідження проблем освітньої інноватики, критично проаналізовано позитивні і негативні аспекти розгортання інноваційних процесів у системі освіти України, починаючи з отримання державою незалежності, накреслено перспективи щодо поглиблення гуманістичних тенденцій їх подальшого розвитку як умови розкриття образу “Я” дитини. Ключові слова: дитина, особистість, інноваційний освітній процес, гуманізація,тенденції. В статье раскрыты основные направления исследования проблем педагогической инноватики, дан критический анализ позитивных и негативных аспектов развертывания инновационных процессов в системе образовании Украины с момента обретения ею независимости, начертаны перспективы относительно усиления тенденций их дальнейшего развития как условия раскрытия образа «Я» ребенка. Ключевые слова: ребенок, личность, инновационные процессы в образовании, гуманизация, тенденции. Basic directions to researching the problems of pedagogical innovation are exposed in the article, critically analyzed positive and negative aspects of development of innovative processes in the system of Ukrainian education from the moment of finding independence, traced the prospects in relation to strengthening of their further development as condition of opening child’s own «Me» (individuality). It is marked an author, that reformative measures and experiments in education are conducted in certain social economic, political and scientifically cultural terms which determine the location of man in society and influence on aims and tasks of education. It becomes firmly established an author, that humanizing of innovative processes in educational establishments of Ukraine foresees deepening of humanism measures in organization educational educate process, creation of favorable educational space for studies and education of every student; subsequent embodiment of national idea in education; forming students’ civil position; deepening the cultural function of school; development and introduction of new technologies of studies, ecologization of pedagogical process. Key words: child, personality, innovation processes in education, humanizing, tendencies.

76-83

Authors: В. Г. Дейниченко

У статті схарактеризовано сутнісні ознаки професійно-мотиваційного етапу авторської педагогічної технології, який передбачає формування спрямованості студентів на проектну діяльність, пов’язаної з прагненням удосконалювати свою професійну підготовку до навчання учнів проектної діяльності, та вимагає застосування певних стимулів, які забезпечують підвищення ефективності відповідної підготовки. Ключові слова: проектна діяльність, професійно-мотиваційний етап, технологія підготовки. В статье охарактеризованы сущностные признаки профессионально- мотивационного этапа авторской педагогической технологи, который предполагает формирование направленности студентов на проектную деятельность, связанную со стремлением совершенствовать свою профессиональную подготовку к обучению старшеклассников проектной деятельности, и требует применения определённых стимулов, обеспечивающих повышение эффективности соответствующей подготовки. Ключевые слова: проектная деятельность, профессионально- мотивационный этап, технология подготовки. The paper characterizes essential indications of professional and motivational stage of the pedagogical technology (elaborated by authors), which stipulates the formation of the student’s orientation on the project-based learning activity. This technology is also associated with the wish to improve their professional experience in the area of schoolchildren project-based learning activity, and requires to use certain stimuli, providing an increase of the effectiveness of such activity, namely: - giving to the students the freedom of choice between different didactical options (project-based tasks of different levels of independence, their types, forms, contents and way of fulfilment, etc.); - compulsion to the self- and mutual control (step-by-step taking off an external control in the educational activity, confidence to the cognitive opportunities of students, etc.); - providing the correspondence between the results of education and necessities of students (creation during the classes the spirit of the creational retrieve, analysis of the troubleshooting situations, utilizing the tasks of problem- and professional orientation types in the educational process); - individualization of the educational process (taking into account the individual possibilities and goals of each student, recognition of the successes and achievements, desire of self-perfection, obtaining of knowledges); - professor’s personality as stimulus to improve the student’s preparation effectiveness (enthusiasm in the pedagogical activity, high-level professionalism, the character of relationship between professor and students, etc.); - utilizing the organizational forms of education, close to those in professional activity (motivational and procedural trainings, management and role-playing games, technology of context education, etc.); - providing the differential pedagogical support to students in the fulfilment of collective or individual educational projects (organization of communications, competitions, encouragement of student’s achievements). Using of above-mentioned stimuli in the teachers’ preparation for the education of senior schoolchildren by project-based learning activity will influence on the formation and development of positive motivations to its realization, providing the stimulation of future teachers both to the planning and to the education of schoolchildren by project-based activity. Key words: project-based learning activity, professional and motivational stage, teaching technology

91-99

Authors: В. В. Масич

У статті розглядаються можливості креативної освітньої діяльності для розвитку творчих умінь майбутніх фахівців. Здійснено психолого- педагогічний аналіз поняття «творчість», «креативність». Описано чинники, що заважають особистісному зростанню і творчому розвитку майбутніх фахівців. На основі ознак прояву творчих здібностей визначено компоненти в структурі особистості студента, що співвідносні з творчим розвитком, і показники, котрі фіксують зміни на рівні творчих проявів у його діяльності. Ключові слова: творчість, креативність, творчоськість, здібності, особистість, діяльність. В статье рассматриваются возможности креативной образовательной деятельности для развития творческих умений у будущих специалистов. Проанализировано понятие «творчество», «креативность». Описаны факторы, которые препятствуют личностному росту и развитию будущих специалистов. На основе признаков выявления творческих способностей определены компоненты в структуре личности студента, соотносящиеся в творческим развитием, и показатели, фиксирующие изменения на уровне творческих проявлений в его деятельности. Ключевые слова: творчество, креативность, творческость, способности, личность, деятельность. The article considers the possibilities of creative educational activities for the development of creative abilities of future specialists. Implementation of individual creativity and professional skills of future specialists are often intuitive, spontaneous, unpredictable, which indicating first of, all the insufficient development of creative self-realization culture in creative educational activities. Creative educational activity allows us to change the priorities of the object pedagogical influence on subject-to-subject relationships that promote creative selfrealization of students as a factor of the success of creative self-development. This activity is characterized by considerable uncertainty, problematic and innovation, continuity, includes ambivalent assessment that promote "self mechanism triggering" and provide an opportunity for students to realize not only the original creativity, but also create the need for further self-knowledge, creative self-realization and selfdevelopment for the future. Creativity is characterized as an activity, process and result of which is aimed to create new material and spiritual values. Modern science connects creative development with personal growth, realization of individuality; creative man development means developing the ability to activate self-reserves for life in a world that is constantly changing, overcome external obstacles and psychological barriers. Scientists have identified factors that hinder personal growth and creative development of future professionals in the system of teacher education: mass threading and lack of creative activity; lack of content and material technologies that can help to achieve the goal of self-knowledge; content mismatch personal character and the cultural concept of education; the prevalence of adaptive-compensatory function; insufficient demand for sensory-intellectual sphere, aesthetic possibilities, moral and spiritual forces of teachers and others. Analysis of psychological and educational literature revealed that the signs of creativity in man coincide with signs of creativity in teachers personality, it reveals the interdependent components in the structure of students – future teachers personality, related to the creative development, and indicators that capture changes at the level of creative expressions in his activities: axiological, cognitive, motivational, emotional, regulatory, social, communicative, aesthetic, existential, technological. Key words: art, creativity, abilities, personality, activity.

110-118

Authors: М. О. Портян

У статті науково обґрунтовано технологію формування ділових якостей студентів педагогічного університету та розглянуто її етапи (мотиваційно- цільовий, інформаційно-когнітивний, практично-діяльнісний, оцінно- корекційний. Розкрито суть поняття педагогічна технологія. Ключові слова: технологія, педагогічна технологія, ділові якості, навчальна діяльність. В статье научно обоснована технология формирования деловых качеств студентов педагогического университета и рассмотрены ее этапы (мотивационно-целевые, что предполагает постановку преподавателем и осознание студентами целей и задач развития деловых качеств, формирование мотивации к овладению ими; информационно-когнитивной, в процессе реализации которого студенты получают необходимую информацию и усваивают знания о деловом человеке, деловой активности, деловые качеств;, практически-деятельностный, на котором студенты непосредственно овладевают деловыми качествами в процессе учебного взаимодействия, моделирования реальных профессиональных и производственных условий, ситуаций, задач, развивают деловые качества в специально организованной , отчасти проектировочной деятельности; оценочно-коррекционный, в процессе реализации которого оценивается и при необходимости корректируется уровень сформированности деловых качеств студентов. Раскрыта сущность понятия педагогическая технология. Ключевые слова: технология, педагогическая технология, деловые качества, учебная деятельность. Article scientifically outlines business qualities formation technology of Pedagogical University students and discusses its stages (motivational targetoriented that involves teacher’s presentation and students’ awareness of the goals and objectives of the business qualities as well as motivation formation to master them; informational cognitive - oriented, where students receive necessary information and acquire knowledge of the business person, business activity, business qualities while implementating the method; practical activity- oriented, where students directly acquire business qualities in the process of academic interaction, modeling of real professional and production conditions, situations, problems, as well as develop business qualities in specially organized, partly designing activity; evaluative correctional- oriented, where the level of business qualities formation is assessed and corrected if necessary. The essence of the concept of pedagogical technology is shown. Key words: technology, pedagogical technology, business qualities,educational activity

127-136

Authors: Чжау Лі

У статті на основі аналізу галузевої літератури щодо визначення поняття „інтерпретація” та вивчення досвіду провідних українських і китайських педагогів-музикантів доведено, що активна творча діяльність у процесі інтерпретації музичного твору стимулює інтенсивний розвиток музичних здібностей та художньо-образного мислення, виконавської волі і виконавської майстерності, творчої уяви та інтуїції, музичної культури і художнього смаку студента, формує адекватну самооцінку професійно- особистісних якостей майбутніх співаків з КНР. Ключові слова: інтерпретація музичного твору, фахова підготовка, майбутні співаки, українська музично-педагогічна школа, китайська музично- педагогічна школа. В статье на основе анализа специальной литературы относительно определения понятия „интерпретация” и изучения опыта ведущих украинских и китайских педагогов-музыкантов доказано, что активная творческая деятельность в процессе интерпретации музыкального произведения стимулирует интенсивное развитие музыкальных способностей и художественно-образное мышление, исполнительскую волю и исполнительское мастерство, творческие представления и интуицию, музыкальную культуру и художественный вкус студента, формирует адекватную самооценку профессионально-личностных качеств будущих музыкантов из КНР. Ключевые слова: интерпретация музыкального произведения, профессиональная подготовка, будущие певцы, украинская музыкально- педагогическая школа, китайская музыкально-педагогическая школа. In article, on the basis of the analysis of the literature regarding the definition of "competency in interpretation" and having studied the experience of leading Ukrainian and Chinese music teachers, are proved that the creative activities in the process of interpreting a musical compositions which encourages the development of musical abilities and artistic creative thinking, performance skills, creative vision and intuition, musical culture and artistic taste of the student generates an adequate self-assessment of professional and personal qualities of future musicians from China. Awareness of musical performance as an important component of future professional activity contributes to the formation of certain skills, creating a positive atmosphere that contributes to further professional development. The process of realization of content of musical composition by the performer plays various contexts functions: cognitive, educational, predictive, hedonistic, heuristic, communicative etc. e process of realization of musical composition content by the performer plays various contexts functions: cognitive, educational, predictive, hedonistic, heuristic, communicative etc. So, the versatility of the artistic process of a student-singer in the context of interpretation of a musical work provides the development of professional skills, artistic experience, creative thinking and performance excellence that become the basic resources of competency in interpretation in his further independent creativity. Key words: interpretation of a musical composition, training, future singers, Ukrainian musical-pedagogical school, Chinese musical-pedagogical school.

148-156

Authors: О. І. Башкір

У статті на основі аналізу історико-педагогічної літератури висвітлено передумови процесу розвитку й особливості становлення кафедри педагогіки ХНПУ імені Г.С. Сковороди на початку XX сторіччя. Нові соціальні вимоги створюють умови для підготовки педагогічних кадрів, здатних здійснювати просвітницькі реформи початкової та середньої ланок освіти. Автором наголошується на значенні кафедри педагогіки в становленні класичної педагогічної освіти в Україні. Ключові слова: науково-дослідницька кафедра, кафедра педагогіки, освіта, педагогічні кадри, Харківщина. В статье на основании анализа историко-педагогической литературы раскрываются предпосылки процесса развития и особенности становления кафедры педагогики ХНПУ имени Г.С. Сковороды в начале XX века. Новые социальные требования создают условия для подготовки педагогических кадров, способных к реализации реформ просвещения начальной и средней звеньев образования. Автором акцентируется внимание на значении кафедры педагогики в становлении классического педагогического образования в Украине. Ключевые слова: научно-исследовательская кафедра, кафедра педагогики, образование, педагогические кадры, Харьковщина. On the basis of the analysis of historical and pedagogical references the prerequisites and the peculiarities of the development of the Pedagogy Department in Kharkiv National University named after G.S.Skovorody at the beginning of the 20th century have been discovered. New social requirements created conditions for teachers training. These teachers were able to carry out educational reforms of primary and secondary education. The history of pedagogical education is closely related to Kharkiv region. 1920s were famous for opening a number of educational institutions in Kharkov, among them one should mention the Temporary pedagogical courses (1909), the Temporary practical courses for teachers of primary public schools at Kharkov University (1912), the Three-year higher educational courses named after G.S.Skovoroda (1919). Kharkiv University became the formation basis for the development of professional teachers training. The Temporary higher pedagogical courses later known as the Free Academy of Theoretical Knowledge was founded on the on the basis of two university departments (the Department of History and Philosophy and the Department of Physics and Mathematics. historical-philological and physical and mathematical). Various kinds of short-term educational courses, and later – the independent Institute was created in the Academy. The Academy didn’t have any specialization and this fact led to its failure and to the development of the Institute of Public Education. In addition, the need of conduction scientific work led to the establishment of several research departments, including the Department of Pedagogy. Based on The Department of Pedagogy along with its 4 sections (Methodology, Reflexology, Social Pedology and Educational Technology) and Kharkiv Experimental Management Station of the Department of Social Education the Ukrainian Research Institute of Pedagogy was formed. This event was really meaningful for the development of Ukrainian educational environment. Key words: research department, Department of Pedagogy, education, teaching staff, Kharkiv.

168-181

Authors: Л. Д. Зеленська

У статті схарактеризовано віхи становлення й розвитку Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди; визначено його завдання в контексті становлення вищої педагогічної освіти в Україні та харківському регіоні; висвітлено склад структурних підрозділів на кожному історичному етапі; окреслено місце й роль кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи в структурі ХНПУ імені Г.С. Сковороди в історичній ретроспективі. Ключові слова: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, кафедри, факультети, педагогічна освіта, викладацький склад, генезис, кафедра педагогіки. В статье охарактеризованы вехи становления и развития Харьковского национального педагогического университета имени Г.С. Сковороды; определены его задачи в контексте становления высшего педагогического образования в Украине и харьковском регионе; показан состав структурных подразделений на каждом историческом этапе; очерчены место и роль кафедры общей педагогики и педагогики высшей школы в структуре ХНПУ имени Г.С. Сковороды в исторической ретроспективе. Ключевые слова: ХНПУ имени Г.С. Сковороды, кафедры, факультеты, педагогическое образование, преподавательский состав, генезис, кафедра педагогики. The milestones of establishment and development of Kharkiv National Pedagogical University named after H. Skovoroda from the time of its founding to the present are characterized in the article. Normative legal documents regulating the development of pedagogical education in Ukraine and the activity of Kharkiv Pedagogical Institute in XIX - XX centuries are determined. Based on the processing of the statutes regulations, ministerial orders and directives its tasks at each historical period are defined; the attitude of the general public as well as scientific and pedagogical community regarding the way education institutions were provided with teaching staff is revealed. On the basis of studying archival documents, historical educational and historiographical sources ("Experience of History of Kharkiv University (unpublished materials)", "Brief Essay on History of Kharkiv University in the First Hundred Years of its Existence (1805-1905)", "Native Land", "Education in Kharkiv Region"," Development of National Education and Pedagogical Science in Kharkiv Region", "Higher Pedagogical Education and Science in Ukraine: History, Present and Prospects. Kharkiv Region", " Professors of Kharkiv National Pedagogical University named after H. Skovoroda"," Scientific Schools of Kharkiv National Pedagogical University named after H. Skovoroda", etc.) the composition of structural units is highlighted (faculties, departments, institutes) in the context of the genesis of KNPU named after H. Skovoroda. The place and role of General Pedagogics and Higher Education Pedagogics Department in the structure of KNPU named after H. Skovoroda is outlined in historical retrospective: opening Pedagogics Department at Historical-Philological Faculty of Kharkiv University according to the order of Ministry of National Education in 1850; founding two Pedagogics Departments at Social Education Faculty of Kharkiv Institute of National Education: Social Education and Pedology Department (1921), opening Pedagogics Department, Education Organization Department, Pedology Department, Сollective Сhildren's Movement Department (1931) in Kharkiv Institute of National Education, which were inherited by Kharkiv State Pedagogical Institute (1933). It is established that Pedagogics Department headed by professors S. Lytvynov, A. Zilbershteyn, L. Popova, I. Fedorenko, V. Lozova had functioned in the structure of Kharkiv State Pedagogical Institute since the 1930s until 2001. Starting from 2002 until present, the Department of General Pedagogics of Kharkiv National Pedagogical University is headed by prof. S. Zolotukhina. In 2009, taking into account the expansion of the tasks of the department, the Scientific Council of the University made a decision to rename it into General Pedagogics and Higher Education Pedagogics Department. In 2004 it was made part of Physics and Mathematics Faculty. Key words: KNPU named after H. Skovoroda, departments, faculties, pedagogical education, teaching staff, genesis, Pedagogics Department.

191-201

Authors: О. Є. Карпенко

У статті розкрито дефініцію “опікунська педагогіка”, її виокремлення як автономної дисципліни у Польщі (1964). Уперше в підручнику Р. Врочинського “Вступ до соціальної педагогіки”, який вийшов у 1966 р., вміщено розділ “Проблеми опікунської педагогіки”, де автор трактує поняття і сферу застосування опікунської педагогіки загалом, а також системи, напрями і завдання опікунської педагогіки у Польщі. У 70-х рр. ХХ ст. опікунська педагогіка стала окремою дисципліною – науковою і навчальною. Зацікавлення нею стало предметом обговорення на наукових конференціях, семінарах, знайшло висвітлення у численних публікаціях. У 1973 р. опікунська педагогіка увійшла як окрема дисципліна до навчального плану підготовки майбутніх педагогів (ліценціат, магістр), отримала статус академічної дисципліни у багатьох вищих навчальних закладах. У 90-х рр. відкрито спеціалізацію “опікунська педагогіка”. Сьогодні успішно функціонують наукові осередки в університетах і вищих педагогічних школах, які проводять дослідження у галузі опіки та займаються підготовкою педагогічних кадрів для здійснення опікунсько-виховної діяльності. Ключові слова: опіка, дитина, опікунська педагогіка, опікунсько-виховна діяльність, Польща. В статье раскрыто дефиницию “опекунская педагогика”, ее выделение как автономной дисциплины в Польше (1964). Впервые в учебнике Р. Врочинского "Введение в социальную педагогику”, вышедшим в 1966, помещен раздел “Проблемы опекунскей педагогіки”, в котром автор объясняет понятие и сферу применения опекунскей педагогики в целом, а также системы, направления и задачи опекунской педагогики в Польше. В 70-х гг. ХХ в. опекунская педагогика стала отдельной дисциплиной – научной и учебной. Интерес к ней стал предметом обсуждения на научных конференциях, семинарах, нашел отражение в многочисленных публикациях. В 1973 г. опекунская педагогика как отдельная дисциплина вошла в учебный план подготовки будущих педагогов (лиценциат, магистр), получила статус академической дисциплины во многих высших учебных заведениях. В 90-х гг. открыто специализацию “опекунская педагогика”. Сегодня в университетах и высших педагогических школах успешно функционируют научные центры, которые проводят исследования в области опеки и занимаются подготовкой педагогических кадров для осуществления попечительско-воспитательной деятельности. Ключевые слова: опека, ребенок, опекунская педагогика, попечительско- воспитательная деятельность, Польша. The article provides a definition of “social pedagogy” and traces its separation as an autonomous discipline in Poland in 1964. R. Wroczynski’s “Sociálna pedagogika” (“Social Pedagogy”) published in 1966 was the first guidebook to include a section on “Problems of social pedagogy”. The author treated in it the general concept and scope of social pedagogy as well as systems, approaches and objectives of social pedagogy in Poland. In 1970-ies social pedagogy became an autonomous both scientific and educational discipline. It became a point at issue at scientific conferences, seminars and found coverage in numerous publications. In 1973 social pedagogy was included in the teacher training curriculum (Licentiate and Master Degrees) and was granted the status of an academic discipline in many universities. In 1990-ies the specialization in “Social pedagogy” was certified. Nowadays there are many successful research centers at universities and other educational establishments engaging in research in the field of care provision and teacher preparation. Key words: care, a child, social pedagogy, educational activities, Poland.

213-221

Authors: Г. В. Корнюш

Статтю присвячено висвітленню проблеми становлення Народного університету в Одесі (1917-1920 рр.) – громадсько-просвітницької установи, яка уможливлювала доступ широких верств населення до університетських знань. Особливу увагу приділено вивченню внеску М. М. Ланге в заснування цієї інституції. Актуальність теми дослідження пояснюється відродженням демократичних цінностей у сучасній Україні та підсилюється поновленням боротьби суспільства за демократизацію усіх галузей (у тому числі освітньої сфери), соціальну рівність і права людини. На основі вивчення архівних, публіцистичних документів та історіографічних статей схарактеризовано тогочасні освітні потреби і вимоги суспільства, а також стисло визначено основні події, які посприяли організації Народного університету в Одесі – закладу, який розглядається автором даної публікації як перспективний крок на шляху до демократизації освітньої системи. Особливу увагу зосереджено довкола організаційних зусиль та діяльності М. М. Ланге, спрямованих на забезпечення представників різних соціальних пластів доступом до університетських знань. Ключові слова: М. М. Ланге, Народний університет, громадсько- просвітницька установа, демократизація освіти. В статье освещается проблема становления Народного университета в Одессе (1917-1920 гг.) – общественно-просветительского учреждения, который предоставлял широким народным массам доступ к университетским знаниям. Особое внимание обращено на изучение вклада Н. Н. Ланге в учреждение этой институции. Актуальность темы исследования объясняется возрождением стремления к демократическим ценностям в современной Украине и усиливается возобновлением общественной борьбы за демократизацию всех сфер (в том числе образовательной), социальное равенство и права человека. На основе изучения архивных, публицистических документов и современных историографических статей охарактеризовано образовательные нужды и требования того времени, а также кратко описано основные события, поспособствовавшие организации Народного университета в Одессе – институции, создание которой рассматривается автором данной публикации как перспективный шаг на пути к демократизации образовательной системы. Особое внимание в данной статье уделено организационным усилиям и деятельности Н. Н. Ланге, направленным на обеспечение представителей разных социальных слоев доступом к университетским знаниям. Ключевые слова: Н. Н. Ланге, Народный университет, общественно- просветительское учреждение, демократизация образования. The article throws light on the problem of mass higher education in the Odesa Region of the early 20th century. The author of the present paper places a particular emphasis on M. Lange’s contribution to the foundation of Odesa Public University whose establishment and existence played a crucial role in the fight against the elitist education system. The topicality of the investigation is explained by the renaissance of the democratic values in modern Ukraine and is reinforced by the renewed struggle for equality, human rights and democratization of all the social spheres, including the education system. Based on a range of archival documents, prerevolutionary newspapers and recent historiographic articles, the present paper briefly covers contemporary social needs and expectations as well as the events leading to the establishment of Public University in Odesa which is regarded by the author as a promising step towards democratization of the education system of the early 20th century. The primary focus of the article is on M. Lange’s organizational efforts and activities directed at providing people from different social strata with access to university knowledge. Key words: Mykola Lange, Public University, public and educational establishment, democratization of education.

231-241

Authors: О. О. Лученко

У статті розглядаються теоретичні дослідження японських учених з проблеми професійної дезадаптації. Розкрито психолого-педагогічну сутність поняття «дезадаптація». Проаналізовано різноманіття наукових визначень поняття «шок при зіткненні з реальністю»,прийнятих у психолого- педагогічних літературних джерелах, стосовно молодих учителів. Досліджено типи і причини дезадаптації вчителів-початківців. Проаналізовано чинники, які можна покращити з метою попередження початкової дезадаптації. Стаття також висвітлює чинники після працевлаштування, які важливі для управління дезадаптацією. Ключові слова: учителі-початківці,професійна освіта в Японії,типи і причини дезадаптації,шок при зіткненні з реальністю,попередження початкової дезадаптації, чинники адаптації, управління дезадаптацією. В статье рассматриваются теоретические исследования японских ученых по проблеме профессиональной дезадаптации. Раскрыта психолого- педагогическая сущность понятия «дезадаптация». Проанализировано многообразие научных определений понятия «шок при столкновении с реальностью»,принятых в психолого-педагогических литературных источниках, в отношении молодых учителей. Исследованы типы и причины дезадаптации начинающих учителей. Проанализированы факторы, которые можно улучшить с целью предупреждения начальной дезадаптации. Статья также освещает факторы после трудоустройства, которые важны для управления дезадаптацией. Ключевые слова: начинающие учителя,профессиональное образованиев Японии, типы и причины дезадаптации, шок при столкновении с реальностью, предупреждение начальной дезадаптации, факторы адаптации, управление дезадаптацией. The articlereviews the theoretical researches of Japanese scientistson the problem of disadaptation of novice teachers. The articlereveals the psychological and pedagogical essence of the concept of “disadaptation”. The analysis of the diversity of scientific definitions of the notion “reality shock” in connection with young teachers, which are common in psychological and pedagogical literary sources, has been made. The types and causes of maladjustment of novice teachers were investigated. The analysis of the factors that can be improved in order to prevent initial disadaptation has been done. The article also highlights the factors after the placement in a job that are important for the management of disadaptation. Key words: novice teachers,professional education in Japan, types and causes of disadaptation, realityshock, prevention of initial disadaptation,factorsofadaptation,management of disadaptation. factorsofadaptation,management of disadaptation.

256-264

Authors: Т. М. Собченко

У даній статті висвітлюється становлення та розвиток ідей природничої освіти в початковій школі другої половини ХХ століття у вітчизняній педагогічній думці. Також у статті, на основі аналізу філософської та історико- педагогічної літератури, подається ґенеза становлення природознавства як навчального предмета, яке пройшло непростий шлях у своєму розвитку, починаючи з часів античності. Особлива увага приділяється розкриттю вагомого внеску педагогів, методистів, науковців у розвиток природничої науки, природознавства як навчального предмета, що полягав у підборі ними аргументації щодо значення природознавства в усебічному розвитку особистості, підготовці навчальних посібників з природознавства, формуванні рекомендацій щодо методики викладання природознавчих дисциплін, пошуку конкретних кроків, пропозицій щодо реалізації загальнодидактичних принципів у процесі навчання природознавства. Ключові слова: становлення, розвиток, ідеї, початкова школа. Данная статье освещает становление и развитие идей естественного образования в начальной школе второй половины ХХ века в отечественной педагогической мысли. Также в статье, на основе анализа философской и историко- педагогической литературы, подается генезис становления природоведения как учебного предмета, которое прошло непростой путь в своем развитии, начиная со времен античности. Особенное внимание уделяется раскрытию весомого взноса педагогов, методистов, научных работников, в развитие естественной науки, природоведения как учебного предмета, который заключался в подборе ими аргументации относительно значения природоведения во всестороннем развитии личности, подготовке учебных пособий, из природоведения, формировании рекомендаций относительно методики преподавания дисциплин естествоведов, поиска конкретных шагов, предложений, относительно реализации общедидактичных принципов в процессе обучения природоведению. Ключевые слова: становление, развитие, идеи, начальная школа. This article discusses the formation and development of native pedagogical ideas in the elementary school science education in second half of the twentieth century. Based on the analysis of philosophical and historical-pedagogical literature, the article explores the genesis of the formation of natural history as a school subject, which progressed significantly since the antiquity. Special attention is given to understanding the significant contribution of teachers, methodologists, scientists who developed natural science and natural history as an educational subject. Their work presupposed the selection of their arguments regarding the meaning of science in the comprehensive development of personality, preparation of educational manuals on science, the formation of recommendations regarding the methodology of teaching, searching for some specific steps, and proposals on general didactic principles realization in the process of studying natural science disciplines. Key words: formation, development, ideas, initial school.

274-279

Authors: І. І. Черевань

Стаття присвячена проблемі організації профорієнтації. Мета статті – з’ясувати передумови становлення та розвитку профорієнтаційної роботи зі старшокласниками у вітчизняній педагогічній думці та практиці. З’ясовано, що на розвиток досліджуваної проблеми вплинули: поділ праці та трудових ресурсів за професіями, відкриття товарних бірж, науково-технічні зрушення, інтенсивність та кооперація праці, що вимагали появи спеціалізації, надання інформації про специфіку професій, розробки керівництва до вибору професії, створення довідково-інформаційних бюро, планомірної підготовки підлітків до вибору професії. Встановлено, що ознайомлення з професійною сферою діяльності, тьютерський супровід, виробничі практики на базі профільних установ виконували суб’єкти профорієнтації: спеціалісти служби професійної кар’єри, профконсультанти, профрадники, працівники біржі праці, приватні агенти центру зайнятості, тьютори. Ключові слова: профорієнтація, предумови, тьютерський супровід, суб’єкт профорієнтації, профосвіта, профдослідження, профконсультація, профвибір. Статья посвящена проблеме организации профориентации. Цель статьи – выявление предпосылок становления и развития профориентационной работы со старшеклассниками в отечественной литературе и практике. Выявлено, что на развитие исследуемой проблемы повлияли: распределение труда и трудовых ресурсов, открытие товарных бирж, научно-технические изменения, интенсификация и кооперация труда, которые обусловили появление специализации, предоставление информации о специфике профессий, разработку руководства к выбору профессий, создание справочно- информационного бюро профессий, планомерную подготовку подростков к выбору профессии. Установлено, ознакомление с профессиональной сферой деятельности, сопровождение тьютеров, проведение производственной практики в профильных учреждениях проводили субъекты профориентации: специалисты службы профессиональной карьеры, профконсультанты, профсоветчики, работники биржи труда, частные агенты центра занятости, тьютеры. Ключевые слова: профориентация, предпосылки, тьютерское сопровождение, профисследование, профконсультации, профвыбор. This article deals with the problem of the organization of vocational guidance. The purpose of this article is to find out preconditions for the establishment and development of vocational guidance of high school students in national educational thought and practice. On the ground of the analysis of historical and pedagogical literature it was found that the following factors had influenced the development of the problem in question: division of labor and human resources according to the professions, trade, market relations, opening of commodity markets, scientific and technological progress, labor intensity and cooperation that needed the appearance of specialization, provision of information about the professional distinctiveness, elaboration of career guides, creation of information offices, vocational guidance offices and regular preparation of teenagers for the career choice. It was established that the familiarization with the professional sphere of activity, tutor support, practical training in specialized institutions were carried out by the subjects of vocational guidance: vocational specialists, vocational advisers, vocational counselors, teachers counselors, labor market employees, private agents of employment centers and tutors. Key words: vocational guidance, preconditions, tutor support, subject of vocational guidance, vocational education, vocational research, vocational consultation, career choice.

3-12

Authors: Н. М. Білик

У статті звертається увага на систему вирішення шкільних конфліктів, зокрема між ровесниками на сучасному етапі. Проаналізовано результати опитування стосовно виникнення конфліктів, їх вирішення та особливостей поведінки серед учнів 7-10 класів м. Чернівці та області. Описано медіацію однолітків як технологію вирішення конфліктів у шкільній навчально-виховній системі. Можливість та важливість переорієнтації зі шкільної адміністративно-каральної системи на систему мирного вирішення суперечок, де враховуються інтереси усіх учасників, а не лише «невинних». Ключові слова: медіація, медіація однолітків, конфлікт, суперечка, відновні практики. В статье обращается внимание на систему решения школьных конфликтов, в частности между сверстниками на современном этапе. Проанализированы результаты опроса относительно возникновения конфликтов, их решения и особенностей поведения среди учащихся 7-10 классов г.Черновцы и области. Описана медиация сверстников как технология решения конфликтов в школьной учебно-воспитательной системе. Возможность и важность переориентации со школьной административно- карательной системы на систему мирного разрешения споров, где учитываются интересы всех участников, а не только «невиновных». Ключевые слова: медиация, медиация сверстников, конфликт, спор, восстановительные практики. In the article attention is paid to the system of solving the school conflicts, particularly between the peer at the present stage. Analyzed the results of the survey about emergence of conflicts and their solution and behavior among pupils 7-10 grade in the Chernivtsi city of and the region. Described mediation of peer as technology for conflict resolution in school educational system. The possibility and the importance of the reorientation of school administrative and punitive system to a system of peaceful settlement of disputes, which takes into account the interests of all participants, not just the "not guilty". Peer Mediation is technology of resolving conflicts between pupils with help of a teenage mediator who helps conflicting parties to reach an understanding with the problems that arose. Unlike traditional school system of conflict resolution at this case a major role in decisions by the problem situation plays children who are in a difficult situation. So they learn to peacefully resolve the dispute, to take responsibility for their own actions and to respect the opinion of the opponent. At schools in Chernivtsi city and the region in September 2014 the Chernivtsi Regional Institute of Postgraduate Education has started a project «School Service of understanding: introduction of mediation in secondary schools in Chernivtsi region». The purpose of the project - teaching children of techniques of peaceful conflict resolution, peer mediation implementation in the educational process, creating a safe environment between. Key words: mediation, peer mediation, conflict, dispute, restorative practices.

22-33

Authors: Б. М. Наумов

У статті розглядаються методологічний, теоретичний, технологічний, методичний і практичний концепти фундаментального дослідження проблеми цілісності педагогічної діяльності. Розроблений новий підхід до розуміння цілісної структури педагогічної діяльності в середній загальноосвітній школі як синтезу п’яти компонентів «мета, предмет, засоби, зміст, результат». Розкрита методологія дослідження цієї проблеми і шляхи її реалізації в цілісній середній і вищій педагогічній освіті. У зв’язку з цим визначені характеристики нового типу педагогів-поліцентристів, модель школи – поліцентр, найновішої теоретико-методологічної й дослідно-експериментальної системи – поліцентризму. Ключові слова: концепти фундаментального дослідження, цілісність педагогічної діяльності, модель школи – поліцентр, поліцентризм як система. В статье рассматриваются методологический, теоретический, технологический, методический и практический концепты фундаментального исследования проблемы целостности педагогической деятельности. Разработан новый подход к пониманию целостной структуры педагогической деятельности в средней общеобразовательной школы как синтезу пяти компонентов «цель, предмет, средства, содержание, результат». Раскрыта методология исследования данной проблемы и пути ее реализации в целостном среднем и высшем педагогическом образовании. В связи с этим определены характеристики нового типа педагогов–полицентристов, модель школы- полицентр, новейшей теоретико-методологической и опытно- экспериментальной системы полицентризма. Ключевые слова: концепты фундаментального исследования, целостность педагогической деятельности, модель школы-полицентр, полицентризм как система. The paper treats methodological, theoretical, technological, methodical and practical concepts of fundamental research of the challenge concerning the holistic pedagogical activities. Focus is on the framework of the complex object, characterized by its inner functional interrelations, basing on the invariant system of the bound elements (i.e.,“aim, subject, means, content, result”). They are integrated in entity of the process education as a completed cycle of implementation of teacherspractioners actions at a secondary educational school. The methodology of the treatment and the ways of its implementation in the holistic secondary and higher pedagogical education have been given. The aim is to substantiate a new type of holistic secondary education as an alternative of a traditional class-system, The approach to the treatment of a holistic pedagogical education as a variant of preparation of future teachers, aiming at enhancing the development of a holistic personality as a biological, psychological, spiritual, social, ethnological being.Thus, the characteristics, regarding teachers of a new type – teachers-polycentrists, model of school – polycenter, the newest theoretical & methodological and experimental system of polycentre, have been specified. Key words: fundamental research concepts, holistic pedagogical activities, model of school – polycentre, polycentrism as a system.

44-55

Authors: Р. Г. Баландюк

У даній статті розкрито сутність економічної складової як компонента змісту навчальних програм з історії України для учнів 8 – 9 класів загальноосвітньої школи. Економічна складова курсу історії постає як один з компонентів змісту історичної освіти, який закладає основу історико- економічних знань, умінь, навичок, цінностей та постає фоном, який дозволяє розібратись з економічними умовами життя людини певної історичної епохи. Проаналізовано зміст навчальних програм на наявність чи відсутність аспектів економічної історії України. Виявлено, що реформування освітньої галузі в Україні призводить до появи нової навчальної програми. Встановлено, що навчальні програми постійно удосконалюються. З 1991 р. історія України стає самостійним курсом у школі. Загалом, в перші роки незалежної України аспекти економічної історії в навчальних програмах були наявні як у достатній кількості, так і в деталізованій формі. На сучасному етапі проявляється тенденція до звуження трактування економічних тверджень в навчальних програмах. Ключові слова: навчальна програма, економічна складова змісту історії України, державний стандарт освіти, економічна історія України. В данной статье рассматривается сущность экономической составной как компонента содержания учебных программ с истории Украины для 8-9 классов общеобразовательной школы. Экономическая составная курса истории представляется как один из компонентов содержания образования, который как создает основу историко-экономических знаний, умений, ценностей, навыков, так и творит фон, который позволяет разобраться с экономическими условиями жизни человека определенной исторической эпохи. Проанализировано содержание учебных программ на наличие или отсутствие аспектов экономической истории Украины. Обозначено, что реформирование образования в Украине приводит к появлению новой учебной программы. Установлено, что учебные программы постоянно усовершенствуются. Если в первые годы независимости Украины аспекты экономической истории Украины в учебных программах были наявны в достаточном количестве, так и в детализированной форме, то на современном этапе проявляется тенденция к сужению трактовки экономических положений в учебных программах. Ключевые слова: учебная программа, экономическая составная содержания истории Украины, государственный стандарт образования, экономическая история Украины. The research deals with the issues of the economic component as a part of the content at the curriculum of the history of Ukraine for pupils of the 8th and the 9th forms at the general educational school. The economic component of the history of Ukraine is a part of the educational content, which creates the basis of the economic and historical knowledge, skills, experience and values. Also this component builds up the background, which helps to understand the economic circumstances of the human life in some historical ages. It is analyzed that the content at the curriculum has or doesn’t have the aspects of the economic history of Ukraine. The research presents that the reformation of the education in Ukraine creates a new curriculum at school. It is determined that the curriculum always improves. At the first years of the independence of Ukraine there are a lot of aspects of the economic history of Ukraine or even absent at different topics at the curriculum. But today there is a trend which shows the narrowing of the interpretation of the economic statements at the curriculum. Key words: the curriculum, economic component of the educational content of the history of Ukraine, the state educational standard, the economic history of Ukraine.

67-75

Authors: М. А. Білоцерковець

У статті розкрито сутність організації евристичного навчального процесу за допомогою пошуково-творчих ситуацій з метою поглиблення, перевірки та застосування освоєних теоретичних знань з гуманітарних дисциплін. Описано авторські розробки пошуково-творчих ситуацій застосування освоєних теоретичних знань у процесі проведення даного дослідження. Доведено, що використання евристичних технологій, принципів та механізмів інноваційного навчання значно підвищує результативність освоєння студентами нових знань, знімає психологічні бар’єри їх використання, стимулює мотивацію досягнення успіху. Ключові слова: евристичне навчання, технології, принципи, механізми, теоретичні знання, пошуково-творча ситуація, мотивація. В статье раскрыта сущность организации эвристического учебного процесса с помощью поисково-творческих ситуаций с целью углубления, проверки и применения освоенных теоретических знаний по гуманитарным дисциплинам. Описаны авторские разработки поисково-творческих ситуаций, применения освоенных теоретических знаний в процессе проведения данного исследования. Доказано, что использование эвристических технологий, принципов и механизмов инновационного обучения значительно повышает результативность освоения студентами новых знаний, снимает психологические барьеры их использования, стимулирует мотивацию достижения успеха. Ключевые слова: эвристическое обучение, технологии, принципы, механизмы, теоретические знания, поисково-творческая ситуация, мотивация. The article under review reveals the essence of heuristic learning process with creative-research situations usage to enhance, test and practice mastered theoretical knowledge of the humanities. It is singled out that the effective implementation of heuristic learning techniques and creating learning situations in professional area should be based on the principles of heuristic education. These innovative forms of training include the following activities: determining the amount, content and nature of training for each topic by students, formulation of problem questions, constructing and heuristic solving educational problems, analysis of facts and examples, which requires involvement of knowledge of professional disciplines. Creative-research situations, worked out by the author to apply mastered theoretical knowledge during the study, are described. The author points out that the use of heuristics, principles and mechanisms of innovative training significantly improves performance by students of mastering new knowledge, relieves psychological barriers of their usage, stimulates the motivation to succeed. It is proved that heuristic mechanisms and approaches provide better results in learning of humanities than traditional ways of training. Key words: heuristic learning technologies, principles, mechanisms, theoretical knowledge, creative-research situation, motivation.

86-95

Authors: О. М. Кас’яненко

У статті йдеться про особливості роботи дошкільних навчальних закладів, які залучають до виховного процесу дітей з особливими потребами. Зазначено, що діти з особливими потребами – це категорія дошкільників, які мають певні психофізичні вади розвитку. Такі вади можуть бути вродженими або набутими. Тривалий час такі групи дітей взагалі не відвідували дитячі заклади освіти. Сьогодні Україна активно впроваджує ідею інклюзивного навчання та широкого залучення дітей з особливими потребами до активного соціального життя. Оскільки вони стають безпосередніми учасниками навчального процесу в ДНЗ, вихователь має бути готовим до роботи з такими дітьми. Стаття розкриває основні підходи щодо організації роботи з книгою. Доведено, що діти з обмеженими можливостями здоров’я потребують специфічних прийомів ознайомлення з книгою, опрацюванням її змісту, усвідомлення ідейного задуму. Особлива увага такими дітьми приділяється ілюстраціям. Ілюстрація виступає не лише в якості зорового образу, а є основою для правильного сприймання тексту, визначення характеру героя, вона тренує пам'ять, увагу, уяву, виступає підґрунтям для активної комунікації. Залучення дітей з особливими потребами до процесу читання виступає сьогодні одним з провідних завдань дошкільної ланки освіти. Ключові слова. Дошкільники, книга, ілюстрація, інклюзія, виховання, особистість, компонент. В статье идет речь об особенностях работы дошкольных учебных заведений, которые привлекают к воспитательному процессу детей с особыми потребностями. Отмечено, что дети с особыми потребностями – это категория дошкольников, которые имеют определенные психофизические недостатки развития. Такие пороки могут быть врожденными или приобретенными. Долгое время такие группы детей вообще не посещали детские учреждения образования. Сегодня Украина активно внедряет идею инклюзивного обучения и широкого привлечения детей с особыми потребностями к активной социальной жизни. Поскольку они становятся непосредственными участниками учебного процесса в ДОУ, воспитатель должен быть готовым к работе с такими детьми. Статья раскрывает основные подходы к организации работы с книгой. Доказано, что дети с ограниченными возможностями здоровья нуждаются в специфических приемах ознакомления с книгой, проработкой ее содержания, осознания идейного замысла. Особое внимание такими детьми уделяется иллюстрациям. Иллюстрация выступает не только в качестве зрительного образа, а является основой для правильного восприятия текста, определения характера героя, она тренирует память, внимание, воображение, выступает основой для активной коммуникации. Вовлечение детей с особыми потребностями в процесс чтения является сегодня одной из ведущих задач дошкольного звена образования. Ключевые слова. Дошкольники, книга, иллюстрация, инклюзия, воспитание, личность, компонент. The article deals with the peculiarities of the pre-schools which attract children with special needs to the educational process. It is noted that children with special needs are a category of preschool children who have certain psychophysical lack of development. Such defects can be congenital or acquired. For a long time these groups of children have not attendededucation institutions for kids. Today Ukraine is actively implementing the idea of inclusive education and the involvement of children with special needs to an active social life. As they become directly involved in the educational process in preschool, the teacher must be ready to work with such children. The article reveals the main approaches to the organization of work with a book. It is proved that children with disabilities are in need of specific methods of familiarization with a book, study of its content, awareness of ideological purpose. Particular attention is paid to these children with the illustrations. Illustration acts not only as a visual image, and is the basis for the correct perception of the text, determines the nature of the hero, it trains memory, attention, imagination, and is a basis for active communication. Involving children with special needs in the process of reading is one of the leading problems of pre-school education nowadays. Key words. Preschoolers, book, illustration, inclusion, education, personality component.

104-114

Authors: М. Е. Пісоцька

В статті узагальнені різні погляди науковців на сутність, закономірності, принципи, структуру, види, форми, умови ефективності індивідуалізації та диференціації навчання. Зокрема підкреслюється, що: індивідуалізація навчання це процес спрямований на розвиток індивідуальності; він передбачає відокремлення (виділення) учня (студента) в процесі навчання для урахування притаманних йому індивідуальних особливостей та певну організацію цього процесу (систему індивідуалізованих способів, прийомів взаємообумовлених дій вчителя (викладача) та учнів (студентів) на всіх етапах учбової діяльності). В статті схарактеризовані виділені в психолого- педагогічній літературі: основне та специфічні протиріччя, що виступають джерелом, рушійною силою цього процесу; певні елементи, з яких складається дидактична система індивідуалізації навчання; специфічні закономірності та принципи індивідуалізація навчання, у відповідності із якими будується навчальний процес у вищій школі; різні види, форми, рівні диференціації та індивідуалізації навчання. Ключові слова: індивідуалізація навчання, закономірності, принципи, структура, види, форми, умови ефективності індивідуалізації та диференціації навчання. В статье обобщены различные взгляды ученых на сущность, закономерности, принципы, структуру, виды, формы, условия эффективности индивидуализации и дифференциации обучения. В частности подчеркивается, что: индивидуализация обучения это процесс направленный на развитие индивидуальности; он предусматривает отделение (выделения) ученика (студента) в процессе обучения для учета присущих ему индивидуальных особенностей и определенную организацию этого процесса (систему индивидуализированных способов, приемов взаимообусловленных действий учителя (преподавателя) и учеников (студентов) на всех этапах учебной деятельности). В статье охарактеризированы выделеные в психолого- педагогической литературе: основное и специфические противоречия, выступающие источником, движущей силой этого процесса; определенные элементы, из которых состоит дидактическая система индивидуализации обучения; специфические закономерности и принципы индивидуализация обучения, в соответствии с которыми строится учебный процесс в высшей школе; различные виды, формы, уровни дифференциации и индивидуализации обучения. Ключевые слова: индивидуализация обучения, закономерности, принципы, структура, виды, формы, условия эффективности индивидуализации и дифференциации обучения. The article summarizes different views of scientists on the nature, the laws, principles, structure, types, forms, terms of efficiency of individualization and differentiation of teaching. In particular, it emphasizes that: individualization of teaching is a process aimed at the development of individuality; it provides for the accentuation (emphasizing) of a pupil (student) in the teaching process to take into account the individual inherent characteristics and specific organization of this process (the system of individualized methods, techniques interdependent with the actions of the teacher and pupils (students) at all phases of the teaching activity). The article is dedicated to a characterization of the following concepts, emphasised in the Psychological and Educational literature: the main and specific contradictions, being the source, the driving force of this process; certain elements that make up the didactic system of individualization of teaching; system-creating factors of the individualization of educational activity; specific laws and principles of individualized teaching, in accordance to which, the teaching process in higher education is built; different types, shapes, levels of differentiation and individualization of education. Key words: individualization of teaching, laws, principles, structure, types, forms, conditions of efficiency of individualization and differentiation of teaching.

129-136

Authors: Н. І. Стяглик

У статті розглядаються питання використання консультацій з метою діагностування та контролю навчальних досягнень студентів. Визначені функції навчального консультування. Доведено, що навчальне консультування впливає на готовність студентів до майбутньої професійної діяльності, адже сприяє усвідомленню характеру майбутньої роботи; розвитку почуття відповідальності; готовності до розширення і удосконалення власного наукового та загальнокультурного світогляду; організованості та здатності до нестандартних, творчих рішень; розвитку навичок самокритичності і рефлексії; інтелектуальної активності; виробленні дослідного стилю; гнучкості та оригінальності мислення. Ключові слова: діагностика, контроль, навчальне консультування, функції. В статье рассматриваются вопросы использования консультаций с целью диагностики и контроля учебных достижений студентов. Определены функции консультации в учебном процессе. Доказано, что учебное консультирование оказывает значительное влияние на готовность студентов к будущей профессиональной деятельности, ведь способствует осознанию характера предстоящей работы; развитию чувства ответственности; готовности к расширению и усовершенствованию собственного научного и общекультурного мировоззрения; организованности и способности к нестандартным, творческим решениям; развитию навыков самокритичности и рефлексии; интеллектуальной активности; выработке исследовательского стиля; гибкости и оригинальности мышления. Ключевые слова: диагностика, контроль, учебное консультирование, функции. This article discusses the use of consultations with a view to the diagnosis and monitoring of educational achievements of students. The article deals with the problem of educational consultations use in higher educational establishments aiming at increasing the effectiveness of teaching process. The author discusses the significance and functions of the consultation in teaching process. Proved that educational consultation has important impact on the willingness of students to future careers, as promotes awareness of the nature of the work, and development of a sense of responsibility, willingness to expand and deepen its research and general outlook; organization and capacity for innovative and creative solutions; develop skills of self-criticism and reflection; intellectual activity, the development of research style, flexibility and originality of thought. Consultations contributes to the development cognitive interest of students, teaches them exactly the wording of emerging issues and questions, enhances the knowledge and satisfaction increased interest in certain subjects, achieving a higher level of knowledge and skills in the subject. Key words: diagnosis, monitoring, educational consultation, functions.

146-154

Authors: Б. І. Без’язичний

У статті розкрито суть підготовки викладачів вищих педагогічних навчальних закладів до забезпечення формування етичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури. Зазначено, що результатом такої підготовки є професійно-етична готовність викладача, яку визначено як сукупність професійних мотивів, знань, умінь, навичок, а також комплекс особистісних якостей, які забезпечують ефективність процесу формування етичної компетентності студентів. Професійно-етична готовність викладача складається з відповідної психологічної готовності і професійної компетентності. До спеціальних знань, які необхідні викладачу для формування етичної компетентності студентів, автор відносить: знання суті і змісту етичної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури, особливостей процесу формування цієї якості, технології організації моніторингу зазначеного процесу; знання методології та концептуальних засад морально-етичного виховання студентів. Визначено групи вмінь, які необхідні викладачу для успішного формування етичної компетентності студентів: цілепокладання, планування, дослідницькі, стимулювально- мотиваційні, конструктивні, контрольно-корекційні, комунікативні, рефлексивно-аналітичні. Ключові слова: викладач, професійно-етична готовність, етична компетентність, майбутній вчитель, фізична культура. В статье раскрыта суть подготовки преподавателей высших педагогических учебных заведений к обеспечению формирования этической компетентности будущих учителей физической культуры. Отмечено, что результатом такой подготовки является профессионально-этическая готовность преподавателя, которая определена как совокупность профессиональных мотивов, знаний, умений, навыков, а также комплекс личностных качеств, обеспечивающих эффективность процесса формирования этической компетентности студентов. Профессионально-этическая готовность преподавателя состоит из соответствующей психологической готовности и профессиональной компетентности. К специальным знаниям, которые необходимы преподавателю для формирования этической компетентности студентов, автор относит: знания сути и содержания этической компетентности будущего учителя физической культуры, особенностей процесса формирования этого качества, технологии организации мониторинга указанного процесса; знание методологии и концептуальных принципов морально-этического воспитания студентов. Определены группы умений, которые необходимы преподавателю для успешного формирования этической компетентности студентов: целеустановка, планирование, исследовательские, стимулирующе- мотивационные, конструктивные, контрольно-коррекционные, коммуникативные, рефлексивно-аналитические. Ключевые слова: преподаватель, профессионально-этическая готовность, этическая компетентность, будущий учитель, физическая культура. In article the essence of training of teachers of the highest pedagogical educational institutions for ensuring formation of ethic competence of future teachers of physical culture is opened. It is noted that professional and ethical readiness of the teacher which is defined as set of professional motives, knowledge, abilities, skills, and also a complex of the personal qualities providing efficiency of process of formation of ethical competence of students is result of such preparation. Professional and ethical readiness of the teacher consists of the corresponding psychological readiness and professional competence. The author refers to special knowledge which are necessary for the teacher for formation of ethical competence of students: knowledge of an essence and the maintenance of ethical competence of future teacher of physical culture, features of process of formation of this quality, technology of the organization of monitoring of noted process; knowledge of methodology and conceptual principles of moral and ethical education of students. Groups of abilities which are necessary for the teacher for successful formation of ethical competence of students are defined: tseleustanovka, planning, research, stimuliruyushche-motivational, constructive, control and correctional, communicative, reflexive and analytical. Key words: teacher, professional and ethical readiness, ethical competence, future teacher, physical culture.

165-173

Authors: Т. В. Висікайло

Вагоме значення у професійній підготовці студентів художніх училищ має пейзаж. У процесі навчання стимулюється зацікавленість до творчого осмислення наданого учбового матеріалу, формується стійка внутрішня мотивація студентів до оволодіння новими знаннями. Ефективність вирішення порушеної проблематики пов’язується із застосуванням у навчальному процесі натурних спостережень, вивчення пленерного досвіду попередників. Робота над пейзажем допомагає студентам наглядно демонструвати свої можливості щодо організації просторових відношень на площині, показати варіанти гармонійного розміщення об’єктів зображення у просторі, встановити взаємозв’язки між способом організації просторових відношень на площині та його впливом на глядача. Ключові слова: пейзаж, просторове мислення, художнє училище, організація простору на площині, педагогіка. Весомое значение в профессиональной подготовке студентов художественных училищ имеет пейзаж. В процессе обучения стимулируется заинтересованность к творческому осмыслению данного учебного материала, формируется стойкая внутренняя мотивация студентов к овладению новыми знаниями. Эффективность решения затронутой проблематики связывается с применением в учебном процессе натурных наблюдений, изучения пленэрного опыта предшественников. Работа над пейзажем помогает студентам наглядно демонстрировать свои возможности относительно организации пространственных отношений на плоскости, показать варианты гармоничного размещения объектов изображения в пространстве, установить взаимосвязи между способом организации пространственных отношений на плоскости и его влиянием на зрителя. Ключевые слова: пейзаж, пространственное мышление, художественное училище, организация пространства на плоскости, педагогика. Landscape has the considerable value on the training of art schools students. The uniqueness of the landscape art is the ability to solve complex graphical, colorful, composite tasks in a simple, understandable form. In the process of training the interest to creative comprehension of provided educational material is stimulating, a stable internal motivation of students to mastering new knowledge is forming. The expediency of using the landscape to form spatial thinking of students of art schools is the main task of training the secondary art institutions specialists. The effectiveness of the raised problems solution tied with the usage in the educational process model observations, the performance of graphics and color model sketches, combined with the study of the predecessor’s experience. Landscape working helps students clearly demonstrates the possibilities of organization of spatial relations at the plane, variants of harmonious placement of objects in the image space, ascertainment relationship between the method of organization of spatial relations on the plane and its impact on the viewer. In the formation of spatial thinking, as the ability to creative interpretation of reality, knowledge and skills, gained while working on the landscape, should help the students. Key words: landscape, spatial thinking, art school, theorganization of space on the plane, education.

185-192

Authors: О. С. Грицюк

У даній статті досліджено застосування інноваційних педагогічних технологій у математичній підготовці студентів інженерних спеціальностей. Особлива увага приділяється використанню проблемного і контекстного навчання у процесі математичної підготовки з метою її модернізації та розвитку професійних компетенцій студентів. Підкреслено важливість системного підходу до застосування педагогічної інноватики у математичній підготовці студентів інженерно-технічних спеціальностей. Проведено аналіз математичної підготовки студентів інженерних спеціальностей. На основі аналізу педагогічної літератури сформульовано основні етапи вивчення математики. Запропонована модель багаторівневої математичної підготовки майбутніх інженерів із використанням прийомів педагогічної інноватики. Доведено, що системне і послідовне застосування цієї моделі сприяє поглибленню позитивних трансформацій у сучасній математичній освіті. Ключові слова: математична підготовка, педагогічна інноватика, проблемне навчання, контекстне навчання, майбутні інженери. В данной статье исследовано применение инновационных педагогических технологий в математической подготовке студентов инженерных специальностей. Особое внимание уделяется использованию проблемного и контекстного обучения в процессе математической подготовки с целью ее модернизации и развития профессиональных компетенций студентов. Подчеркнута важность системного подхода к применению педагогической инноватики в математической подготовке студентов инженерно-технических специальностей. Проведен анализ математической подготовки студентов инженерных специальностей. На основе анализа педагогической литературы сформулированы основные этапы изучения математики. Предложена модель многоуровневой математической подготовки будущих инженеров с использованием приемов педагогической инноватики. Доказано, что системное и последовательное применение этой модели способствует углублению позитивных трансформаций в современном математическом образовании. Ключевые слова: математическая подготовка, педагогическая инноватика, проблемное обучение, контекстное обучение, будущие инженеры. This article investigates the use of innovative pedagogy technologies in mathematical training of engineering students. Special attention is paid to the use of problematic and contextual learning in the process of mathematical training with the aim of improving the cognitive level of students and the development of professional competence. The importance of a systematic approach to the use of innovation pedagogy in the mathematical training of engineering students. The analysis of teaching mathematics of engineering students is conducted. The basic stages of learning mathematics based on the analysis of pedagogical literature are formulated. The proposed model is multi-level mathematical training of engineering students by application of methods of innovation pedagogy. Proven and consistent system of this model contributes to the deepening of the positive transformations in modern mathematical education. The implementation of innovations in practice involving a systematic assessment of the efficiency of mathematical training is analyzed in complex. Key words: mathematical education, innovation pedagogy, problem-based learning, contextual learning, engineering students.

203-210

Authors: О. В. Коломієць

Статтю присвячено проблемам професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах. Показано, що інформаційно-навчальне середовище підготовки майбутнього фахівця у закладі вищої освіти є інтегрованою, здатною до динамічного оновлення багатокомпонентною системою, яка сприяє реалізації завдань зазначеної підготовки на рівні зростаючих вимог суспільства і потреб ринку праці. Ключові слова: інформаційно-навчальне середовище, професійна підготовка майбутніх фахівців, компоненти інформаційно-навчального середовища. Статья посвящена проблемам профессиональной подготовки будущих специалистов в высших учебных заведениях. Показано, что информационно- учебная среда подготовки будущего специалиста в высшем учебном заведении является интегрированной, способной к динамическому обновлению многокомпонентной системой, которая способствует реализации задач указанной подготовки на уровне растущих требований общества и потребностей рынка труда. Ключевые слова: информационно-учебная среда, профессиональная подготовка будущих специалистов, компоненты информационно-учебной среды. This article is devoted to the problems of training future professionals at the higher educational institutions. It is established that information training environment of the future specialists professional training at the higher educational institutions is integrated and capable of dynamical updating of multicomponent system, which promotes realization of tasks of this training at the growing requirements of society and labor market demands. The conclusion is made that the information and educational environment created at the higher educational institution for specialists training of a certain direction is the influential factor of innovations introduction in the educational process and its improvement. All components of the environment – technical, program, information are interdependent and interconnected. Proper response to scientific and technological progress, to growth of specialists training requirements need systematic modification of the environment, support of all its components in an actual state. The perspective direction of the subsequent scientific investigations is carrying out researches concerning identification of professional training improvement methods for graduates of the higher technical educational institutions on the principles of effective use of didactic potential of the information and educational environment created at the institute. Key words: information training environment, future specialists, professional training, components of information training environment.

220-233

Authors: О. П. Муковіз

У статті проаналізовано динаміку готовності викладачів до тьюторської діяльності у ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації. Описано педагогічний експеримент, який проходив на факультеті початкової освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини в процесі якого запроваджено відповідну технологію та експериментально перевірено її ефективність. Ключові слова: готовність викладачів, тьюторська діяльність, дистанційне навчання. В статье проанализирована динамика готовности преподавателей к тьюторской деятельности в вузах III – IV уровней аккредитации. Описан педагогический эксперимент, который проводился на факультете начального образования Уманского государственного педагогического университета имени Павла Тычины в процессе которого введена соответствующая технология и экспериментально проверена ее эффективность. Ключевые слова: готовность преподавателей, тьюторская деятельность, дистанционное обучение. The article analyzed the dynamics of readiness of lecturers to tutor activity in higher education institutions of III – IV accreditation levels during the pedagogical experiment. Motivational-value, operative and cognitive components that represent the structure of the lecturers’ readiness to tutor are characterized. Four levels of readiness are defined: low, medium, acceptable and high. Detailed description of the pedagogical experiment is given. In total, 50 lecturers of the Primary Education Faculty of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University took part in the experiment. The main research methods were observation, questioning and conversation. The technology of training of distance learning tutors (organizers) of higher education institutions of III – IV accreditation levels was put into practice. Its effectiveness was experimentally tested. The pedagogical experiment proved the efficacy of the suggested technology and showed that the overwhelming majority of the teachers have risen to a higher level of readiness to tutor activity. According to the results of statistical processing of the participants questionnaires a significant increase of all parameters of level indicators that were measured is stated. The study of lecturers’ readiness to tutor activity in higher education institutions of III – IV accreditation levels makes it possible to provide distance learning in the system of continuing education for primary school teachers. Key words: lecturers’ readiness, tutor activity, distance learning.

245-254

Authors: В. В. Хребтова

У статті подані методи формування полікультурної вихованості студентів юридичних спеціальностей засобами іноземних мов та переваги їх застосування у процесі полікультурного виховання майбутніх правників. Спрямованість на полікультурність забезпечується введенням у навчально- виховний процес студентів юридичних спеціальностей різних форм і методів інтерактивного навчання та виховання. Вищі навчальні заклади готують фахівців різних галузей юриспруденції, але, як правило, не приділяють належної уваги розвитку іншомовних комунікативних здібностей майбутніх юристів. Проте сучасні умови розвитку суспільства висувають нові вимоги до молодого фахівця-правника. Урахування полікультурної вихованості майбутнього правника має стати важливим завданням підготовки сучасних вишів. Навчально-виховний процес вищих навчальних закладів юридичного профілю потребує запровадження сучасних інноваційних підходів. Ключові слова: інтерактивні методи, полікультурна вихованість, іноземні мови, навчальний процес, студенти юридичних спеціальностей. В статье наведены методы формирования поликультурной воспитанности студентов юридических специальностей средствами иностранных языков и преимущества их использования в процессе поликультурного воспитания будущих юристов. Направленность на поликультурность обеспечивается введением в учебно-воспитательный процесс студентов юридических специальностей разных форм и методов интерактивного обучения и воспитания. Высшие учебные заведения готовят специалистов разных направлений юриспруденции, но, как правило, не уделяют достаточного внимания развитию иноязычных коммуникативных способностей будущих юристов. Однако современные условия развития общества выдвигают новые требования к молодому специалисту. Формирование поликультурной воспитанности будущего юриста должно стать важной задачей подготовки вузов. Учебно- воспитательный процесс высших учебных заведений юридического профиля требует внедрения современных инновационных подходов. Ключевые слова: интерактивные методы, поликультурная воспитанность, иностранные языки, учебный процесс, студенты юридических специальностей. Methods of forming multicultural education of law students with special means of foreign languages and advantages of their use during the multicultural education of future lawyers are considered in the article. The orientation to multiculturalism is provided by the introduction of various forms and methods of interactive teaching and education in the educational process of law students. Higher educational institutions prepare specialists in various branches of law, but they usually don’t pay enough attention to the development of foreign language communication skills of future lawyers. However, modern conditions of our society put forward new requirements for young professional lawyers. The multicultural education of future lawyers should become an important task of preparing of modern universities. International relations, their state and tendencies profoundly affect the international law. Among the objects of legal regulation of modern international law universal or global problems become increasingly important. The knowledge of international languages and the ability to communicate are significant factors in this process. The educational process requires the introduction of modern innovative approaches. The research doesn’t exhaust all aspects of the problem of the method of forming multicultural education of law students with special means of foreign languages. Key words: interactive methods, multicultural education, foreign languages, educational process, law students.

267-276

Authors: Л. Д. Зеленська, С. Є. Лупаренко

Дана стаття присвячена характеристиці змісту громадсько- педагогічної діяльності кафедри педагогіки Харківського державного педагогічного інституту ім. Г. С. Сковороди впродовж 1945 р. – 1960-х рр., що охоплювала роботу серед учителів і викладачів, батьків, широких верств населення. Робота з учителями і викладачами передбачала проведення для них політзанять, лекцій, доповідей, конференцій, дискусій, нарад і консультацій, проведення й участь у семінарах і курсах з підвищення кваліфікації учителів, надання допомоги університету для працівників дошкільних установ, школам в організації навчально-виховної роботи, створення і забезпечення роботи секції методики викладання у вищій школі при Харківському будинку вчених. Робота з батьками включала організацію батьківських лекторіїв, проведення лекцій і доповідей у батьківських університетах, школах, клубах, підприємствах, надання консультацій для батьків. Робота серед широких верств населення передбачала проведення масових лекцій і доповідей у садах, парках, палацах культури, заводах, навчальних закладах, організацію конференцій, тематичних вечорів запитань і відповідей, зустрічей, участь у проведені курсів і семінарів для пропагандистів, участь у вечорах і консультаціях для учнів старших класів, публікацію статей на педагогічні теми в газетах і журналах. Ключові слова: кафедра педагогіки, громадсько-педагогічна діяльність, напрями, викладачі, вчителі, батьки, учні. Данная статья посвящена характеристике содержания общественно- педагогической деятельности кафедры педагогики Харьковского государственного педагогического института им. Г. С. Сковороды на протяжении 1945 г. – 1960-х гг., которая охватывала работу среди учителей и преподавателей, родителей, широких слоев населения. Работа с учителями и преподавателями предусматривала проведение для них политзанятий, лекций,докладов, конференций, дискуссий, совещаний и консультаций, проведение и участие в семинарах и курсах повышения квалификации учителей, предоставление помощи университету для работников дошкольных учреждений, школам в организации учебно-воспитательной работы, создание и обеспечение работы секции методики преподавания в высшей школе при Харьковском доме ученых. Работа с родителями включала организацию родительских лекториев, проведение лекций и докладов в родительских университетах, школах, клубах, предприятиях, предоставление консультаций для родителей. Работа среди широких слоев населения предусматривала проведение массовых лекций и докладов в садах, парках, дворцах культуры, заводах, учебных заведениях, организацию конференций, тематических вечеров вопросов и ответов, встреч, участие в проведении курсов и семинаров для пропагандистов, участие в вечерах и консультациях для учеников старших классов, публикацию статей на педагогические темы в газетах и журналах. Ключевые слова: кафедра педагогики, общественно-педагогическая деятельность, направления, преподаватели, учителя, родители, ученики. This activity covered work with teachers and lecturers, parents, general population. The work with teachers and lecturers included conducting political classes, lectures, talks, conferences, councils and consultations, conducting and participating in teacher training seminars and courses, providing assistance to the University for Preschool Teachers and schools in organizing their educational work, creating and providing work of section of teaching methods in high school at Kharkiv House of Scientists. The work with parents included organization of special parental courses of lectures, conducting lectures and talks at parental universities, schools, clubs, enterprises, providing advice for parents. The work with general population included conducting lectures and talks for general population in gardens, parks, palaces of culture, plants, educational establishments, organization of conferences, thematic scientific events, participation in conducting courses and seminars for propagandists, participation in special events and consultations for senior pupils, publication of articles on educational topics in newspapers and journals. Key words: Department of Pedagogy, social and pedagogical activity, directions, lecturers, teachers, parents, pupils.

299-308

Authors: К. Ю. Мазуренко

У статті розкриваються нові підходи до релігійної освіти у школах Великої Британії. Аналізуються зміни, що мали місце у теології ХХ століття. Дуже важливою є сучасна ситуація соціальних змін і розвитку науки, яка вплинула на розвиток релігійної освіти, що стала більш науковою та дитиноцентричною. Робиться акцент на тому, що навчання не повинно ставати індоктринацією, а повинне навчити дітей розуміти релігію і навчити учнів думати теологічно. Також в сучасних обставинах релігійна освіта сприяє розвитку моральних якостей і розумінню сучасного плюралістичного світу. Ключові слова: релігійна освіта, полікультурність, індоктринація, феноменологічний підхід, неконфесійна освіта, теологічний підхід. В статье раскрываются новые подходы к религиозному образованию в школах Великой Британии. Анализируются перемены, которые имели место в теологии ХХ столетия. Очень важной является современная ситуация социальных изменений и развития науки, которая повлияла на развитие религиозного образования, которое стало более научным и поставило ребенка в центр педагогического процесса. Акцент делается на том, что обучение не должно становиться индоктринацией, а должно научить детей понимать религию и думать теологично. Также в современных обстоятельствах религиозное образование способствует развитию моральных качеств и пониманию современного плюралистического мира. Ключевые слова: религиозное образование, поликультурность, индоктринация, феноменологический подход, неконфессиональное образование, теологический подход. This article describes new approaches in religious education in Great Britain. Also it pays attention to the changes which have occurred in theology in 20th century, as increased the problems and complexities of religion and religious belief. It is very important in the modern situation of social changes and development of sciences which have influenced the development of religious education, that became more scientific and child-centered. Modern theology tries to illuminate the nature of religion and to show it for what it is, we can find out that modern theology has much to offer us in our task of devising a form of religious education which is meaningful and relevant to the child we teach. The article shows that the teaching of beliefs as if they were facts would constitute indoctrination rather than education. This situation and approach can be suitable for the members of church but not for professionals from pedagogic. The educational validity of a mode of thought, on of a subject, also depends, on how far it possible to teach it a way which ensures understanding and promotes cognitive perspective. In such circumstances religious education should be able to help young people to clarify problems concerning the changes of modes of thinking and various beliefs. The acceptance of World Religions as an integral part of religious education at all stages is the cause of disputes among scientists, but the longer this takes the more our society becomes pluralistic, multi-cultural, and so the need for change becomes more necessary. Key words: religious education, pluralistic, multi-cultural, indoctrination, phenomenological, non-confessional, theological.

321-326

Authors: Ван Тянь Ці

У статті розглядаються структурні компоненти поняття «основи співацької культури» cтосовно дітей молодшого шкільного віку – пізнавальний), ціннісно-орієнтаційний та виконавсько-творчий. На базі цих компонентів виділено критерії діагностики основ співацької культури молодших школярів як- то: когнітивний, мотиваційно-особистісний, діяльнісний, до кожного з яких представлено групу показників, які свідчать про становлення співацької культури молодшого школяра. Перша група показників(когнітивний критерій) заснована на виявленні ефективності пізнавальної діяльності: розвитку музичних здібностей, а також процесу засвоєння знань про музику, умінь і навичок. Ця група показників фіксує продуктивність переважно операційно-діяльнісного аспекту пізнавального процесу «присвоєння» дітьми музично-культурних цінностей. Друга група показників (мотиваційно-особистісний критерій) спрямована на виявлення музично-ціннісних особистісних орієнтації – емоційно-оцінного ставлення дітей до музики, яке свідчить про становлення основ музично- естетичної свідомості: естетичних емоцій, інтересу до музики, смаку, уявлень про красу (еталонів емоційних оцінок і оцінок-суджень). Ця група показників фіксує процес становлення естетичних пріоритетів особистості дитини молодшого шкільного віку. Третя група показників(діяльнісний критерій) спрямована на виявлення самостійності та музично-творчої активності дітей у співацькій діяльності. При проведенні діагностики важливо відбирати вокально- хоровий репертуар, що відповідає вимогам художності і доступності їх школярам за емоційним змістом і тривалістю звучання. По кожному показнику виставляються оцінки, які при повторних діагностиках свідчать про динаміку формування основ співацької культури молодшого школяра. Ключові слова: структурні компоненти основ співацької культури, критерії діагностики основ музичної культури, когнітивний критерій, мотиваційно-особистісний критерій, діяльнісний критерій, групи показників, молодші школяри. В статье рассматриваются структурные компоненты понятия «основы певческой культуры» в отношении детей младшего школьного возраста – познавательный, ценностно-ориентационной и исполнительско-творческий. На базе этих компонентов выделены критерии диагностики основ певческой культуры младших школьников, а именно: когнитивный, мотивационно- личностный, деятельностный, к каждому из которых представлено группу показателей, свидетельствующих о становлении певческой культуры младшего школьника. Первая группа показателей (когнитивный критерий) основана на выявлении эффективности познавательной деятельности: развития музыкальных способностей, а также процесса усвоения знаний о музыке, умений и навыков. Эта группа показателей фиксирует производительность преимущественно операционно-деятельностного аспекта познавательного процесса «присвоения» детьми музыкально-культурных ценностей. Вторая группа показателей (мотивационно-личностный критерий) направлена на выявление музыкально- ценностных личностных ориентации – эмоционально-оценочного отношения детей к музыке, которое свидетельствует о становлении основ музыкально- эстетического сознания: эстетических эмоций, интереса к музыке, вкуса, представлений о красоте (эталонов эмоциональных оценок и оценок-суждений). Эта группа показателей фиксирует процесс становления эстетических приоритетов личности ребенка младшего школьного возраста. Третья группа показателей (деятельностный критерий) направлена на выявление самостоятельности и музыкально-творческой активности детей в певческой деятельности. При проведении диагностики важно отбирать вокально-хоровой репертуар, отвечающий требованиям художественности и доступности их школьникам по эмоциональному содержанию и продолжительности звучания. По каждому показателю выставляются оценки, которые при повторном диагностировании свидетельствуют о динамике формирования основ певческой культуры младшего школьника. Ключевые слова: структурные компоненты основ певческой культуры, критерии диагностики основ музыкальной культуры, когнитивный критерий, мотивационно-личностный критерий, деятельностный критерий, группы показателей, младшие школьники. The article deals with the structural components of the concept of "fundamentals singers culture" to the primary school children – cognitive, value-orientation and performing and creative. On the basis of these components is selected diagnostic criteria foundations singers culture of elementary school children such as: cognitive, motivational and personality, activity, each of which represented a group of indicators that show the formation of the y school children singers culture. The first group of indicators (cognitive criteria) based on the detection efficiency of cognitive activity: development of musical skills, and the process of learning about music skills. This group of indicators captures operational performance mainly cognitive-activity aspect of the process of "appropriation" kids musical and cultural values. The second group of parameters (motivational and personal criterion) to investigate how musical and personal value orientation - emotional and evaluative attitude of children to music, which indicates the formation of the foundations of musical and aesthetic consciousness, aesthetic emotion, interest in music, taste, ideas about beauty (standards emotional assessments and evaluations, judgments). This group of indicators captures the process of formation of aesthetic priorities of the individual child of primary school age. The third group of indicators (activity-test) is aimed at identifying the independence and musically creative activity of children of the singers. When diagnosing important to select vocal-choral repertoire, subject to the availability of artistry and their students for emotional content and duration. For each parameter estimations that repeated diagnostics indicate dynamic laying the foundations of the singers culture of younger pupils. Key words: structural components bases singers culture, diagnostic criteria foundations of musical culture, cognitive criterion, motivational and personal criteria, activity criterion of performance, the school children.

336-345

Authors: О. Г. Коваленко

У статті подано результати діагностики особливостей міжособистісного спілкування у похилому віці. Його розглядають як процес формування емоційних взаємин особи похилого віку з окремими суб’єктами. Подано результати дослідження особливостей емпатії, самотності, стилів спілкування, якостей особистості, наявності друзів та приятелів, а також осіб, які подобаються та яким подобаєшся особам похилого віку. Виявлено, що особи цього віку рідко почуваються самотніми, мають достатню кількість друзів та приятелів, але менше ніж раніше. Більшість із них уважають, що оточуючим вони подобаються, а ті – подобаються їм. Рівень емпатії у них занижений, в ній переважає емоційний канал. Значна кількість досліджених осіб похилого віку недостатньо задоволені власним колом спілкування, хотіли б його змінити. Вони найбільше цінують в інших людях доброту, чесність, щирість, порядність, ці ж якості вважають найкращими і в себе. Особи цього віку менше схильні як до прямого суперництва, так і до спільного розв’язання проблем. У міжособистісному спілкуванні, зокрема в конфлікті, вони частіше або пристосовуються до ситуації, або уникають її вирішення, або йдуть на певні поступки один одному. Ключові слова: особистість у похилому віці, міжособистісне спілкування, самотність, емпатія, стилі спілкування. В статье представлены результаты диагностики особенностей межличностного общения в пожилом возрасте. Его рассматривают как процесс формирования эмоциональных взаимоотношений пожилых людей с отдельными субъектами. Представлены результаты исследования особенностей эмпатии, одиночества, стилей общения, качеств личности, наличия друзей и приятелей, а также лиц, которые нравятся, и которым нравишься. Выявлено, что лица этого возраста редко чувствуют себя одинокими, у них достаточно друзей и приятелей, но меньше, чем раньше. Большинство из них считают, что окружающим они нравятся, а те – нравятся им. Уровень эмпатии у них заниженный, в ней преобладает эмоциональный канал. Значительное количество исследованных пожилых людей недостаточно удовлетворены собственным кругом общения, хотели бы его изменить. Они больше ценят в других людях доброту, честность, искренность, порядочность, эти же качества считают лучшими и у себя. Пожилые люди меньше склонны как к прямому соперничества, так и к совместному решению проблем. В межличностном общении, в частности в конфликте, они чаще или приспосабливаются к ситуации, либо избегают ее решения, или идут на определенные уступки друг другу. Ключевые слова: личность в пожилом возрасте, межличностное общение, одиночество, эмпатия, стили общения. The article presents the results of diagnostic features of interpersonal communication in the elderly. It is considered as a process of forming emotional relationships with the elderly individual subjects. The results of the study the features of empathy, loneliness, communication styles, personality traits, the presence of friends and friends and people who like and who like you are there. People of this age rarely feel themselves lonely; they have enough friends, but less than before it was revealed. Most of them believe that others like them, and those – like him. The level of their empathy is low; the emotional channel is dominated there. A lot of elderly people don’t to satisfy by their own circle of contacts, they would like to change it. They appreciate in other people such qualities as kindness, honesty, sincerity, honesty; these qualities they think are their best. Elderly people are less inclined to both direct competition and the joint solution of problems. In interpersonal communication, particularly in the conflict, they are more or adapt to the situation or avoid its solutions, or go make certain concessions to each other. Key words: elderly personality, interpersonal communication, loneliness, empathy, styles of communication.

3-15

Authors: В. І. Березан

Стаття містить дослідження теоретичних і методичних аспектів підготовки соціального педагога до роботи з дітьми та їх батьками щодо грамотного і безпечного використання ресурсів віртуального простору. Вона розкриває позитивні тенденції віртуального світу (використання Web- браузерів, Web-сайтів, ІМ – миттєвого обміну повідомленнями, IRC – Інтернет-чатів, голосових чатів, відеоконференцій, соціальних мереж). Висвітлює поняття, пов’язані з безпекою у всесвітній мережі (флуд, тролінг, спам, флейм, офтопік, хотлінк). У публікації наводиться перелік Інтернет- загроз для дітей. Обґрунтовується необхідність аналізу змістового компоненту у циклі дисциплін професійної і практичної підготовки майбутнього соціального педагога. Пропонуються доповнення змісту, форм і методів підготовки майбутнього фахівця у вигляді спеціальних тем, питань і завдань у навчальних дисциплінах «Безпека життєдіяльності», «Методики соціально-виховної роботи», «Педагогіка сімейного виховання». Ключові слова: ресурси віртуального простору, соціальне виховання, соціальна самореалізація учня, ризики і безпека самореалізації особистості у сучасному інформаційному суспільстві, змістовий компонент підготовки майбутнього соціального педагога. Статья содержит исследование теоретических и методических аспектов подготовки социального педагога к работе с детьми и их родителями по вопросам грамотного и безопасного использования ресурсов виртуального пространства. Она раскрывает положительные тенденции виртуального мира (использование Web-браузеров, Web-сайтов, ІМ – мгновенного обмена сообщениями, IRC – Интернет-чатов, голосовых чатов, видеоконференций, социальных сетей). Раскрывает понятия, связанные с безопасностью у всемирной сети (флуд, тролинг, спам, флейм, офтопик, хотлинк). В публикации приводится перечень Интернет-угроз для детей. Обосновывается необходимость анализа содержательного компонента в цикле дисциплин профессиональной и практической подготовки будущего социального педагога. Предлагаются дополнения содержания, форм и методов подготовки будущего специалиста в виде специальных тем, вопросов и заданий в учебных дисциплинах «Безопасность жизнедеятельности», «Методики социально-воспитательной работы», «Педагогика семейного воспитания». Ключевые слова: ресурсы виртуального пространства, социальное воспитание, социальная самореализация ученика, риски и безопасность самореализации личности в современном информационном обществе, содержательный компонент подготовки будущего социального педагога. The article contains a study of the theoretical and methodological aspects of the training of social pedagogues to work with children and their parents on correct and safe use of resources of the virtual space. It reveals positive trends in the virtual world (using Web-browsers, Web-sites, IM – instant messaging, IRC – Internet chat, voice chat, video conferencing, social networks). Covers concepts related to security in the World Wide Web (flooding, trolling, spamming, flaming, off-topic, hotlink). The publication provides a list of Internet threats to children. The necessity of analysis of the semantic component in the cycle disciplines of professional and practical training of future social pedagogues. It offers the experimental content, forms and methods in the form of special issues and tasks in educational disciplines “Safety”, “Methods of social and educational work”, “Pedagogy of family education”. Key words: resources of the virtual space, social education, social selfrealization of the pupil, risks and safety of self-identity in the modern information society, substantial component of the preparation of future social pedagogues.

24-31

Authors: І. М Веретенко

У статті розглянуті нормативно-правові документи, що регламентують роботу соціального педагога в загальноосвітньому навчальному закладі, визначені його посадові обов’язки, виокремлено основні види соціально-педагогічної роботи. Ключові слова: соціальний педагог, загальноосвітній навчальний заклад, види роботи, напрями роботи, інклюзивна освіта, учні, батьки, вчителі. В статье рассмотрены нормативно-правовые документы, регламентирующие работу социального педагога в общеобразовательном учебном учреждении, определены его должностные обязанности, выделены основные виды социально-педагогической работы. Ключевые слова: социальный педагог, общеобразовательное учебное учреждение, направления работы, инклюзивное образование, ученики, родители, учителя. The article describes the regulatory and legal documents governing the work of the social teacher in secondary school, determines his duties, identifies the main types and directions of social and pedagogical work. A social teacher in secondary schools must do the following: to support the process of the first graders adaptation to life in school, to prevent disadaptation of pupils during their transition from primary to secondary school, to work with talented children and children with creative abilities, to create the conditions for motivation to selfdevelopment and self-treating; individual and group works with teachers, parents, to search for understanding in communication; to orient pupils to healthy lifestyles, to prevent suicidal behavior in children and teenagers, to formation a positive psychological climate in the pupils society. The content and main objectives of a social teacher in implementing inclusive education can be defined as the following: diagnosis of children`s personality characteristics and of the educational environment, working out an individual program in learning and development,consultation of pupils and parents, teachers (social teacher should form a psychological readiness for interaction with a child with special educational needs), observation of socio-psychological climate in a pupils society and the child's status in the group, socio-pedagogical adaptation help for the child. A social teacher in a secondary school is the main link in the process of personal development and supportive socialization of children, pupils. It is established that the basic premise of any effective activity of a social teacher in the process of work in a secondary school is traditionally considered to be basic knowledge of the legislation regarding the protection of children's rights, as well as the ability to establish an inter-ministerial and intersectoral cooperation with the employees of correspondent services and departments. Key words: social teacher, secondary school, directions of work, pupils, parents, teachers.

41-51

Authors: С. М. Курінна

У статті представлено теоретичний аспект роботи соціально- педагогічної служби дитячого будинку. Визначено роль соціально-педагогічної служби дитячого будинку в період трансформації закладів інтернатного типу. Теоретично обґрунтовано етапи соціального супроводу та підтримки вищезазначеної служби дитячого будинку в період його трансформації, розкрито комплекс заходів, які входять до індивідуальних програм комплексного супроводу замісної (патронатної чи прийомної) сім’ї. Доведено, що трансформований центр соціальної служби дитячого будинку є центром системної роботи з замісною сім’єю у своєму регіоні, яка включає в себе з боку соціального педагога: цілеспрямовану пропаганду замісної сім’ї (спільно з фахівцями служби сім’ї, громадськими організаціями та ЗМІ); набір та підготовку замісних батьків (спільно з фахівцями служби сім’ї за участю громадських організацій); комплексний супровід замісних сімей (спільно з фахівцями соціально-педагогічного, освітнього, психологічного, правового, медичного напрямів служби сім’ї та іншими існуючими службами); соціальну адаптацію осіб із числа сиріт (житло, професійне навчання, працевлаштування), а соціальні педагоги дитячого будинку-центра є координаторами комплексного супроводу замісних сімей. Ключові слова: соціально-педагогічна служба, соціальний супровід сім’ї, патронатна сім’я, замісна сім’я, прийомна сім’я, прийомні батьки. В статье представлен теоретический аспект работы социально- педагогической службы детского дома в период трансформации учреждений интернатного типа. Определена роль социально-педагогической службы детского дома в период трансформации учреждений интернатного типа. Теоретически обосновано этапы социального сопровождения и поддержки вышеуказанной службы детского дома в период его трансформации, раскрыто комплекс метроприятий, которые входят в план индивидуальных программ комплексного сопровождения замещающей (патронатной или приѐмной) семьи. Доказано, что трасформированный центр социальной службы детского дома является центром системной работы с замещающей семьѐй в своѐм регионе, который включает в себя со стороны социального педагога: целенаправленную пропаганду замещающей семьи (совместно со специалистами службы семьи, общественными организациями и СМИ); набор и подготовку замещающих родителей (вместе со специалистами социльно- педагогического, образовательного, психологического, правового, медицинского направлений службы семьи с другими существующими службами); социальную адаптацию лиц из числа сирот (профессиональное обучение, трудоустройство), а социальные педагоги детского дома-центра являются координаторами комплексного сопровождения замещающих семей. Ключевые слова: социально-педагогическая служба, социальное сопровождение семьи, замещающая семья, приѐмная семья, патронатная семья, приѐмные родители. The theoretical aspect of work of social and pedagogical service of orphanage is presented in article. Definitely a role of social and pedagogical service of orphanage during transformation of institutions of residential type. In theory the stages of social accompaniment and support of foregoing service of child's house are grounded in the period of his transformation, the complex of metropriyatiy is exposed, which are included in the plan of the individual programs of complex accompaniment of deputizing monogynopaedium. It is well-proven that a trasformirovannyy center of social service of child's house is the center of system work with a deputizing monogynopaedium in the region which plugs in itself from the side of social teacher: purposeful propaganda of deputizing monogynopaedium (jointly with the specialists of service of monogynopaedium, public organizations and mass-media); set and preparation of deputizing parents (together with specialists social and pedagogical, educational, psychological, legal, medical directions of service of monogynopaedium with other existent services); social adaptation of persons from a number orphans (vocational training, employment), and social teachers of child's house-center are the coordinators of complex accompaniment of deputizing monogynopaediums. Key words: social and pedagogical service, social maintenance of a family, patronage family, replaceable family, foster home, adoptive parents.

60-66

Authors: Н. В. Панченко

У статті визначено поняття рекламно-інформаційних технологій (зокрема, соціальної реклами), критеріїв ефективності їх впливу на свідомість студентської молоді; розглянуто особливості формування соціальної активності майбутніх соціальних педагогів засобами соціальної реклами, визначено можливості використання соціальної реклами в навчально- виховному процесі фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів. Ключові слова: соціальна активність, студентська молодь, рекламно- інформаційні технології, соціальна реклама. В статье определено понятие рекламно-информационных технологий (в частности, социальной рекламы), критериев эффективности их влияния на сознание студенческой молодежи; рассмотрены особенности формирования социальной активности будущих социальных педагогов средствами социальной рекламы, определены возможности использования социальной рекламы в учебно-воспитательном процессе профессиональной подготовки будущих социальных педагогов. Ключевые слова: социальная активность, студенческая молодежь, рекламно-информационные технологии, социальная реклама. The article defines the concept of advertising and information technology (including PSAs) performance criteria of their impact on the minds of students; Features of the social activity of future social workers by means of social advertising, defined possibilities of social advertising in the educational process of professional training of future social workers. The value of advertising and information technology crucial as applied in meaning, and, above all, in the education of socially active individual. While professional training priority should be the very formation of social activity of future social workers, because the degree of formation of social qualities of future specialists during training will depend level of professional activity. The paper emphasizes that the education of future social activity professionals - social workers will effectively if the consistent implementation of the educational process means PSAs. The author gives a reasoned and generalized definition of advertising and information technologies in social and educational activities: technology, using a set of tools and methods for collecting, processing and transmission of data (primary data of social and educational topics) to obtain information about the quality of the new state of the object, process or phenomenon. Also in the article the practical implementation of advertising and use of information technology in the educational process within the professional training of students field of study and specialty 6.010106, 7.01010601 - "Social pedagogy" in Poltava National Pedagogical University named after Korolenko. Determine an important aspect of the study of advertising and information technology as a means of educating socially active individual selection of current and future thematic areas of social advertising and priority issues for the creation of social advertising product orientation in Ukraine today. In modern society, we believe it is important to students focusing on such aspects of social advertising, propaganda as a positive, motivating the formation of social personality traits. Key words: social activity, students, advertising and information technology, social advertising.

75-81

Authors: Г. О. Безпала

У статті доведено, що фахова компетентність майбутнього вчителя з образотворчого мистецтва, як інтегративне особистісне утворення майбутнього фахівця, характеризується сукупністю знань, вмінь і якостей, що забезпечує професійне вирішення навчально-виховних завдань. Визначено зміст компонентів фахової компетентності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва: змістовий, діяльнісний, особистісний. Встановлено, що до змістового компонента відносяться знання з основ наук; методологічні та теоретичні знання суті та способів здійснення образотворчої діяльності; фахові (дидактичні, методичні) знання з навчання, виховання, розвитку учнів; управлінські знання: аналіз, планування, організація; до діяльнісного входять інтелектуальні, проектувальні, організаторські, аналітико-рефлексивні вміння вчителя образотворчого мистецтва; до особистісного – професійно- особистісні якості, позиція і спрямованість як особистості, індивіда і суб'єкта діяльності, рівень його відповідальності, свідомості і мислення; мотивація до оволодіння професією. Змістовий, діяльнісний, особистісний компоненти сприяють цілісності підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва. Ключові слова: фахова компетентність, компоненти компетентності, змістовий, діяльнісний, особистісний, майбутній вчитель образотворчого мистецтва. В статье рассмотрена профессиональная компетентность будущего учителя изобразительного искусства, как интегративная личностная составляющая будущего специалиста, характеризуется совокупностью знаний, умений и качеств, обеспечивающие профессиональное решение учебно- воспитательных заданий. Определено содержание компонентов профессиональной компетентности будущего учителя изобразительного искусства: содержательный, деятельностный, личностный. Установлено, что к содержательному компоненту относятся знания основ наук, методологические и теоретические знания сути и способов выполнения художественной деятельности; профессиональные (дидактические, методические) знания обучения, воспитания, развития учащихся;управленческие знания (анализ, планирование, организация); в деятельностный входят интеллектуальные, проективные, организаторские, аналитико- рефлексивные умения учителя изобразительного искусства; к личностному – профессионально-личночтные качества, позиция как личности, индивида и субъекта деятельности, уровень ответственности, сознания и мышления; мотивация овладения профессией. Содержательный, деятельностный и личностный компоненты способствует целостности подготовки будущих учителей изобразительного искусства. Ключевые слова: профессиональная компетентность, компоненты компетентности, содержательный, деятельностный, личностный, будущий учитель изобразительного искусства. Based on research of scientific papers and analysis of educational and qualification characteristics of fine arts teachers there was disclosed the gist of the notion of professional competence and its components and determined the efficacy of typical professional tasks, vocational and educational problems that arise in real situations of educational or scientific and educational activities. The content of the components of professional competence of future teacher of fine arts is considered. Basic knowledge and skills of the teacher of fine arts are divided into content-related, activity-related, and personal. The content component includes theoretical knowledge of the fundamentals of science, awareness of professional activity of education, training and development of students, the personal component includes professional and personal qualities, the position and orientation as a personality, an individual, and an entity, the level of his responsibility, consciousness and thinking; the activityrelated component includes professional knowledge and skills tested in practice as the most effective. The content-related, the activity-related and personal components contribute to the training entirety of future teachers of fine arts. Key words: professional competence, competence components, contentoriented, activity-oriented, personal, future teacher of fine arts.

93-99

Authors: Н. О. Єсіна

На основі теоретичного аналізу наукової літератури у статті проаналізовані існуючи класифікації методів формування творчих умінь студентів в інтелектуально-ігровій діяльності. Розкрито сутність кожного з методів, які забезпечують ефективніше формування творчих умінь майбутніх вчителів в інтелектуально-ігровій діяльності. У статті визначені вимоги до використання методів формування творчих умінь в процесі професійної підготовки майбутніх педагогів. Ключові слова: творчі уміння, інтелектуально-ігрова діяльність, методи та вимоги до використання методів. На основе теоретического анализа научной литературы в статье проанализированы существующие классификации методов формирования творческих умений студентов в интеллектуально-игровой деятельности. Раскрыта сущность каждого из методов, которые обеспечивают эффективное формирование творческих умений будущих учителей в интеллектуально-игровой деятельности. В статье определены требования к использованию методов формирования творческих умений в процессе профессиональной подготовки будущих учителей. Ключевые слова: творческие умения, интеллектуально-игровая деятельность, методы и требования к использованию методов. The article deals with methods affecting the formation of creative skills of students in intellectual gaming activities. Important in the formation and development of creative skills is to use logical methods of intellectual gaming activities. The basis of this human activity is the ability to transfer processes to resolve certain intellectual-game challenges to the conditions of the problem situation, facing it. This transfer is certainly possible provided that solved in the past and new intellectual-game challenges are similar. Application of the method of analogy involves using associations. By using analogies students learn to distinguish between significant and insignificant relationships, understand the nature and significance of the relationships between knowledge, find out the mechanism of their formation and manifestation, understanding how to obtain and use knowledge. To form the creative skills the student should be able to analyze the intellectual game problem (consider different approaches to its solution) and choose the correct variant to solve it. The analysis formed abstract thinking only when analysis provides sufficient material for combination. In the process of intellectual and induction of play not only develops thinking, but also helps to acquire knowledge, especially when combined inductive and analytical methods. The key purpose of using inductively intellectual game is to form students' concept of the basic laws, conditions, features of this game. Creative induction makes it possible to establish a new general argument, which was not in the original mind, carefully examining the causal relationship between intellectual game tasks and their elements. Shaping the creative skills of future teachers facilitates implementation of open methods that require discussion, original experiments, student projects and more. Deductive method teaches to the consistency and systematic thought, developing formal thinking. Particularly significant is his role in the systematization of game material. Problem method is particularly effective for the formation of creative skills. When using the problematic methods the teacher confronts students intellectuallyplaying task and show its solution. In the course of intellectual gaming activities must adhere to the conditions, that the student revealed he is available to process knowledge. Progress in this solution occurs in the detection of contradictions, showing the logic of the process and progress of solution of the intellectual game task. The research method creates and develops general creative skills in the solution of the integral intellectual tasks or playing smart and entertaining tasks. Key words: creative skills, intellectual gaming activity, methods and requirements for the use of methods.

109-118

Authors: Ю. О. Лисенко

У статті проведено аналіз концепцій учених щодо явища субкультури з точки зору різних галузей науки: філософії, психології, соціології, культурології, педагогіки, соціальної педагогіки. Досліджено й визначено поняття «субкультура». Окреслено місце молодіжної субкультури як структурного елемента загальної системи культури. Вивчені причини виникнення молодіжної субкультури. Доведено значущість молодіжної субкультури у формуванні способу життя юнацтва та схарактеризовано її ознаки. Дається визначення молодіжної субкультури з точки зору соціальної педагогіки, що уможливлює здійснення соціально-виховної роботи з її представниками. Ключові слова: субкультура, молодь, соціально-педагогічний підхід, суспільство. В статье проведен анализ концепций ученых относительно явления субкультуры с точки зрения различных отраслей науки: философии, психологии, социологии, культурологии, педагогики, социальной педагогики. Исследовано и определено понятие «субкультура». Определено место молодежной субкультуры, как структурного компонента, в общей системе культуры. Изучены причины возникновения молодежной субкультуры. Доказана значимость молодежной субкультуры в формировании образа жизни юношества и дана характеристика ее признаков. Дается определение молодежной субкультуры с точки зрения социальной педагогики, что дает возможность обосновать необходимость осуществления социально- воспитательной работы с ее представителями для просоциального развития самой молодежной субкультуры. Ключевые слова: субкультура, молодежь, социально-педагогический поход, общество. The article analyzes the concepts of scientists on the phenomenon of subcultures in terms of different branches of science: philosophy, psychology, sociology, cultural studies, pedagogy, and social pedagogy. The ways of interaction of subcultures in the basic culture of the society are studied. The place of youth subculture as a structural component in the overall system of culture is specified. The causes of youth subculture are dealt with. The importance of youth subculture in shaping youth lifestyles and characteristics of its features is proved. Considering the youth subculture in the context of the basic culture of the society, it is noted to be a holistic education within the dominant culture, which has its own specificity, manifests in specific value orientations, norms of behavior, appearance, hobbies, etc., and influences the improvement of the dominant culture. Therefore, it is advisable from the educational point of view to promote the pro-social formation of a youth subculture that, in turn, harmonizes the socio-cultural dynamics of the country. Accordingly, there is a need for social and educational work to be carried out with its representatives. Key words: subculture, youth, social and pedagogical approach, society.

130-141

Authors: А. О. Рижанова

Проаналізовано сутність, зміст, розвиток соціальної суб’єктності індивідів (людини, групи, соціуму) в умовах демократизації суспільства. Соціальну суб’єктність розглянуто як складову соціальності, яка формується в процесі соціально-педагогічної діяльності. Запропоновано називати об’єкта соціально-педагогічної діяльності – соціальним суб’єктом. Складовими соціальної суб’єктності є відчуття власної гідності, опанована свобода волі, соціальні активність, відповідальності та мужність, соціальна свідомість, усвідомлення власної соціальності, соціальне передбачення, вміння захисту від несприятливих впливів соціуму. Завданням соціально-педагогічної діяльності в розвитку соціальної суб’єктності є здійснення соціально-виховних технологій «переходу» індивіда від одного рівня цієї суб’єктності (сімейного, професійного, національного) до іншого (громадянського), тобто забезпечення умов подолання егоїзму особистісного, вікового, сімейного, національного, расового, конфесійного, професійного, регіонального, а також споживацтва. Принцип субсидіарності означає захист від владних структур індивідуальної свободи та відповідальності людей, соціальних спільнот, суспільства в цілому та, водночас, підтримку державою або місцевою владою індивідуальної свободи і відповідальності, коли їх недостатньо для досягнення цілей, необхідних для вкорінення людської гідності. Обґрунтовано актуалізацію за інформаційної доби принципу субсидіарності соціально-педагогічної діяльності, оскільки виникає потреба у становленні нових рівнів соціальної суб’єктності – регіонального та глобального, через залучення наднаціональних та надрегіональних структур до соціального виховання, технології якого у філогенезі відсутні. Соціально-педагогічна діяльність в Україні має будуватися на прикладі Європи щодо застосування принципу субсидіарності у ствердження громадянської соціальної суб’єктності для завершення національної ідентифікації країни, а також розробляти інноваційні технології соціального виховання зі становлення регіональної та глобальної соціальної суб’єктності українських індивідів для входження нашої країни гідним соціальним суб’єктом у європейський регіональний простір. Ключові слова : соціальна суб’єктність, принцип субсидіарності, соціально-педагогічна діяльність, інформаційне суспільство. Проанализированы сущность, содержание, развитие социальной субъектности индивидов (человека, группы, социума) в условиях демократизации общества. Социальная субъектность рассмотрена как составляющая социальности, которая формируется в процессе социально- педагогической деятельности. Предложено называть объект социально- педагогической деятельности – социальным субъектом. Составляющими социальной субъектности являются чувство собственного достоинства, владение свободой воли, социальная активность, ответственность и мужество, социальное сознание, осознание собственной социальности, социальное предвидение, умения защиты от неблагоприятных влияний социума. Задачами социально-педагогической деятельности в развитии социальной субъектности являются реализации социально-воспитательных технологий «перехода» индивида от одного уровня этой субъектности (семейного, профессионального, национального) до другого (гражданского и т.д.), то есть обеспечение условий преодоления эгоизма личностного, возрастного, семейного, национального, расового, конфессионального, профессионального, регионального, а также потребительства. Принцип субсидиарности означает защиту от властных структур индивидуальной свободы и ответственности людей, социальных групп, общества в целом и, одновременно, поддержку государством или местной властью индивидуальной свободы и ответственности, когда их оказывается недостаточно для достижения целей, необходимых для укоренения в социуме человеческого достоинства. Обоснована актуализация в информационный период принципа субсидиарности социально-педагогической деятельности потому, что возникает необходимость в становлении новых уровней социальной субъектности – регионального и глобального, через привлечение наднациональных и надрегиональных структур к социальному воспитанию, технологии которого отсутствуют в филогенезе. Социально-педагогическая деятельность в Украине должна строится на примере Европы относительно применения принципа субсидиарности в достижении гражданской социальной субъектности для завершения национальной идентификации страны. А также на разработке инновационных технологий социального воспитания относительно становления региональной и глобальной социальной субъектности украинских индивидов для вхождения нашей страны достойным социальным субъектом в европейское региональное пространство. Ключевые слова: социальная субъектность, принцип субсидиарности, социально-педагогическая деятельность, информационное общество. The essence, content, development of social subjectness of individuals (person, group, society) in terms of democratization of society is analyzed. The social subjectness is considered as part of sociality, which is formed in the process of social and educational activities. It is proposed to determine an object of social and pedagogical activity as a social subject. The components of social subjectness are as follows: feeling of self dignity, possessed free will, social activity, responsibility and courage, social consciousness, awareness of self sociality, social foresight, ability to protect against adverse impacts of socium. The task of social and pedagogical activities in the development of social subjectness is the implementation of socialeducational technologies of individual "transition" from one level of subjectness (family, professional, national) to another (civil) one, that is providing conditions to overcome selfishness of personal, age, family, national, racial, religious, professional, regional as well as excessive consumption. The principle of subsidiarity means protection of individual freedom and responsibility of people, social communities, and society as a whole from the authorities, and at the same time support by the state or local authorities of individual freedom and responsibility if they are not sufficient to achieve the objectives required for rooting human dignity. The updating of the principle of subsidiarity of social and educational activities in the era of information is grounded, because it is required to develop new levels of social subjectness (regional and global) by engaging supranational and supraregional structures in social education, the technologies of which in the phylogenesis are not available. Social and pedagogical activities in Ukraine should be based on the example of Europe as for application of the principle of subsidiarity in adoption of civil social subjectness to complete the national identity of the country and develop innovative technologies of social education in formation of regional and global social subjectness of Ukrainian individuals for entering our country into European regional space as a worthy social subject. Key words: social subjectness, the principle of subsidiarity, social and pedagogical activities in information society.

153-162

Authors: І. О. Шеплякова

На основі теоретичного аналізу наукової літератури у статті обґрунтована сутність системного підходу як методологічної основи дослідження, визначення й оцінки певних суспільних явищ. Автором доводиться актуальність, можливість та необхідність системно-структурного аналізу процесу формування деонтологічної культури майбутніх соціальних педагогів у контексті удосконалення змісту їхньої професійної підготовки. У статті узагальнений теоретико-практичний досвід компонентно- структурного аналізу процесу формування деонтологічної культури фахівця та визначені складові моделі системи формування деонтологічної культури майбутнього соціального педагога у соціально-виховному середовищі вищого навчального закладу. Ключові слова: соціальний педагог, професійна підготовка, система, системний підхід, деонтологічна культура соціального педагога, формування деонтологічної культури соціального педагога, соціально-виховне середовище, вищий навчальний заклад. На основе теоретического анализа научной литературы в статье обоснована сущность системного подхода как методологической основы исследования, определения и оценки определенных общественных явлений. Автором доказывается актуальность, возможность и необходимость системно-структурного анализа процесса формирования деонтологической культуры будущих социальных педагогов в контексте усовершенствования содержания их профессиональной подготовки. В статье обобщен теоретико-практический опыт компонентно- структурного анализа процесса формирования деонтологической культуры специалиста и определенные составные модели системы формирования деонтологической культуры будущего социального педагога в социально- воспитательной среде высшего учебного заведения. Ключевые слова: социальный педагог, профессиональная подготовка, система, системный подход, деонтологическая культура социального педагога, формирование деонтологической культуры социального педагога, социально-воспитательная среда, высшее учебное заведение. Based on the theoretical analysis of the scientific literature the article justifies the essence of systematic approach as methodological ground of the research, the determination and valuation of certain social events. The author proves actuality, possibility and necessity of system-structural analysis of process of forming of deontological culture of future social pedagogues in context of perfecting of content of their future preparation. The forming of deontological culture of future social pedagogues as the entire process, which consists of, first of all, specialists’ accumulation of knowledge about existing in the society concepts about proper things, secondly, their theoretical interpretation, realization and emotional-valuating “coloration”, thirdly, manufacturing, on this ground, the activity imperatives in the structure of personality of the future specialist, that ensure his preparedness to the qualified realization of regular demands in everyday and professional social pedagogical activity. The result of the determined process is a certain level of formed deontological culture of social pedagogue. The deontological culture of social pedagogue is determined as the personal phenomenon, which synthesizes the complex of stable orientations on basic professional values, its recognition and proper implementation at the level of duty and responsibility. The essence of the «socially-educating environment of higher educational establishment» phenomenon was analyzed; actuality and necessity of the use of its possibilities in the process of forming of deontological culture of future social pedagogues was proved. The social educational environment of IHE is defined as specially organized social educational space, that is a structural system of educational work and social pedagogic activity, due to which the direct influence on the consciousness and behavior of the students is made to in order to form their sociality. The article generalizes theoretical and practical experience of componentstructured analysis of the process of forming of deontological culture of future expert and defines component models of system of forming of deontological culture of future social pedagogue in educational environment of IHE. Key words: social pedagogue, the professional preparation, system, the systematic approach, the deontological culture of social pedagogue, forming of the deontological culture of social pedagogues, social and educational environment, IHE (Institution of Higher Education).

174-182

Authors: О. Г. Вільхова

У статті розкриваються особливості виховання "важких" дітей та визначаються шляхи залучення їх до гурткової хореографічної діяльності в Радянській Україні. Дослідниця аналізує стан вивченості гурткової хореографічної діяльності в освітніх закладах УРСР після війни. Авторка розкриває зміст і особливості поширення хореографічної освіти в УРСР зазначеного періоду. Визначається співвідношення між освітнім хореографічним процесом у навчальних закладах і діяльністю осередків "народної хореографії". Також аналізуються умови покращення змісту роботи позашкільних хореографічних установ в УРСР та охоплення гуртковою роботою значної кількості "важких" учнів. У статті охарактеризовано основні прояви поведінки "важких" дітей та розкрито особливості загострення цієї проблеми. Дослідниця розглядає механізм процесів організації позаурочної хореографічної роботи, а також розкриває особливості вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду шкіл у контексті популяризації танцювального мистецтва. Ключові слова: "важка" дитина, хореографічна освіта, танцювальний гурток, народний танець, Радянська Україна, танцювальне мистецтво, хореографічна робота. В статье раскрываются особенности воспитания "трудных" детей и определяются пути их привлечения к деятельности хореографических кружков в Советской Украине. Исследователь анализирует состояние изученности кружковой хореографической деятельности в образовательных учреждениях УССР после войны. Автор раскрывает содержание и особенности распространения хореографического образования в УССР отмеченного периода. Определяется соотношение между образовательным хореографическим процессом в учебных заведениях и деятельностью центров "народной хореографии". Так же анализируются условия улучшения содержания работы внешкольных хореографических учреждений УССР и охват кружковой работой значительного количества "трудных" учеников. В статье характеризируются основные проявления поведения "трудных" детей и раскрываются особенности заостренности этой проблемы. Исследователь рассматривает механизм процессов организации внеурочной хореографической работы, а так же раскрывает особенности изучения, обобщения и распространения передового опыта школ в контексте популяризации танцевального искусства. Ключевые слова: "трудный" ребенок, хореографическое образование, танцевальный кружок, народный танец, Советская Украина, танцевальное искусство, хореографическая работа. In the article the features of education of "difficult" children open up and the ways of their bringing in are determined to activity of choreographic groups in Soviet Ukraine. A researcher analyses the state of studied of choreographic activity in educational establishments of USSR after war. An author exposes maintenance and features of distribution of choreographic education in USSR of the marked period. A between's is determined by an educational choreographic process in educational establishments and activity of centers "To the folk choreography". The terms of improvement of maintenance of working as of out-of-school choreographic establishments USSR and scope dancing work of far of "difficult" students are similarly analyzed. In the article the basic displays of behavior of "difficult" children analyzed and the features of acuteness of this problem open up. A researcher examines the mechanism of processes of organization of extracurricular choreographic work, and similarly exposes the features of study, generalizations and distributions of advanced experience of schools in the context of popularization of orthotics. Key words: "difficult" child, choreographic education, dancing group. folk dance, Soviet Ukraine, orthotics, choreographic work.

190-202

Authors: В. Л. Григоренко, О. І. Рассказова

У статті висвітлено сучасну тенденцію стрімкої зміни соціокультурних та освітніх умов, що складаються під детермінуючим впливом інклюзивних процесів в освіті, які в Україні ще не є усталеними, скоріше – інноваційними. Авторками відстоюється думка, що інклюзія не обмежується реформуванням освіти, вона ґрунтується на філософії турботи та соціальної справедливості, на новій (неосоціальній) моделі розуміння явища інвалідності. Розкриваються основні віхи непростого шляху становлення в Україні та світі інклюзивного підходу до навчання дітей і молоді з інвалідністю; аналізується вітчизняна та зарубіжна педагогічна спадщина щодо розвитку соціальності дітей з обмеженими психофізичними можливостями, шляхів та механізмів їх включення до широкого життєвого простору суспільства, зокрема – освітнього середовища. Ключові слова. інклюзивна освіта, інтегрована освіта, соціальне виховання, розвиток соціальності осіб з інвалідністю, моделі інвалідності, педологія. В статье раскрыта наблюдаемая сегодня тенденция стремительного изменения социокультурных и образовательных условий, определяемая влиянием инклюзивных процессов в образовании, которые в Украине пока не стабилизировались, характеризуясь скорее своей инновационностью. Авторы придерживаются взгляда на инклюзию не только как на реформу образования, считая, что она основывается на философии заботы и социальной справедливости, на новой (неосоциальной) модели инвалидности. Раскрываются основные вехи непростого пути становления в Украине и в мире инклюзивного подхода к обучению детей и молодежи с инвалидностью; анализируется отечественное и зарубежное педагогическое наследие, содержащее идеи развития социальности детей с ограниченными психофизическими возможностями, основанные на поиске путей и механизмов их включения в широкое жизненное пространство общества, в частности – образовательную среду. Ключевые слова. инклюзивное образование, интегрированное образование, социальное воспитание, развитие социальности лиц с инвалидностью, модели инвалидности, педология. The article highlights current trends of rapid changes in social, cultural and educational conditions under the determining influence of inclusive processes in education, which are not yet established, but rather innovative in Ukraine. The authors advocate a view that inclusion is unconditioned by educational reform, but it is based on philosophy of caring and social justice and new (neo-social) model of disability phenomenon understanding. The main milestones are enclosed in difficult path of inclusive approach development in Ukraine and worldwide to educational work with disabled children and youth; analyzed domestic and foreign pedagogical heritage about sociality development of children with special mental and physical abilities, ways and mechanisms to enter such children into wide life space of society, in particular educational environment. The authors emphasize that today, in the movement changes of conceptual model of public sentiment towards disabled people, following the international experience and drawing on local pedagogical heritage (P. Blonskiy, L. Vygotsky, A. Zalkind, O. Leontiev, L. Lesgaft, A. Luria, G. Rossolimo, S. Rubinstein, G. Chelpanov, G. Shpet and others), in Ukraine it is provided opportunity for free choice of social and educational environment for development of sociality in inclusive, integrative, or special educational forms by family of a child with special educational needs. Key words. inclusive education, mainstreaming, social education, sociality development in disabled subjects, models of disability, pedology.

212-222

Authors: Л. М. Макар

У статті розглянуто різноманітні аспекти підготовки майбутнього соціального педагога до роботи в професійно-технічному навчальному закладі, а також запропоновано шляхи до забезпечення професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з учнями професійно-технічних навчальних закладів (врахування особливостей особистості учня професійно- технічного навчального закладу; використання потенціалу соціально- педагогічної практики; формування схильності до пошуково-оригінальних форм роботи), які мають на меті зробити процес формування професійної готовності більш результативним. Здійснено аналіз наукових досліджень та публікацій, які стосуються формування готовності майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності, а також дослідження щодо особливостей роботи з учнями професійно-технічних навчальних закладів. Ключові слова: майбутній соціальний педагог, професійна готовність, компоненти професійної готовності, професійно-технічний навчальний заклад, соціально-педагогічна практика, професійна діяльність, професійне середовище, професійна самосвідомість, професійне становлення, посадові обов'язки. В статье рассмотрены различные аспекты подготовки будущего социального педагога к работе в профессионально-техническом учебном заведении, а также предложены пути к обеспечению профессиональной готовности будущих социальных педагогов к работе с учащимися профессионально-технических учебных заведений (изучение особенностей личности учащегося профессионально-технического учебного заведения, использование потенциала социально-педагогической практики, формирование склонности к поисково-оригинальным формам работы), цель которых — сделать процесс формирования профессиональной готовности более результативным. Проанализированы научные исследования и публикации, касающиеся формирования готовности будущих социальных педагогов к профессиональной деятельности, а также исследования относительно особенностей роботы с учащимися профессионально-технических учебных заведений. Ключевые слова: будущий социальный педагог, профессиональная готовность, компоненты профессиональной готовности, профессионально- техническое учебное заведение, социально-педагогическая практика, профессиональная деятельность, профессиональная среда, профессиональное самосознание, профессиональное становление, должностные обязанности. In the article the different aspects of preparation of future social teacher are considered to work in vocational educational establishment, and also ways are offered to providing of professional readiness of future social teachers to work with the students of vocational educational establishments (study of features of personality of studying vocational educational establishment, use of potential of sociallypedagogical practice, forming of propensity to the searching-original forms of work) aim of that – to do the process of forming of professional readiness more effective. Professional social willingness of teachers to work with students in vocational education depends not only on knowledge and skills, but also the moral image that defines his personal qualities. This profession should choose people with special personal qualities. Trust between people, their way of understanding, mutual support and mutual responsibility - is the work of social pedagogy. Personality and moral quality of social pedagogy should ensure its suitability. Availability inner need to act always highly moral, regulate their actions with regard to moral standards and values - a requirement necessary professional creative approach to solving moral problems. This moral necessity and moral motivation of describing social teacher as a person. In the preparation of the social teacher needs to develop experimental methods of formation of professional readiness of future social teachers to work with students of vocational schools, by which to diagnose and professional abilities of the individual benefits that would advocated element of future training and developed to human and professional qualities of the person. Key words: future social teachers, professional readiness, components of professional readiness, vocational school, socio-pedagogical practice, professional activity, professional environment, professional identity, professional development, job responsibilities.

232-237

Authors: Ю. Ю. Польшина

Стаття присвячена розгляду актуальної проблеми формування активної соціальної позиції особистості. Аналізуються різні підходи щодо зазначеної проблеми та обґрунтовуються умови формування соціальної активності, соціальних цінностей особистості. Робиться наголос на важливості активної соціальної позиції у сучасному світі. Ключові слова:соціальна активність, цінності, ціннісні орієнтації. Статья посвящена рассмотрению актуальной проблемы формирования активной социальной позиции личности. Анализируются различные подходы к указанной проблеме и обосновываются условия формирования социальной активности, социальных ценностей личности. Делается упор на важности активной социальной позиции в современном мире. Ключевые слова:социальная активность, ценности, ценностные ориентации. The article is devoted to actual problems of formation of active social position of the individual. Different approaches to this problem and describes the conditions for the formation of social activity, and social values of the individual. Focuses on the importance of active social position in the modern world. Based on the theoretical analysis of scientific literature in an article justifying basic provisions for social and educational nature active social position of the individual and its relevance as a scientific problem areas and state research of existing theory and practice of modern approaches to its purposeful formation under conditions of higher education. Formation and development of an active social position as the whole person - a complex and lengthy process, the success of which depends on the implementation of certain social factors and conditions that directly or indirectly affecting it. Generally accepted theory and practice is the provision that the development of the individual, in all its complexity and diversity of forms and contradictions, is the result of numerous factors, objective and subjective, natural and social, internal and external, independent and dependent will and consciousness acting spontaneously or following certain goals. Key words:social activity, values, value orientations

3-13

Authors: Т. О. Атрощенко

В статті обґрунтовується сутність поняття «первинний економічний досвід», розкривається значення мовленнєво-ігрової діяльності як одного із основних засобів економічного виховання дошкільників в ДНЗ. В ході дослідження зроблено висновки, що процес формування первинного економічного досвіду старших дошкільників, що відбувається поетапно, буде успішним, якщо врахувати специфіку кожного етапу та сукупно реалізувати такі педагогічні умови: забезпечення комплексного підходу до процесу економічного виховання; надання пріоритету мовленнєво-ігровій діяльності серед інших засобів формування первинного економічного досвіду;поступове впровадження ігор економічної спрямованості в навчально-виховний процес дошкільного закладу. Ключові слова: гра, мовленнєво-ігрова діяльність, соціальне довкілля, економіка, економічне виховання, первинний економічний досвід,творчість, гра-стратегія. В статье обосновывается сущность понятия «первичный экономический опыт», раскрывается значение речевой-игровой деятельности как одного из основных средств экономического воспитания дошкольников в ДОУ. В ходе исследования сделан вывод, что процесс формирования первичного экономического опыта старших дошкольников, происходит поэтапно, будет успешным, если учесть специфику каждого этапа и в совокупности реализовать такие педагогические условия: обеспечение комплексного подхода к процессу экономического воспитания; предоставление приоритета речевой- игровой деятельности среди других средств формирования первичного экономического опыта; постепенное внедрение игр экономической направленности в учебно-воспитательный процесс дошкольного учереждения. Ключевые слова: игра, речевая игровая деятельность, социальное окружение, экономика, экономическое воспитание, первичный экономический опыт, творчество, игра-стратегия. The article explains the essence of the concept of "primary economic experience," reveals the importance of voice and gaming activities as one of the main tools of economic education of preschool children. The aim is to ensure the economic socialization of economic experience, which is the guarantee of a successful man in various economic activities. Economic education involves the purposeful interaction of adult and child for the purpose of mastering the available age elementary economic concepts, the formation of moral feelings and qualities necessary for successful economic activity, the development of interest in the economic sphere of life, developing skills of socio-economic behavior. In the game, the child communicates with the other participants. Games silent does not happen. Verbal communication - one of the most complex and sophisticated forms of communication. Communication as well as any other kind of activity has motives, object, content, tools, result. The subject of the communication is a different person, a partner who acts simultaneously the subject of communication. The need for communication is defined as the desire and the human desire for knowledge, evaluation of others. The results of communication is the relationship of partners and creating an image of yourself and your partner, regulating further communication. Communication process consists of the following components it: social and perceptual - perception and understanding of the other person; interactive - interpersonal interaction and communication - communication. All components of communication are implemented in the gaming activity of the child. The study concluded that the formation of the primary economic experience older preschoolers, occurs in stages, to be successful, if we consider the specifics of each stage and together implement such pedagogical conditions: an integrated approach to the process of economic education; giving priority to voice and gaming activities to other means of forming the primary economic experience; gradual introduction of economic orientation games in the educational process of pre-school institutions. Key words: game, speech-play activity, social environment, economy, economic education, primary economic experience, creativity.

25-34

Authors: О. А. Жерновникова

У статті розкрито сутність поняття «індивідуальний освітній маршрут» старшокласників та виокремлено особливості та механізм створення індивідуальних освітніх маршрутів старшокласників у навчальних закладах нового типу. Автор на основі аналізу наукової літератури визначає оптимальні шляхи створення індивідуальних освітніх маршрутів учнів та зазначає їх переваги та недоліки. Визначено основні засади реалізації індивідуальних освітніх маршрутів учнів навчальних закладів нового типу. У результаті проведеної роботи, описано послідовність взаємодії педагогів і старшокласників при створенні індивідуальних освітніх маршрутів, що передбачає послідовну активізацію тих чи інших педагогічних функцій (аналітичну, проектувальну, консультативну, координуючу тощо). На підставі провідної функції педагогів на тому чи іншому часовому відрізку роботи з індивідуальними освітніми маршрутами, автором були виділені основні напрямки їх діяльності: аналітико-проектуючий, консультувальний напрямок, координуючий та організаційний. Враховуючи особливості індивідуальних стилів навчальної діяльності навчальних закладів нового типу, субкультурну специфіку поведінки, індивідуальні особливості старшокласників, у статті виділені виховні (особистісно- та соціально-орієнтовані) та навчальні (знаннєво-, творчо- і практико-орієнтовані) маршрути, створення яких забезпечить високий рівень знань та пропедевтику майбутньої професійної діяльності. Ключові слова: старшокласник,педагог, індивідуальний освітній маршрут,навчальний заклад нового типу. В статье раскрыта сущность понятия «индивидуальный образовательный маршрут» старшеклассников и выделены особенности и механизм создания индивидуальных образовательных маршрутов старшеклассников в учебных заведениях нового типа. Автор на основе анализа научной литературы определяет оптимальные пути создания индивидуальных образовательных маршрутов учащихся и отмечает их преимущества и недостатки. Определены основные принципы реализации индивидуальных образовательных маршрутов учащихся учебных заведений нового типа. В результате проведенной работы, описано последовательность взаимодействия педагогов и старшеклассников при создании индивидуальных образовательных маршрутов, предусматривающий последовательную активизацию тех или иных педагогических функций (аналитическую, проектировочной, консультативную, координирующую и т.д.). На основании ведущей функции педагогов на том или ином временном отрезке работы с индивидуальными образовательными маршрутами, автором были выделены основные направления их деятельности: аналитический, проектирующий, консультирующий, координирующий и организационный. Учитывая особенности индивидуальных стилей учебной деятельности учебных заведений нового типа, субкультурную специфику поведения, индивидуальные особенности старшеклассников, в статье выделены воспитательные (личностно и социально-ориентированные) и учебные (знаннево-, творчески и практико-ориентированные) маршруты, создание которых обеспечит высокий уровень знаний и пропедевтику будущей профессиональной деятельности. Ключевые слова: старшеклассник, педагог, индивидуальный образовательный маршрут, учебное заведение нового типа. The article reveals the essence of the concept of «individual educational route» senior pupils and singles out features and mechanism of creating individual education routes of pupils in schools of a new type. The author based on an analysis of scientific literature identifies the best ways to create individual educational routes of senior pupils and noted their advantages and disadvantages. The basic principles of implementation of individual educational routes of students of educational institutions of a new type. As a result of this work, described the sequence of interaction between teacher and high school students in the creation of individual educational routes, providing a consistent activation of certain educational functions (analytical, design, consulting, coordination, etc.). Based on the leading function of teachers in a given time interval in individual educational routes, the author has identified the main areas of activity: analytical and projecting, konsultuvalnyy direction, coordinating and organizing. Given the characteristics of individual styles of learning activities of educational institutions of a new type of subculture specificity of behavior, the individual characteristics of high school students in selected educational articles (of personal and social-oriented) and training routes, the creation of which provide high knowledge and propedeutics future careers. Key words: senior pupils, teacher, individual educational route institution of a new type.

47-53

Authors: О. Г. Штонда

У даній статті проаналізовано та обґрунтовано філософський аспект наступності, який необхідно розглянути для більш глибокого та повного розуміння поняття наступності з різних точок зору, що дозволить знайти найбільш ефективні шляхи реалізації наступності у навчанні. Наступність є важливим чинником, що впливає на процес навчання, оскільки добре забезпечена наступність на окремих ланках або рівнях освіти сприяє якісному та ефективному навчанню студентів, зокрема педагогічних університетів. Проаналізовані визначення наступності, як філософської категорії, сформульовані вченими-філософами у відповідності до різних істотних ознак. Також автором надано класифікацію наступності, яку розрізняються за певними ознаками (за формою та змістом, якісні, кількісні тощо). На думку автора дана стаття надасть більш розширене розуміння наступності, зокрема в навчанні. Ключові слова: наступність, філософська категорія, процес розвитку, заперечення, типи наступності. В данной статье проанализированы и обоснованы философский аспект преемственности, который необходимо рассмотреть для более глубокого и полного понимания понятия преемственности с разных точек зрения, что позволит найти наиболее эффективные пути реализации преемственности в обучении. Преемственность является важным фактором, влияющим на процесс обучения, поскольку хорошо обеспечена преемственность на отдельных звеньях или уровнях образования способствует качественному и эффективному обучению студентов, в том числе педагогических университетов. Проанализированы определения преемственности, как философской категории, сформулированы учеными-философами в соответствии с разными существенными признаками. Также автором предоставлено классификацию преемственности, которая различается по определенным признакам (по форме и содержанию, качественные, количественные и т.д.). По мнению автора данная статья даст более расширенное понимание преемственности, в частности в обучении. Ключевые слова: преемственность, философская категория, процесс развития, отрицание, типы преемственности. This article examines the philosophical and reasonable continuity aspect that should be considered for more in-depth and complete understanding of the concept of continuity from different points of view that will find the most effective ways of implementing continuity in learning. Continuity is an important factor that affects the learning process as well provided continuity for certain levels or levels of education promotes quality and effective training of students, including pedagogical universities. Analyzed the definition of continuity as a philosophical category, scientists and philosophers formulated according to various essential features. Also provided by the author classify the different types of succession, which differ in certain characteristics (form and content, quality, quantity, etc.). The author of this article will provide more advanced understanding of continuity, particularly in education. Key words:, continuity, a philosophical category, the development process, denial, types of continuity.

62-72

Authors: Л. Г. Буданова

У статті проаналізовано науково-теоретичне підґрунтя проблеми специфіки організації професійної підготовки майбутніх фармацевтів у східноєвропейських країнах:Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина та Чехія. Досліджено професійну підготовку фахівців у фармацевтичної галузі та проаналізовано навчальні плани фармацевтичних факультетів ВНЗ за циклами підготовки. Ключові слова: організація, професійна підготовка, майбутній фармацевт, фармацевтична галузь, навчальні плани, цикли підготовки. В статье проанализированы научно-теоретические основы специфики организации профессиональной подготовки будущих фармацевтов в восточноевропейских странах: Болгария, Польша, Румыния, Словакия, Венгрия и Чехия. Исследована профессиональная подготовка специалистов фармацевтической отрасли, проанализированы учебные планы фармацевтических факультетов ВУЗов по циклам подготовки. Ключевые слова: организация, профессиональная подготовка, будущий фармацевт, фармацевтическая отрасль, учебные планы, циклы подготовки. The article deals with the scientific and theoretical basis of the specificity of the organization of future pharmacists’ professional training in Eastern European countries: Bulgaria, Poland, Romania, Slovakia, Hungary and the Czech Republic. We have investigated the professional training for pharmaceutical industry, we have analyzed the pharmaceutical faculties curricula of universities for training cycle: Biomedical training, Chemical training, Technological training, Organizational and Economic training, Physics and Mathematics training, Humanitarian training. It has been emphasized that Eastern European and Ukrainian models of professional training of future pharmacists have much in common and distinctive features, historic, tradition, national features, socio-economic and spiritual development, the conceptual foundations of educational policy. We have determined that in Bulgaria, Poland, Romania, Slovakia, Hungary and the Czech Republic Universities offer three levels of education: Bachelor, Master and Doctorate. Future pharmacists’ professional training in higher education carried out by six cycles: Medico-Biological, Chemical, Technological, Organizational and Economic, Physics and Mathematics and Humanities. Pharmaceutical departments focuses on the biomedical training, except Slovakia, where more hours given out to the Chemical training. Key words: organization, training, future pharmacist, pharmaceutical industry, curricula, training cycles.

85-97

Authors: В. Г. Вихор

У статті розкрита методологія проведення експериментальної перевірки ефективності підготовки майбутніх учителів до управління навчальною діяльністю учнів. Педагогічний експеримент орієнтований на перевірку ефективності використання методичних рекомендацій з організації навчально-виховного процесу, удосконалення діяльності викладачів та студентів шляхом створення педагогічних умов та запровадження моделі підготовки майбутніх учителів до управління навчальною діяльністю учнів загальноосвітніх начальних закладів.Експериментальна перевірка включає чотири етапи: проведення констатувального зрізу; формування контрольних та експериментальних груп; здійснення цілеспрямованого впливу на студентів експериментальних груп (формувальний етап); проведення статистичної обробки отриманих експериментальних даних та узагальнення отриманих результатів. Ключові слова: педагогічний експеримент, етапи експерименту, методологія дослідження, методи математичної статистики, навчально- виховний процес ВНЗ. В статье раскрыта методология проведения экспериментальной проверки эффективности подготовки будущих учителей к управлению учебной деятельностью. Педагогический эксперимент ориентирован на проверку эффективности использования методических рекомендаций по организации учебно-воспитательного процесса, совершенствования деятельности преподавателей и студентов путем создания педагогических условий и внедрение модели подготовки будущих учителей к управлению учебной деятельностью учащихся общеобразовательных учебных заведений. Экспериментальная проверка включает четыре этапа: проведение констатирующего среза; формирования контрольных и экспериментальных групп; осуществление целенаправленного воздействия на студентов экспериментальных групп (формовочный этап); проведения статистической обработки полученных экспериментальных данных и обобщение полученных результатов. Ключевые слова: педагогический эксперимент, этапы эксперимента, методология исследования, методы математической статистики, учебно- воспитательный процесс вуза. The experimental verification methodology of training teachers efficiency to management ofstudents educational activities is consideredin thearticle. The pedagogical experiment is focused on the process of checking the efficiencyof using guidelines for the organizingthe educational process, improvement of teachers and students activities by creating pedagogical conditions and the implementation future teachers trainingmodelofgeneral education institutionsof management. Experimental verification includes four stages: constatational cutting; formation control and experimental groups; implementation of targeting the experimental group (forming stage); statistical process of the experimental data and summarizing the results. To evaluate the level of future teachers training for management of secondary schools pupils educational activities were used four levels of evaluation: low, medium, enough level and high. Key words: pedagogical experiment, stages of the experiment, research methodology, mathematical statisticmethods, the educational process of higher educational establishments.

106-116

Authors: І. Є. Добровольська-Піпіч

У статті розкрито основний теоретичний аспект проблеми професійної компетентності майбутнього викладача вищого навчального закладу. Завданнями дослідження було визначити готовність майбутнього педагога до його подальшого розвитку, активної участі в житті суспільства та формуванні професійно значущих особистісних якостей, показників й видів професійної діяльності. Проведено аналіз науково-методичної та психолого- педагогічної літератури, яка розкриває проблему формування професійної компетентності у майбутніх педагогів щодо здійснення педагогічної діяльності, представлена загальна структура діяльності спеціалістів різних професійних галузей, цілі, завдання та основні елементи формування професійної компетентності. Розкрито основні види: спеціальна, соціальна, професійно-діяльнісна, особистісна, індивідуальна компетентність. Визначено ключові складові професійної компетентності майбутніх педагогів вищої школи, з’ясовано основні складові професійної компетентності, якими можуть керуватися майбутні викладачів навчально-виховній роботі загальноосвітнього навчального закладу. Ключові слова: професійна компетентність, структура, діяльність, результативність. В статье раскрыто основной теоретический аспект проблемы профессиональной компетентности будущего педагога высшего учебного заведения. Задачами исследования было определить готовность будущего педагога к его дальнейшему развитию, активному участию в жизни общества и формирования профессионально-значимых личностных качеств, показателей и видов профессиональной деятельности: проведен анализ научно- методической и психолого-педагогической литературы, раскрывающей проблему формирования профессиональной компетентности у будущих педагогов по осуществлению педагогической деятельности, представлена общая структура деятельности специалистов различных профессиональных областей, цели, задачи и основные элементы формирования профессиональной компетентности. Раскрыто виды: специальная, социальная, профессионально- деятельностная, личностная, индивидуальная компетентность. Определены ключевые составляющие профессиональной компетентности будущих педагогов высшей школы. Изложены основные составляющие профессиональной компетентности, которыми могут руководствоваться будущие педагогов в учебно-воспитательной работе общеобразовательного учебного заведения. Ключевые слова: профессиональная компетентность, структура, деятельность, результативность. Is to reveal the basic theoretical aspects of professional competence of future teachers of higher education. The objectives of the study were to determine the readiness of the future teacher for his further development, and active participation in the society and the formation of professionally significant personal qualities, performance and professional activities. It was conducted the analysis of scientific and methodological and psycho-pedagogical literature, revealing the problem of future teachers formation competence to implement educational activities. It was shows the general structure of activity of specialists in various professional fields, goals, objectives and main elements of professional competence. Disclosed types: are special, social, professional-activity, personal, individual competence. There were identified key components of professional competence of future high school. The main components of professional competence, which can guide future teachers in the educational work of general educational institution, were revealed. Key words: professional competence, structure, activity, performance.

125-134

Authors: О. Л. Ільєнко

У статті здійснено аналіз наукової літератури з питань методологічних підходів до обґрунтування проблеми конкурентоспроможності фахівця. На підставі проведеного дослідження методологічних можливостей існуючих насьогодні в педагогічній науці підходів в цілому і підходів, що використовуються при дослідженні процесу формування конкуренто-спроможності майбутніх фахівців, зокрема, виявлено, що найбільш продуктивним є використання системно-синергетичного підходу. Виокремлено основні положення системного та синергетичного підходів до досліджуваної проблеми. Ключові слова: конкурентоспроможність, майбутній конкурентоспроможний фахівець, системний підхід, синергетичний підхід, методологічна основа. В статье осуществлен анализ научной литературы по вопросам методологических подходов к обоснованию проблемы конкурентоспособности специалиста. На основе проведенного исследования методологических возможностей существующих на сегодняшний день в педагогической науке подходов в целом и подходов, используемых при исследовании процесса формирования конкурентоспособности будущих специалистов, в частности, выявлено, что наиболее продуктивным является использование системно- синергетического подхода. Выделены основные положения системного и синергетического подходов к исследуемой проблеме. Ключевые слова: конкурентоспособность, будущий конкурентоспособный специалист, системный подход, синергетический подход, методологическая основа. In the article the analyses of the scientific literature concerning the issues of methodological approaches to ground the problem of specialist’s competitiveness is carried out. On the basis of the carried research of the methodological abilities of the approaches, that exist nowadays in the pedagogical science in general, and of those, that are used to investigate the process of future specialists’ competitiveness formation in particular, it is revealed, that systematic and synergetic approaches are the most productive. The main ideas of the approaches, that are mentioned above, are distinguished. The attention is paid to the fact that the tendency to use the discussed approaches as the main methodological basis of various pedagogical problems has recently been spread by such scientists as V. Arshynov, V. Bespalko,V. Ignatova, N. Kuznetsova, L. Novikova, V. Sadovskyi and others. The essence of the key concept ”system” of the systematic approach is specified. It is proved that systematic approach should be used with the synergetic one as they logically complement each other and it becomes possible to carry out complex research of process of forming of future competitive specialist. Key words: competitiveness, future competitive specialist, systematic approach, synergetic approach, methodological basis.

144-154

Authors: С. В. Рябченко

У статті окреслені концептуальні теоретичні засади підготовки вчителя-професіонала в умовах інноваційного середовища. Освітлено основні напрямки та суперечності, які зумовлюють пошук нових шляхів і методів підготовки вчителів, зокрема, вчителя біології. Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний педагогічний досвід щодо удосконалення системи професійної підготовки вчителів. Визначено концепції, на яких має базуватися інноваційна підготовка вчителя. Обґрунтовано значення інноваційного мислення педагога в структурі професійної компетентності майбутнього вчителя біології. Особливий акцент зроблено на підходах та принципах щодо процесу формування професійної компетентності вчителя біології. Ключові слова: концепції, підходи, принципи, інноваційне середовище, професійна підготовка вчителя, компетентність вчителя, система підготовки, біологічна освіта, модель особистості педагога, процес формування. В статье очерчены концептуальные теоретические основы подготовки учителя-профессионала в условиях инновационной среды. Освещены основные направления и противоречия, которые определяют поиск новых путей и методов подготовки учителей, в частности, учителя биологии. Проанализирован отечественный и зарубежный педагогический опыт по усовершенствованию системы профессиональной подготовки учителей. Определены концепции, на которых должна базироваться инновационная подготовка учителя. Обосновано значение инновационного мышления педагога в структуре профессиональной компетентности будущего учителя биологии. Особый акцент сделан на подходах и принципах относительно процесса формирования профессиональной компетентности учителя биологии. Ключевые слова: концепции, подходы, принципы, инновационання среда, профессиональная подготовка учителя, компетентность учителя, система подготовки, биологическое образование, модель личности педагога, процесс формирования. The article highlights conceptual theoretical basis of qualified teacher training in the terms of innovative environment. The main reasons and arguments that cause the seach of new ways of teacher training, especially a teacher of Biology, are described. Native and foreign teaching experience of improving the system of qualified teacher training is analysed. Concepts of innovative teacher training are given in the article. The importance of innovative teachers thinking in the structure of future Biology teacher competence is substantiated. The main emphasis is placed on the approaches and principles of professional competence of Biology teacher. Keywords: teacher of Biology, principles, approaches, concepts, innovative envivonment, professional competence, preparation system, model of the person of the teacher.

161-171

Authors: Н. П. Шаповалова

У статті розглядається соціально-психологічний напрям соціоніка як інструмент для виявлення природної спрямованості людини на професійний вид діяльності. Аналізується базове поняття соціоніки – психотип (соціотип або тип інформаційного метаболізму). Психотип трактується як спосіб відображення зовнішнього світу психікою людини, являє собою частину природного потенціалу особистості, і, ймовірно, є генетично зумовленим. Розглядається можливість діагностики установки особистості на вид діяльності за допомогою основних понять соціоніки. Даються характеристики чотирьом таким установкам залежно від поєднання базових функцій К. Юнга: техніко-управлінської, соціально-комунікативної, гуманітарно-художньої, науково-дослідної. Пропонуються основні професійні напрями діяльності для носіїв кожної установки. Обґрунтовуються причини вибору соціоніки в якості інструмента для визначення професійної спрямованості особистості. Ключові слова: соціоніка, психотип, соціотип, професійна спрямованість, теорія психологічних типів, К. Юнг, соціоінчні функції, установка на вид діяльності. В статье рассматривается социально-психологическое направление соционика как инструмент для выявления природной направленности человека на профессиональный вид деятельности. Анализируется базовое понятие соционики – психотип (социотип или тип информационного метаболизма). Психотип трактуется как способ отражения внешнего мира психикой человека, представляет собой часть природного потенциала личности, и, вероятно, является генетически обусловленным. Рассматривается возможность диагностики установки личности на вид деятельности с помощью основных понятий соционики. Даются характеристики четырем таким установкам в зависимости от сочетания базовых функций К. Юнга: технико-управленческой, социально- коммуникативной, гуманитарно-художественной, научно-исследовательской. Предлагаются основные профессиональные направления деятельности для носителей каждой установки. Обосновываются причины выбора соционики в качестве инстумента для определения профессиональной направленности личности. Ключевые слова: соционика, психотип, социотип, профессиональная направленность, теория психологических типов, К. Юнг, соционические функции, установка на вид деятельности. The article deals with the social and psychological school – socionics as a tool to identify the natural orientation of a person on a professional activity. The author analyzes the basic concept of socionics - psychological type or type of information metabolism. Psychological type is seen as a way to reflect the external world by human psyche. Displaying occurs through the exchange of information on the four functions - logic, ethic, sensation, intuition, which correspond to the four aspects of reality - matter, energy, space, time. Psychological type is a natural part of human potential, and probably is genetically determined. The author considers the possibility of individual’s diagnosis of mindset on an activity using the basic concepts of socionics. The four characteristics of such mindsets are given, depending on the combination of the Jung’s basic functions: technical and managerial, social and communicative, humanitarian and artistic, research. The basic professional activities for the carriers of each mindset are offered. The reasons for choosing socionics as a tool to determine the professional orientation of the person are substantiated. Key words: socionics, psychological type, socionic type, professional orientation, theory of psychological types, Jung, socionic functions, mindset on the type of activity.

182-189

Authors: З. І. Шилкунова

У статті на основі аналізу базових категорій «самостійність», «педагогічна творчість» розкрито суть творчої самостійності як складової професійної компетентності вчителя. Проаналізовано наукові уявлення щодо суті та змісту професійної компетентності вчителя, виокремлено особистісні властивості, які характеризують творчу самостійність учителя. Утверджується, що професійна компетентність учителя виявляється не тільки у володінні сукупністю знань, умінь та навичок, але й у здатності до їх гнучкого використання, яка чимало залежить від творчої самостійності вчителя. Ознаками самостійності є: вміння планувати, приймати рішення та обґрунтовувати його, вибирати раціональні методи діяльності, виявляти творчу активність, систематично контролювати хід і результати виконання роботи, коригувати й удосконалювати її. Ключові слова: самостійність, педагогічна творчість, професійна компетентність, творча самостійність учителя. В статье на основе анализа базовых категорий «самостоятельность», «педагогическое творчество» раскрыта суть творческой самостоятельности как составляющей профессиональной компетентности учителя. Проанализированы научные представления о сущности и содержании профессиональной компетентности учителя, выделены личностные свойства, которые характеризуют творческую самостоятельность учителя. Утверждается, что профессиональная компетентность учителя проявляется не только во владении совокупностью знаний, умений и навыков, но и в способности к их гибкому использованию, которая во многом зависит от творческой самостоятельности учителя. Выделены такие признаки самостоятельности: умение планировать, принимать решения и обосновывать его, выбирать рациональные методы деятельности, проявлять творческую активность, систематически контролировать ход и результаты выполнения работы, корректировать и совершенствовать ее. Ключевые слова: самостоятельность, педагогическое творчество, профессиональная компетентность, творческая самостоятельность учителя. This article reveals the essence of creative independence as a component of teacher's professional competence. Based on the analysis of scientific sources we found that the concept of "creative independence" has not found wide use in the pedagogical research. Analysis of the concept of "independence", "pedagogical creativity" has allowed us to determine the essence of creative independence as a personal quality that manifests in the ability of the teacher to identify, comprehend and creatively solve educational problems, relying only on own capabilities, independently make responsible decisions and anticipate their effects. The scientific views to essence and content of the teacher's professional competence have been determined; the personality features that characterize teacher's creative independence have been marked. The author describes the following personal qualities: activity, initiative, ability to act in unusual situations, understand the responsibility for their actions. It is stated that professional competence of a teacher is not only possession of a set of knowledge and skills, but also capacity for flexible use of them that mostly depends on the teacher's creative independence. Features of independence are ability to plan, to make a decision and to justify it, to choice rational methods of work, to show creative activity, to control the progress and results of the work systematically, to correct and improve it. Key words: independence, pedagogical creativity, professional competence, teachers' creative independence.

199-209

Authors: А. Д. Балацинова

У статті розкриваються передумови створення всесвітньо відомого центру макаренкознавства – лабораторії «Макаренко-реферат» Марбурзького університету (ФРН). Основні з них – актуальність соціально-педагогічного досвіду А.С. Макаренка для Німеччини після Другої світової війни; переоцінка цінностей у повоєнній західнонімецькій педагогіці, пошук нею нових шляхів виховання; визнання таланту радянського педагога і письменника; наукові інтереси окремих педагогів (Х. Нооль, Л. Фрьозе, Г. Хілліг, З. Вайтц та інші); результати першого міжнародного макаренкознавчого симпозіуму у м. Флото (ФРН, 1966). Ключові слова: передумови створення, А.С. Макаренко, західнонімецьке макаренкознавство, Марбурзький університет, Науково-дослідний центр порівняльної педагогіки, лабораторія «Макаренко-реферат». В статье раскрываются предпосылки создания всемирно известного центра макаренковедения – лаборатории «Макаренко-реферат» Марбургского университета (ФРГ). Основные из них – актуальность социально- педагогического опыта А.С. Макаренко для Германии после Второй мировой войны; переоценка ценностей в послевоенной западногерманской педагогике, поиск ею новых путей воспитания; признание таланта советского педагога и писателя; научные интересы отдельных педагогов (Х. Нооль, Л. Фрьозе, Г. Хиллиг, З. Вайтц и другие); результаты первого международного макаренковедческого симпозиума в г. Флото (ФРГ, 1966). Ключевые слова: предпосылки создания, А.С. Макаренко, западногерманское макаренковедение, Марбургский университет, Научно- исследовательский центр сравнительной педагогики, лаборатория «Макаренко-реферат». The article deals with the preconditions for the establishment of worldrenowned centre of Makarenko studies – Makarenko-Referat laboratory of the Philipp University of Marburg. It was established that the foremost among them was an increased relevance of social and educational experience of A.S. Makarenko in the Federal Republic of Germany after the World War II; revaluation of values in the West Germany’s postwar pedagogics, search for the new ways of upbringing;recognition of soviet talented educator and writer; scientific interests of several educationalists (H. Nool, L. Fröse, G. Hillig, S. Weitz etc.). Results of the first international symposium on Makarenko studies held in Vlotho (Federal Republic of Germany, 1966), participants of which, having different views on ideas and personality of A.S. Makarenko (ranging from defining him as a dictator in pedagogics to recognizing him as a pedagogic phenomenon of the global scale), stressed the necessity of a more objective, scientific research of his legacy, that would be free of ideological determinism, were also an important precondition. This centre of Makarenko studies was instituted by L. Fröse, H. Hillig and S. Weitz based on the Comenius-Referat laboratory, that existed at the Prague Research Institute of Pedagogics of Academy of Sciences of the Czechoslovak Socialist Republic. Key word: preconditions for the establishment, A.S. Makarenko, Makarenko studies in the West Germany, University of Marburg, Research centre of comparative pedagogics, Makarenko-Referat laboratory.

223-233

Authors: Т. О. Довженко

У статті йдеться про важливий складник навчального процесу – просвіту батьків. Розглянуто динаміку розвитку цього феномену на різних етапах розвитку людства та педагогічної науки. Проаналізовано різні підходи до організації просвіти батьків, окреслені відомими світовими педагогами. Аналіз різних джерел дозволяє визнати, що незважаючи на відомі педагогічні і психологічні дослідження в цій сфері, проблемі соціально орієнтованої підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з батьками приділяється недостатня увага. Нові соціально-педагогічні умови вимагають розробки соціально орієнтованої моделі підготовки майбутніх учителів до роботи з батьками, запровадження відповідної соціально-педагогічної технології навчання студентів. Визначено, що у давнину склалися такі напрями виховання – у сім'ї й у суспільних установах, цілі сімейного й суспільного виховання можуть не збігатися, а іноді й суперечити. Враховуючи це, держава намагалася впливати на сімейне виховання, транслювати батькам цілі та зміст виховання. Ключові слова: просвіта, батьки, педагогіка, взаємодія, процес, навчання. В статье говорится о важной составляющей учебного процесса - просвещение родителей. Рассмотрена динамика развития этого феномена на разных этапах развития человечества и педагогической науки. Проанализированы различные подходы к организации просвещения родителей, выделенные известными мировыми педагогами, которые позволяют признать, что, несмотря на известные педагогические и психологические исследования в этой сфере, проблеме социально ориентированной подготовки будущих учителей начальной школы к работе с родителями уделяется недостаточное внимание. Новые социально-педагогические условия требуют разработки социально ориентированной модели подготовки будущих учителей к работе с родителями, введение соответствующей социально - педагогической технологии обучения студентов. В статье определено, что в древности сложились следующие направления воспитания - в семье и в общественных учреждениях, цели семейного и общественного воспитания могут не совпадать, а иногда и противоречить. Учитывая это, государство пыталось влиять на семейное воспитание, транслировать родителям цели и содержание воспитания Ключевые слова: просвещение, родители, педагогика, взаимодействие, процесс, обучение. The article says that today in Ukraine problem of pedagogical education of parents needs to justify the theoretical foundations for its solution in line with the tasks of modern education development. Resolving this issue is associated primarily with its advanced systematic scientific study, the results of which should be reflected in the creation of public educational programs of pedagogical parents’ education. As analysis of current education practice shows, productive interaction and cooperation of teachers and parents in the education of children are a rare exception because of objective and subjective circumstances. And scientists and practicing teachers, and parents recognize that the contradiction between the school and family are only being exacerbated. In this situation school and professional teachers could fill gaps in psychological and pedagogical knowledge of parents. Pedagogical education in its functional purpose is primarily to promote pedagogical parents’ self-education and on this basis build new relationships with them. The directions of education in the family and social institutions were formed in ancient times. In the social institutions the purpose of education is objective because it should to agree with the requirements of society. The purpose of family education is subjective because it expresses the thoughts of a particular family about the way it seeks to raise the child. Thus, the purposes of family and public education can be not the same. Given this, the state tried to influence on family education, pass purposes and content of education to parents. Analysis of different sources allow to recognize that, despite the well-known pedagogical and psychological researches in this area, the attention, paid to the problem of socially oriented training primary school teachers for work with parents, is insufficient. New social and pedagogical conditions demand of socially oriented model of training future teachers for work with parents, introduction of appropriate social and pedagogical technology of education of students. Key words: education, parents, pedagogic, interaction, process, education.

248-258

Authors: В. В. Масич

У статті проаналізовано відображення в періодичній пресі значення творчого навчання щодо підготовки майбутніх фахівців високого рівня. Розкрито особливості професійної підготовки майбутніх фахівців, що здійснюється на основі творчої діяльності. Встановлено, що у процесі творчої діяльності особистість або досягає задуманих результатів, що представляють об’єктивну або, як правило, суб’єктивну новизну і оригінальність. З’ясовано залежність ефективності організації творчої діяльності студентів від ряду соціально-педагогічних умов. Зокрема, для того, щоб творча діяльність сприяла розвитку особистості, викладачу необхідно: правильно організувати роботу студентів з чітким визначенням мети, мотиву, дій; вивчити мотиви і цілі студентів, їх рівень готовності до здійснення даного виду творчої діяльності; коригувати освітні програми у бік досягнення потенційних можливостей студентів; визначити систему заходів, щодо сприяння формуванню позитивної мотивації до творчої діяльності (створення ситуацій успіху, новизна, цікавість, проблемність змісту, емоційність спілкування, різноманітні активні форми спільної роботи викладача зі студентами, осмислення студентами виконуваної роботи, регулярна оцінка результатів діяльності, можливість самовираження). Ключові слова: періодична преса, творчість, творче навчання, майбутній фахівець. В статье проанализировано отражение в периодической печати значение творческого обучения для подготовки будущих специалистов высокого уровня. Раскрыты особенности подготовки будущих специалистов обеспеченные на основе творческой деятельности. Установлено, что в процессе творческой деятельности личность или достигает задуманных результатов, представляющих объективную или, как правило, субъективную новизну и оригинальность. Выяснено зависимость эффективности организации творческой деятельности студентов от ряда социально- педагогических условий. В частности, для того, чтобы творческая деятельность способствовала развитию личности, преподавателю необходимо: правильно организовать работу студентов с четким определением цели, мотива, действий; изучить мотивы и цели студентов, их уровень готовности к осуществлению данного вида творческой деятельности; корректировать образовательные программы в сторону достижения потенциальных возможностей студентов; определить систему мероприятий по содействию формированию положительной мотивации к творческой деятельности (создание ситуаций успеха, новизна, интерес, проблемность содержания, эмоциональность общения, различные активные формы совместной работы преподавателя со студентами, осмысления студентами выполняемой работы, регулярная оценка результатов деятельности, возможность самовыражения). Ключевые слова: периодическая печать, творчество, творческое обучение, будущий специалист. The article analyzes the reflection in the press regarding the importance of creative teaching training of future professionals of high level. The features of training future professionals based on creativity. Found that in the process of creative activity a person gets certain results that showing objective and usually subjective novelty and originality. The article also heightened attention on the fact that engineering and teacher training institutions have great opportunities available quality training of future professionals through creative activity of students through active learning of shapes, a variety of independent and quite sophisticated creative work (search, monitoring, design, modeling, etc.), practical tasks of enterprises, institutions, research institutes and others. It shows the dependence of the efficiency of creative activity of students on a number of social and educational conditions. In particular, to make creative activity contributed to the development of the individual, the teacher should: organize the work of students with clearly defined goals, motives and actions; examine the motives and goals of students, their readiness to implement this type of creative activity; adjust educational programs towards achieving the potential of students; define a set of measures to promote the formation of positive motivation for creative activities (creating situations of success, novelty, curiosity problematic content, emotional communication, various forms of active collaboration of the teacher and students, the students understanding of the work, regular evaluation results, the possibility of expression). In the press, distinguish different stages of the creative person. Generally, teachers have to deal with creative personalities of students who are at different stages of development. It determines the specific educational activities and puts a new task to create conditions not only for the exercise and the formation of the creative person, but to move it to a higher level of development. Key words: periodical publications, creativity, creative learning, future professionals.

268-277

Authors: Н. М. Смолянюк

У даній статті, на основі аналізу педагогічних джерел висвітлено основні тенденції розвитку природничої освіти у початковій школі у кінці ХХ століття та з’ясовано , що упродовж досліджуваного етапу набули розвитку різноманітні питання організації природничої освіти, було теоретично обґрунтовано й упроваджено у практику початкової школи гуманістично орієнтовані підходи до її здійснення. Водночас відзначено й недоліки, що заважали прогресивному розвитку питань природничої освіти молодших школярів, а саме: привалювання у шкільній практиці традиційних підходів до природничої освіти молодших учнів, недостатня реалізація розвивально- виховного потенціалу природничих дисциплін. Ключові слова: природнича освіта, початкова школа, гуманістична ідея. В данной статье, на основе анализа педагогических источников освещены основные тенденции развития естественнонаучного образования в начальной школе в конце ХХ века и выяснено, что на протяжении исследуемого этапа получили развитие разнообразные вопросы организации естественнонаучного образования, теоретически обосновано и внедрено в практику начальной школы гуманистически ориентированные подходы к ее осуществлению. Вместе с тем отмечены и недостатки, которые мешали прогрессивному развитию вопросам естественнонаучного образования младших школьников, а именно: превалирование в школьной практике традиционных подходов к естественнонаучного образования младших школьников, недостаточная реализация развивающе-воспитательного потенциала естественнонаучных дисциплин. Ключевые слова: естественнонаучное образование, начальная школа, гуманистическая идея. This article is based on the analysis of the pedagogical sources. It shows the basis tendencies of the development of natural education in primary school at the end of the 20th century. The social and economic reforms in Ukraine at the end of the 20th century promoted stirring up of the public and educational movement and introduction of innovation into the system of education. The characteristic feature for the development of pedagogics of that stage was the direction of native system of primary education for the development of child`s personality. In connection with this the organization of natural education of junior pupils at that time was determined by such factors as: - concrete definition and more precise specification of the aims of primary natural education from the positions of humanism and humanitarian reforms of the educational branch which led to expansion and substantiation of the principles of building of the contents of natural education; - working out and realization into practice new integral branches of natural history, authors` courses; - substantiation and introduction of personally orientated pedagogical technologies and interactive education in particular; - actualization of the ecological problems, reinforcement of ecological direction of primary natural history; Taking into account the expansion of humanistic ideas in teaching intensive development in organization of natural education the problems of rising personalities` activity in studying became more actual. So, for the purpose of developing junior pupils` necessity of knowledge, activity in the process of its mastering, rising their interest to learning new material, teachers used such means of stirring up of pupils` cognitive activity: - the contents of school material was using of interesting qualitative information, comic material, facts connected with revealing causes of natural phenomenon and facts connected with regularity, novelty of the school material. - using different forms of the organization of the studies (individual, group and frontal) and their interchanging, non-standard lessons, pupils` home independent work, in – out- of school hours activity; - teaching methods and their separate modes visual, verbal and practical, independent work, different games and especially role-play games, creation of teaching situations of success and so on so forth; - methods of teaching and cognitive activity control; - favorable microclimate of the teaching process. We have come to the conclusion that during the period under research different problems of organization of natural education had been developed. For achieving the aim humanly oriented approaches were first based theoretically and then were introduced into practical work of primary school. At the same time we note some drawbacks which prevented from success in progressive development of the problems of natural education of junior pupils and namely: prevailing in school practice traditional approaches to natural education of junior pupils; lack of realization of developing and educational potentials of natural branches of science. Key words: natural education, primary school, humanistic idea.

290-300

Authors: О. Ю. Ажиппо

У статті сформульовано місію сучасного фізичного виховання, яка зумовлена особливістю сучасного життя підростаючого покоління – малорухливістю внаслідок широкого використання інформаційних технологій. Узагальнено дані про стан фізичної підготовленості школярів, яка за останні десять років має негативну динаміку за основними показниками фізичного розвитку. Висвітлено складові здорового способу життя – духовна, моральна, фізична. На основі існуючої системи навичок здорового способу життя, яку визначено вітчизняними педагогами: перша групи – такі, що сприяють фізичному, друга – соціальному, третя – духовному та психічному здоров’ю, з’ясовано інноваційні можливості для їх ефективного формування у школярів. Це інтерактивні форми і методи пропаганди здорового способу життя: зустрічі зі спортсменами, дієтологами, агітаторами здорового способу життя у різноманітному вигляді – показові виступи або представлення комплексу оздоровчих вправ, тренінги, демонстрація слайдів або відеофільмів у супроводженні «живого» коментарю, обговорення на зразок ток-шоу, майстер-класів, ситуативних «імітацій», інтелектуальних «боїв». Як підсумок, визначено роль і місце фізичного виховання школярів у формуванні навичок здорового способу життя. Ключові слова: фізичне виховання, здоровий спосіб життя, навички здорового способу життя. В статье сформулирована миссию современного физического воспитания, которая обусловлена особенностями современной жизни подрастающего поколения – малоподвижностью вследствие широкого использования информационных технологий. Обощены данные о состоянии физической подготовленности школьников, которые за последние десять лет характеризуются негативной динамикой по основным показателям физичеcкого развития. Представлены составляющие здорового способа жизни – духовная, нравственная, физическая. На основе существующей системы навыков здорового способа жизни, которая определена отечественными педагогами: первая группа – такие, которые способствуют физическому, вторая – социальному, третья – духовному и психическому здоровью, определены инновационные возможности их эффективного формирования у школьников. Это интерактивные формы и методы пропаганды здорового способа жизни: встречи со спортсменами, диетологами, агитаторами в разнообразном виде – показательные выступления или представление комплекса оздоровительных упражнений, тренингов, демонстрация слайдов или видеофильмов в сопровождении «живого» комментария, обсуждения по типу ток-шоу, мастер-классов, ситуaтивных «имитаций», интеллектуальных «боев». В выводе представлена роль и место физического воспитания в формировании навыков здрового способа жизни. Ключевые слова: физическое воспитание, здоровый способ жизни, навыки здрового способа жизни.